Альберт Едельфельт — Вікіпедія

Альберт Едельфельт
швед. Albert Gustaf Aristides Edelfelt
швед. Albert Gustaf Aristides Edelfelt
швед. Albert Gustaf Aristides Edelfelt
Альберт Едельфельт, «Автопортрет», 1902 рік.
При народженні фін. Albert Gustaf Aristides Edelfelt
Народження 21 липня 1854(1854-07-21)[1][2][…]
Kiala manord, Порвоо[4]
Смерть 18 серпня 1905(1905-08-18)[1][2][…] (51 рік)
  Haikod, Порвоо, Нюландська губернія, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія
Поховання Гієтаніємі[6]
Національність швед
Країна Російська імперія,Фінляндія Фінляндія
Жанр художник
Навчання Школа малюнка Товариства фінських художників (Гельсінгфорс), тамтешній університет, Антверпенська художня академія, у Жана-Леона Жерома при Школі красних мистецтв у Парижі.
Діяльність художник, ілюстратор, графік
Напрямок реалізм, академізм
Роки творчості 1871—1904
Вчитель Nicaise de Keyserd, Жан-Леон Жером і Adolf von Beckerd
Відомі учні Theodora Krarupd і Йоган Людвіг Рунеберг
Член Петербурзька академія мистецтв
Твори картини, портрети, графіка
Батько Carl Albert Edelfeltd
Мати Alexandra Augusta Brandtd
У шлюбі з Ellan de la Chapelled[7][8]
Діти Erik Edelfeltd
Брати, сестри Berta Edelfeltd, Ellen Edelfeltd і Alexandra Edelfeltd
Роботи в колекції Фінська національна галерея, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, EMMA – Espoo Museum of Modern Artd, Turku Art Museumd, Hämeenlinna Art Museumd, Joensuu Art Museum Onnid, Emil Aaltonen Museumd, Tampere Art Museumd, Musée Pasteurd, Cygnaeus Galleryd, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Ермітаж, Музей д'Орсе, Гетеборзький художній музей, Rybinsk Museum-Preserved, Національний музей, HAM Helsinki Art Museumd, Ostrobothnian Museumd, Ett Hemd, Атенеум і Helsinki University Museumd
Нагороди
орден Святого Станіслава II ступеня командор ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» Knight of the Order of the Polar Star
CMNS: Альберт Едельфельт у Вікісховищі

Альберт Едельфельт, повне ім'я Альберт Густав Арістід Едельфельт (Albert Gustaf Aristides Edelfelt 1854, Порво — 18 серпня, 1905) — фінський художник та ілюстратор XIX століття, швед за походженням.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у місті Порво. Батько був архітектором. Йовірно, ще в родині батьків синову прищепили прагнення постійно навчатися і наплегливо малювати. Статки родини дозволили влаштувати сина до Малювальної школи Товариства фінських художників у місті Гельсінгфорс, а потім він продовжив навчання у Гельсінгфорському університеті.

Формування у Фінляндії капіталістичних відносин у економіці сприяло появі нових професій (друкар-газетяр, репортер, ілюстратор), хоча в країні не було значних художніх традицій через підкореність спочатку супердержаві Швеції, а після неї Фінляндія потрапила під управління Російської імперії. Едельфельт стане непересічним художником і ілюстратором.

Альберт Едельфельт відбув за кордон, де продовжив навчання у Антверпенській художній академії. До цього періоду належать твори у стилістиці академізму, що панував у більшості художніх академій західноєвропейських країн.

Десять років у Франції[ред. | ред. код]

Альберт Едельфельт. «Ринкова площа у Гельсінгфорсі взимку», ескіз, 1889 р.

Художню майстерність удосконалював у Парижі, брав уроки у французького художника Жана-Леона Жерома при Школі красних мистецтв. З 1872 року він почав віддавати власні твори на виставки. Хоча перша картина «Стара» була створена ним самостійно у віці 18 років. Один рік він навчався у петербурзькій Академії мистецтв (1881—1882).

Відомо, що в початковий період перебування в Парижі він створив цілком академічну картину «Горацій і Лідія», ескіз до котрої роками зберігав у власному помешканні у Фінляндії. Але митця захопив реалізм і він остаточно перейшов на стилістику реалізму. Він не часто звертався до тем паризького життя, хоча серед них такий твір, як «Люксембурзький сад». Частка його творів має помітні впливи французького живопису другої половини XIX ст. з його безсюжетністю і увагою лише до колористичних і декоративних якостей («Літо», «Пані під жовтою парасолькою»). Але він вирішив працювати також над картинами з історичного минулого Фінляндії.

