Алконост — Вікіпедія

Алконост
Лубок «Алконост» (Росія, початок XX ст.)
Медіафайли у Вікісховищі

Алконо́ст (Алконст, Алконос) — у руських та візантійських середньовічних легендах райська діва-птах, що приносить щастя, в апокрифах та переказах : птах світлого смутку й печалі. Легенда про птаха Алконоста перегукується з легендою про птаха Сіріна та навіть частково її повторює — ці легенди були широко розповсюджені у Русі («лубочні малюнки» XIX століття, початку XX століття) серед простого народу в рамках православ'я.

Походження назви та образу Алконоста[ред. | ред. код]

Назва «Алконост» має витоки з грецького міфу про Алкіону, яка була перетворена богами на рибалочку. Цей райський казковий птах став відомий з давньоруської літератури (Палея XIV ст., Азбуковник XVI—XVII ст.) та лубочних малюнків. Назва та образ його, що вперше з'явилися в перекладах, є результатом непорозуміння: ймовірно, при переписуванні «Шестиднева» Іоанна Болгарського, де мова йде про рибалочку (грець. ἀλκυών = Алкіон) — слова слов'янського тексту «алкіонъ є птах морський» перетворилися на «алконостъ».

Але все вищесказане поясню лише «виникнення назви Алконост», а стосовно «рис цієї коронованої птице-жінки» пояснень обмаль:
 — в міфі про Алкіону — нема цього образу Алконоста як «коронованого птаха-жінки». Тим більш не мав «корони» птах рибалочка;
 — існує гіпотеза, що «витоки образів Алконоста та Сіріна» слід шукати в міфі про сирен — але сирени не є ані «коронованими», ані «райськими істотами»;
 — найнезрозумілішим є наявність у Алконоста (та Сіріна, Гамаюна) — корон на головах. Адже подібних корон не мають найвидатніші християнські святі (наприклад див. іконографію Св. Миколи, архангела Михаїла); ці «корони Алконоста, Сіріна, Гамаюна» не можуть бути пояснені й їх «життям в раю» (бо навіть «головний на райських воротах Св. Петро» не має корони). Взагалі-то, в православній християнській іконографії — «корони» мали лише члени «святого сімейства» та «божественної трійці»: Ісус, бог-батько, Дух Святий, Св. Марія.

Отже, імовірно, що вказані «короновані птице-діви» — відображають якийсь культ «власне руський, східно-слов'янський» (оскільки вказані птице-діви проявляють майже виключно в Русі); й ці «птице-діви» є відгомоном дохристиянських або апокрифічних образів (на зразок птице-дів з Київських колтів часів Київської Русі).

Прибічники «Велесової книги» (насамперед в рідновір'ї^[1]) пояснюють існування цих «коронованих птице-дів» як відгомін культу «царственної птице-жінки МатиреСви» (МатиреСва є «найпопулярнішим божеством Велесової книги», де має функцію «цариця раю»).

Риси Алконоста[ред. | ред. код]

Алконост втішає своїм співом святих, сповіщаючи їм майбутнє життя. Алконост несе яйця на березі моря і, занурюючи їх у глибину моря, робить його спокійним на 7 днів. Спів Алконоста настільки чудовий, що почувши його, люди забувають про все на світі.

Алконост зображується на російських лубочних малюнках напівжінкою-напівптицею з великими різнокольоровими крилами та пір'ям; з людськими руками та тілом. Дівоча голова, увінчана короною й «ореолом, на якому іноді поміщено короткий напис». В руках тримає райські квіти або розгорнутий сувій з пояснювальним написом. У деяких «описах Алконоста» згадується «річка Евфраній» як місце його проживання.

Існує підпис під одним з лубочних малюнків з зображенням Алконоста:
— «Алконост поблизу раю перебуває, іноді й на Єфраті-річці буває.
Коли в співі голос іспущаєт, тоді й сам себе не відчуває.
А хто поблизу тоді буде, той все на світі забуде :
тоді розум від нього відходить, і душа з тіла виходить.
Такими піснями святих утішаєт, і майбутню їм радість возвещаєт.
І многая благая тим сказуєт, то і Яві перстом указуєт».

Зрівнятися з Алконостом у сладкозвучі може лише птах Сірін.

