Александер Мерк фон Меркенштайн — Вікіпедія

Александер Мерк фон Меркенштайн
Народився 4 грудня 1887(1887-12-04)[2]
Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 23 жовтня 1914(1914-10-23)[1][2] (26 років)
Нисько, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Країна  Австрія
Діяльність художник

Александер Мерк фон Меркенштайн (нім. Alexander Mörk von Mörkenstein; 4 грудня 1887, Перемишль23 жовтня 1914, Нисько) — австро-угорський художник, спелеолог і офіцер.

Біографія[ред. | ред. код]

Син офіцера. В 1907 році закінчив Зальцбурзьку гімназію, після чого пройшов курс однорічного добровольця в 4-му полку тірольських імператорських єгерів. В 1908 році склав іспит офіцера резерву, переїхав в Мюнхен і вступив в школу живопису і малювання Вальтера Тора. В 1909 році продовжив навчання в художньому училищі Віденської академії. Після завершення навчання в 1912 році став академічним художником. В 1912/13 роках навчався у спеціальній школі Алоїза Делюга. На початку Першої світової війни призваний в армію. 22 жовтня 1914 року був важко поранений під час штурму берега Сяну і наступного дня помер.

Спелеологія[ред. | ред. код]

Спелеологія була основною сферою інтересів Мерка. Разом з Генріхом Ланером і Рудольфом Зааром взяв участь у першій великій експедиції на гору Дахштайн.

Під час навчання в Зальцбурзькій гімназії подружився з Ервіном Ангермаєром. Починаючи з 1910 року вони разом почали досліджувати печери. 10 серпня 1911 року Мерк, Ангермаєр та 14 інших спелеологів заснували зальцбурзький земельний відділ Австрійської асоціації спелеології. 2 серпня 1913 року разом з Ангермаєром і Германом Рілем першим підкорив крижану стіну в печері Айсрізенвельт.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На честь Мерка названі льодовик (нім. Mörkgletscher) і гігантський купол (нім. Mörk-Dom) в печері Айсрізенвельт, до яких він дістався під час своєї третьої і останньої експедиції в печеру. 28 червня 1925 року урна з прахом Мерка, згідно його заповіту, була встановлена в ніші, розміщеній в куполі Мерка.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Höhlenforschung in Salzburg Salzburger Volksblatt, 27. Oktober 1910
  • Höhlenentdeckung am Untersberg Salzburger Volksblatt, 1912
  • Ein Höhlenbärenhorst am Untersberg Salzburger Volksblatt, 27. Juli 1913, S. 43
  • Das Venedigermännlein. Ein Märchen vom Untersberg Salzburger Volkszeitung vom 22.–25. Januar 1912 in Fortsetzungen

Література[ред. | ред. код]

  • G. Abel: Mörk von Mörkenstein Alexander. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Band 6, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1975, ISBN 3-7001-0128-7, S. 339 f. (Direktlinks auf S. 339, S. 340).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://data.onb.ac.at/nlv_lex/perslex/M/Moerk_Alexander.htm
  2. а б в Salzburgwiki