Алессандрія — Вікіпедія

Алессандрія
Alessandria
Комуна
Герб Прапор
Країна Італія Італія
Регіон П'ємонт
Провінція Алессандрія
Код ISTAT 006003
Поштові індекси 15100
Телефонний код 0131
Координати 44°54′48″ пн. ш. 8°37′12″ сх. д. / 44.91333° пн. ш. 8.62000° сх. д. / 44.91333; 8.62000Координати: 44°54′48″ пн. ш. 8°37′12″ сх. д. / 44.91333° пн. ш. 8.62000° сх. д. / 44.91333; 8.62000
Висота 95 м.н.р.м.
Площа 203,97 км²
Населення 93 963 (31-12-2014)
Густота 460,67 ос./км²
Розміщення
Commune
 
Мапа
Мапа
Влада
Мер Gianfranco Cuttica di Revigliasco (27-06-2017)
Офіційна сторінка

Алессандрія (італ. Alessandria, п'єм. Lissandria) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні П'ємонт, столиця провінції Алессандрія.

Алессандрія знаходиться на річці Танаро на відстані близько 460 км на північний захід від Рима, 75 км на схід від Турина.

Населення — 93 963 особи (2014)[1]. Щорічний фестиваль відбувається 10 листопада. Покровитель — Святий Бавдоліно.

Економіка[ред. | ред. код]

Вузол залізничних та автомобільних шляхів. Металургія, металообробка, виробництво мотоциклів, велосипедів, хімічних добрив.

Історія[ред. | ред. код]

Це місто було спішно збудовано з дерева та соломи в 1168 році Ломбардською лігою, щоб протистояти Фрідріху Барбароссі, і було названо Александрією на честь тодішнього папи Олександра III. Фредерік глузливо назвав його «Александрія де ла Пай», ім’я, яке закріпилося за ним.

У 1348 році Олександрія потрапила в руки Вісконті і разом з їхніми володіннями перейшла до Сфорца до 1707 року, коли вона була поступлена Йосипом I Савойї.

Він був приєднаний до Франції з 1796 по 1814 рік. 14 червня 1800 року село Спінетта-Маренго, розташоване в муніципалітеті Александрія, стало ареною битви при Маренго, де зіткнулися французькі та австрійські війська. Тоді Олександрія стала столицею департаменту Маренго.

З 1814 року Олександрія знову була савойською територією, невід'ємною частиною Сардинського королівства.

У роки Рісорджіменто Олександрія була активним центром лібералів.

Александрія була першою столицею італійської провінції, яку 25 липня 1899 року очолив соціаліст: годинникар Паоло Сакко.

Олександрія була тактичною військовою мішенню під час Другої світової війни і піддавалася важким бомбардуванням союзників, найсерйознішими були рейди 30 квітня 1944 року, коли загинуло 238 осіб і сотні поранених, і 5 квітня 1945 року, коли загинуло 160 осіб, у тому числі 60 дітей з дитячого притулку на вулиці Ґальяудо. Наприкінці місяця місто було звільнено від німецької окупації (1943-1945) партизанським опором і військами Бразильського експедиційного корпусу.

6 листопада 1994 року Танаро затопило значну частину міста, завдавши значної шкоди, особливо в районі Орті.

Демографія[ред. | ред. код]

Населення за роками[2]:


Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживало 13 135 іноземців з 104 країн, серед них 3631 громадянин країн Євросоюзу та 391 громадянин України.[3]

Уродженці[ред. | ред. код]

Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
  2. Наведено за італійською вікіпедією (28.12.2015).
  3. Cittadini Stranieri [іноземні громадяни] (італ.) . ISTAT. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.