Нові умови до розвитку пейзажного живопису та побутового жанру сприяли піднесенню цих жанрів у XIX ст. Звертався до них і Альберт Едельфельт, переважно на національному колориті («Ринкова площа у Гельсінгфорсі взимку», «Перший сніг», «Копенгаген, порт», «Сад у Хайко»).

Авторитетний портретист[ред. | ред. код]

Альберт Едельфельт. «Не тільки гра на піаніно», 1884 р. Художній музей, Гетеборг, Швеція

Незважаючи на звернення до істричного живопису чи пейзажів, престижних на виставках у XIX ст., Альберт Едельфельт запам'ятався також як авторитетний буржуазний портретист. Його манера у портретному жанрі була доволі стриманою і часто закінчувалась погруддям бо поясним форматом.

Лише у окремих портретах він відступав він поясного формата і звертався до схем парадного чи репрезентативного портрета. Серед них — «Портрет російського царя Миколи ІІ» (у повний зріст), формального володаря і Фінського князівства на той час, «Варвара Мятлєва, донька генерала Іллі Гавриловича Бібікова», декотрі інші, де митець, помітно обмежений офіційною замовою не відходив від розповсюджених схем парадного портрета та уяви у замовника про парадність зображення. Тут Едельфельт йшов на зустріч смакам замовників.

Так, можливість портретувати представників російської царської родини художник використав для прохання надати Фінляндії окремий павільйон на Всесвітній виставці. І це право було на окремий виставковий павільйон отримано, що сприяло самоствердженню фінів як нації.

Зовсім іншим портретистом він поставав при зустрічі з непересічними особистостями, що не мали аристократичного походження, не ховали власну меншовартість за титулами, а сам робили себе. Серед них — «Скульптор Вілле Вальгрен з дружиною у студії», пастель, 1886 р., Художній музей, Гетеборг, "Портрет Луї Пастера у лабораторії ", французького науковця і мікробіолога, 1885 р., Музей д'Орсе або прихований подвійний портрет у картині «Не тільки гра на піаніно», 1884 р. Художній музей, Гетеборг, Швеція.

Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]

У місті Порво в приміщення Старої ратуші створено музей художника Альберта Едельфельта. Адже Альберт Едельфельт першим серед фінських художників виборов світове визнання ще за життя, а його картини прикрасили мистецькі збірки у різних країнах.

Обрані твори (перелік)[ред. | ред. код]

Альберт Едельфельт. «Втікачі зі спаленого села», 1879 р.
Альберт Едельфельт. «Скульптор Вілле Вальгрен з дружиною у студії», пастель, 1886 р., Художній музей, Гетеборг
Альберт Едельфельт. "Лілії білі ", 1894 р.
  • «Втікачі зі спаленого села», 1879 р.
  • «Катання човном», 1881 рік
  • «Літо», 1883 рік
  • «Горацій і Лідія», 1886 р.
  • «Пані з жовтою парасолькою», 1886 р.
  • «Копенгаген, порт», бл. 1890 р.
  • «Юхан Август фон Борн»
  • «Портрет невідомої і строкатому халаті»
  • «Портрет Луї Пастера у лабораторії», 1885 р.
  • «Портрет царя Миколи ІІ»
  • «Не тільки гра на піаніно»
  • «Пані під жовтою парасолькою»
  • «Берта Едельфельт дитиною»
  • «Мадам Валлері Радо»
  • «Гра на кантеле»
  • «Олександра Едельфельт біля вікна»
  • «Дві пралі», 1893 р.
  • «Портрет Аукусті Утіла»
  • «Анна Едельфельт у профіль»
  • «Карл Альберт Едельфельт»
  • «Еміль фон Еттер в дитинстві»
  • «П'єтро та Маріо Кронін»
  • «Захарія Топеліус»
  • «Диригент Роберт Кайянус»
  • «Альфред Кохлін-Шварц»
  • «Художник Даньян-Бувре»
  • «Люксембурзький сад (Едельфельт)»
  • «Поховання дитини»

Обрані твори (галерея, побутовий жанр і пейзаж)[ред. | ред. код]

