Акашка — Вікіпедія

Акашка́ (від булгарського та середньочуваського ак — рало, яшка — юшка) — свято першої борозни, початок посіву.

Свято об'єднує архаїчні обряди зустрічі весни гуждор (проталинка) та келян (проводи криги) із землеробськими і став одним з головних свят народного календаря. Строки проведення назначались сільським сходом (кенеш) в залежності від погодних умов. Під впливом християнського календаря акашка збігся з Великоднем (будсіннал, веліктем, паска).

Всі ритуальні дії свята: кінні змагання молоді до або після виїзду в поле, символічне орання першої борозни та розкидання яєць разом із зерном, об'їзд дворів верховими та дарування їм яєць, катання молодих пар верхи — направлені на успішне проведення землеробських робіт, підвищення благоустрою селянських господарств. Обов'язкові були моління старійшин в родовому святилищі (куала) та гостювання родичів з виконанням наспівів акашка гур.

Див. також[ред. | ред. код]

• Яшка

Джерела[ред. | ред. код]

• Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6