Акватлон — Вікіпедія

Акватлон
Характеристика
Інвентар
Перші змагання
Рік 1982
Чемпіонат світу 2009
Чемпіонат Європи 2002
Міжнародна федерація
Назва Міжнародна асоціація Акватлон
Рік заснування 1996
Голова федерації Ігор Островський
Пов'язані проєкти

Акватлон (лат. aqua — вода, грец. αθλον — боротьба) — боротьба у воді й під водою. Її винайшов Ігор Островський на початку 1980-х років у Москві[1].

Історія[ред. | ред. код]

1982 року відбулися перші змагання з акватлону. 1984 року при Московському технологічному університеті був відкритий перший клуб «Акватлон». В 1990 році була створена комісія акватлона при Федерації підводного спорту СРСР. Головою став Леонід Єлісєєв. 1993 року в Москві пройшли перші міжнародні змагання — товариська зустріч акватлоністів Росії, України та Ізраїлю[1].

У 1996 році була створена Міжнародна асоціація акватлону. 1999 року Всесвітня конфедерація підводної діяльності (CMAS) офіційно визнала акватлон і ухвалила рішення про створення спеціальної робочої групи. 2002 року в Щокіно відбувся перший чемпіонат Європи[1].

2008 року в місті Хургада (Єгипет) Генеральна асамблея CMAS визнала акватлон офіційною дисципліною підводного спорту. В 2009 році в Санкт-Петербурзі відбувся перший під егідою CMAS Кубок Світу з акватлону. 2010 року пройшов перший під егідою CMAS чемпіонат Європи з акватлону в Казані[1].

Різновиди[ред. | ред. код]

  • Спортивний — поєдинок двох спортсменів, що перебувають у воді, з метою заволодіти стрічкою суперника, закріпленій на його щиколотці;
  • Бойовий — включає в себе прийоми володіння ножем, задушливі та больові прийоми. Застосовується при підготовці рятувальників і бійців загонів спеціального призначення;
  • Гімнастичний — вправи підводної гімнастики та акробатики, а також вправи на спеціальних підводних тренажерах[2].

Правила спортивного Акватлону[ред. | ред. код]

Рингом є басейн розміром 5 × 5 м і глибиною від 2 до 6 метрів. На дні, по краях рингу, розташовані ворота — два кільця діаметром 1 м.

Спорядження спортсменів:

  • Маска для підводного плавання;
  • Ласти;
  • Дві манжети довжиною 40-50 см і шириною 5-6 см, закріплені на щиколотках;
  • Дві стрічки довжиною 20-25 см і шириною 2 см, прикріплені до манжетів із зовнішнього боку щиколотки.

Боротьба проходить під водою і на поверхні, дозволяється виринати та вдихати. Поєдинок складається з 3 раундів по 30 секунд з перервами не менше 1,5 хвилин. Протягом 6 секунд після початку раунду спортсмени повинні пройти у ворота рингу. За це спортсмен отримує 1 очко. Можна перешкоджати входженню в ринг свого противника. Той, хто не впустить суперника в ринг протягом 6 секунд, виграє раунд з рахунком 1: 0.

Інший спосіб виграти раунд полягає в тому, щоб зірвати одну зі стрічок суперника та першим показати її на поверхні всередині рингу. За це спортсмен отримує 2 очки і йому присвоюється перемога в раунді.

Заборонено:

  • завдавати ударів;
  • застосовувати задушливі та больові прийоми;
  • навмисне зривати спорядження суперника;
  • зривати свої стрічки;
  • виривати стрічку з рук суперника.

Дотримання правил і безпеку спортсменів забезпечують судді, що спостерігають за ходом поєдинку[1].

Ефект занять[ред. | ред. код]

Акватлон розвиває координацію, спритність, володіння своїм тілом на поверхні води й під водою, підвищує адаптацію людини до водного середовища, розвиває здатність до затримки дихання. Є видовищним та азартним видом спорту. Застосування елементів акватлону для навчання плаванню та пірнанню дає гарні результати[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Акватлон. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 18 лютого 2015.
  2. а б Акватлон. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 18 лютого 2015.

Посилання[ред. | ред. код]