  • Альберт Едельфельт. «Літо», 1883 рік
    Альберт Едельфельт. «Літо», 1883 рік
  • Альберт Едельфельт. «Катання човном», 1881 рік
    Альберт Едельфельт. «Катання човном», 1881 рік
  • Альберт Едельфельт. «Сад у Хайко», 1887 рік
    Альберт Едельфельт. «Сад у Хайко», 1887 рік
  • Альберт Едельфельт. «Пейзаж при заході сонця», до 1890 року, Атенеум
    Альберт Едельфельт. «Пейзаж при заході сонця», до 1890 року, Атенеум
  • Альберт Едельфельт. «Перший сніг»
    Альберт Едельфельт. «Перший сніг»
  • Альберт Едельфельт. «Дві пралі», 1893 рік, Ермітаж, Санкт-Петербург
    Альберт Едельфельт. «Дві пралі», 1893 рік, Ермітаж, Санкт-Петербург
  • Альберт Едельфельт. «Пані з жовтою парасолькою», 1886 р.
    Альберт Едельфельт. «Пані з жовтою парасолькою», 1886 р.
  • Альберт Едельфельт. «Копенгаген, порт», бл. 1890 р.
    Альберт Едельфельт. «Копенгаген, порт», бл. 1890 р.

Обрані твори (галерея, портрети)[ред. | ред. код]

Альберт Едельфельт. «Лікар Юхан Вільгельм Рунеберг», Гельсінки, фінляндія
  • Альберт Едельфельт. «Портрет Луї Пастера у лабораторії», французького науковця і мікробіолога, Музей д'Орсе
    Альберт Едельфельт. «Портрет Луї Пастера у лабораторії», французького науковця і мікробіолога, Музей д'Орсе
  • Альберт Едельфельт. «Французький художник Даньян-Бувре»
    Альберт Едельфельт. «Французький художник Даньян-Бувре»
  • Альберт Едельфельт. «Тереза Шифнер»
    Альберт Едельфельт. «Тереза Шифнер»
  • Альберт Едельфельт. «Еміль Візель»
    Альберт Едельфельт. «Еміль Візель»
  • Альберт Едельфельт. «Мадам Вісгербер де Страгович»
    Альберт Едельфельт. «Мадам Вісгербер де Страгович»
  • Альберт Едельфельт. «Берта Едельфельт в дитинстві»
    Альберт Едельфельт. «Берта Едельфельт в дитинстві»
  • Альберт Едельфельт. «Варвара Мятлєва, донька генерала Іллі Гавриловича Бібікова» (1882)
    Альберт Едельфельт. «Варвара Мятлєва, донька генерала Іллі Гавриловича Бібікова» (1882)
  • Альберт Едельфельт. «Парижанка у рожевому пеньюарі»
    Альберт Едельфельт. «Парижанка у рожевому пеньюарі»

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #121778231 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Albert Gustaf Aristides Edelfelt
  4. ↑ Register of the Artists' Association of Finland
  5. ↑ Albert Edelfelt
  6. ↑ Helsingin seurakuntayhtymä Hietaniemen hautausmaa
  7. ↑ Vainio-Kurtakko M. Ett gott parti : Scener ur Ellan de la Chapelles och Albert Edelfelts liv // Skrifter utgivna av Svenska litteratursällskapet i Finland — Helsingfors: SLS, 2022. — ISBN 978-951-583-557-4 — ISSN 0039-6842; 2490-1547
  8. ↑ https://www.expressen.se/kultur/bocker/da-var-det-fullt-av-syfilis--och-desperata-kvinnor/

Посилання[ред. | ред. код]

  • Эдельфельт, Альберт // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
BIBSYS: 90342378 · BNE: XX1539849 · BNF: 12408987f · CONOR.SI: 58657635 · FAST: 124897 · Freebase: /m/01d28t · GND: 121778231 · ISNI: 0000000121304212 · KANTO: 000041767 · LCCN: n82230057 · LIBRIS: hftwwtz15h78bqd · LIH: LNB:BK3l;=BS · LNB: 000061022 · MAK: 9810680672605606 · Museo Galileo: 176046 · NCF: ncf13722099 · NKC: jn20030210033 · NLA: 1289014 · NLP: a0000003628243 · NSK: 000474396 · NTA: 112184219 · NUKAT: n2008122921 · RRL: 31942 · SELIBR: 184441 · SUDOC: 033199140 · ULAN: 500012381 · URBS: 352284 · VIAF: 44385484 · WorldCat: lccn-n82230057
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альберт_Едельфельт&oldid=41927362