Галерея[ред. | ред. код]

• 
  Іван Білібін. «Алконост» (початок XX ст.)
• 
  Іван Білібін. «Алконост» (початок XX ст.)
• 
  Поштова картка (1908 р., Росія)
• 
  Васнєцов В. М. «Сирин (зліва) та Алконост (справа) Птиці радості та смутку» (1896)
• 
  Алконости на фасаді Будинку Дворянського і Селянського банк у Полтаві

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алконост

• Сирин
• Гамаюн

Посилання[ред. | ред. код]

• Алконост [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Славянская мифология. Энциклопедический словарь. М. : Эллис Лак. 1995. — 416с. ISBN 5-7195-0057-X.
• Алконост [Архівовано 6 грудня 2012 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

п о р Міфічні істоти/Європа Антична міфологія Агдістіс Алікорн Алоей Антей Аргос Балій і Ксанф Букентавр Гекатонхейри Гелло Геріон Гіганти Гіпокамп Горгони Граї Дактилі Даміс (гігант) Дейм Дексамен Дельфіна Дракайна Евріала Евріном Егіпан Егеон Емпуса Енкелад Ерімантський вепр Єхидна Іхтіокентаври Келено Кентаври Кери Керинейська лань Клітій Коні Діомеда Критський бик Ладон Лелап Лемури Лернейська гідра Медуза Горгона Мінотавр Немейський лев Онокентавр Ортр Пан Пегас Піфон Подарга Поліфем Сатири Сирени Скілла Стероп Стімфалійські птахи Сфінкс Тевмесська лисиця Тифон Тісіфона Фенікс Форкіди Харібда Химера Цербер Циклоп Слов'янська міфологія Анциболот Алконост Амазони Анчутка Асилки Бабай Баба-Яга Баган Бадняк Баєчник Банник Барабашка Бісиці-трясиці Біс Білодан Богинки Болотниця Болотяник Босоркун Блуд Бродниці Вирлоок Відмінча Відогонь Відьма Відьмак Вій Вернидуб Вогневиця Віла Вовкулака Водяник Водяниця Вихор Герман Годованець Горгонія Гориня Глуханя Двоєдушник Діди Денниця Додола Дворовик Домовик Дрімота Дубиня Жар-птиця Жировик Житниця Здухач Злидні Змій Горинич Зміулан Іван-Дурень Індрик-звір Іпабог Ічетик Кощій Безсмертний Кікімора Кит-риба Китоврас Кликуша Коргоруші Коркуша Курдуші Ламя Лідниця Лядащий Лісавки Літавиця Листин Лісовик (Лішак) Лихо Марко Пекельний Лобаста Луговик Люди дивія Мавка Межовик Мольфар Мороз Навія Недоля Немертві Нечиста сила Нічниці Огуменник Очеретяник Пічник Перелесник Покутній Потерча Полудниця Польовик Песиголовці Планетники Повітруля Похвист Привид Примхи Пущовик Рарог Русалка Сава Сарайник Сирин Скарбник Скелет Соловей Розбійник Стодольник Стопан Страфіль-птаха Страх Стріча Судениці Пропасниця Тугарин Упир Усиня Фараонки Хлівник Ховала Хухи Цмок Чудинко Шерстнатий Шишига Шкряток Шулікуни Щезун Чорт Чугайстер Германо-скандинавська міфологія Адільс Альберіх Альви світлі темні Альсвід Андварі Анґрбода Арвак Аск і Ембла Аудумла Аун Старий Аурбода Аурванділь Бауґі Беовульф[en] Бестла Брокк Брунгільд Бьодвар Бьяркі[en] Валі Вафтруднір Ведрфйольнір Відфінн Вельсунґи Велюнд Гаґен з Троньє Гаддінґ Гаральд Боєзуб Гаріаса Гаті Гейдрун Гельблінді Гільд Гільдсвіні Гірроккін Гльок Гноми Гофварпнір Грейдмар Гріст Гротґар Грунґнір Гресвельґ Гуґін і Мунін Гюмір Ґарм Ґейррьод Ґері та Фрекі Ґондул Ґрані Ґрід Ґуллінбурсті Ґуллінкамбі Ґулльвейґ Ґулльтопп Ґулльфаксі Ґуннлед Ґунтер Ґуттунґ Ґюльві Двалін Діси (Норни, Валькирії) Домальді Домар Драугр Дріва Сньодаттер Дюґґві Еґір Ейнгерії Ейктюрнір Імір Ірпа Йормунґанд Йотун Крімгільд Кракен Лів Лівтрасір Менґльод Міст Мьйолль Моккуркальве Нарфі та Нарі Нідгьоґґ Огр Отр Рататоск Реґін Свадільфарі Сегрімнір Сіґмунд Сіґурд Перстень Сіндрі Скінфаксі та Грімфаксі Сколль Скульд Скьоґуль Слейпнір Снер Старкад Сурт Танґніостр й Танґріснір Торрі Тролі Трюм Тьяльфі Тьяцці Фарбауті Фафнір Фенрір Фонн Форнйот Фьйольнір Утґарда-Локі Ярнсакса Кельтська міфологія Абарта Авалон Бадб Беленус Боанн Брес Гейс Дагда Дал Фіатах Дану Еріу Лір Луг Маха Морріган Немайн Нуада Огма Огр Піксі Сид Сини Міля Сренг Тараніс Туата Де Дананн Улад Фея Фір Болг Балтська міфологія Айтварас Йодас Лачплесіс Ліетуоніс Пукіс Спідола Барздукі Верпея Совій Міфологія басків Басахаун Ламії Тартало

Це незавершена стаття зі слов'янської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.