French
DeutschАйтель-Фрідріх Кентрат — Вікіпедія
| Айтель-Фрідріх Кентрат | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Eitel-Friedrich Kentrat | |||||||||
 | |||||||||
| Народився | 11 вересня 1906[1][2] Амневіль[1][2] | ||||||||
| Помер | 9 січня 1974[1] (67 років) Barmbekd, Гамбург, ФРН | ||||||||
| Країна |  Німеччина.svg){kind=small} Третій Рейх[1] | ||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||||
| Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (30 вересня 1931)[1] | ||||||||
| Знання мов | німецька[1] | ||||||||
| Учасник | Друга світова війна[1][2] | ||||||||
| Військове звання | Корветтен-капітан[1][2] і солдат[1][3][…] | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Айтель-Фрідріх Кентрат (нім. Eitel-Friedrich Kentrat; 11 вересня 1906, Мец — 9 січня 1974, Бад-Швартау) — німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія[ред. | ред. код]
В жовтні 1925 року вступив у ВМФ матросом. Служив на лінійних кораблях і крейсерах. У жовтні 1939 року переведений в підводний флот. На початку 1940 року здійснив 1 похід на підводному човні U-25. З 5 травня по 4 червня 1940 року командував навчальним підводним човном U-8, отримав поранення під час аварії і майже 3 місяці провів в госпіталі. З 31 жовтня 1940 року — командир U-74, на якому зробив 7 походів (провівши в морі в цілому 170 днів). 23 березня 1942 року переведений в розпорядження адмірала Ганса-Георга фон Фрідебурга. 11 вересня 1942 року призначений командиром U-196, на якому зробив 2 далекі походи (373 дні в морі), другий похід тривав 225 днів (з 13 березня по 23 жовтня 1943). Всього за час бойових дій потопив 8 кораблів загальною водотоннажністю 43 358 тонн і пошкодив 2 кораблі водотоннажністю 11 525 тонн.
| Дата | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Вантаж | Екіпаж | Загинули | Країна | Конвой |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 11 березня 1941 | Frodi (пошкоджений) | Паровий траулер | 123 | Риба | 11 | 5 | Ісландія | |
| 3 квітня 1941 | Leonidas Z. Cambanis | Торговий пароплав | 4,274 | 6500 тонн пшениці | 29 | 2 | Королівство Греція | SC-26 |
| HMS Worcestershire (F29) (пошкоджений) | Допоміжний крейсер | 11,402 | ? | 1 | Британська імперія | |||
| 5 серпня 1941 | Kumasian | Торговий пароплав | 4,922 | 7000 тонн генеральних вантажів | 60 | 1 | SL-81 | |
| 19 вересня 1941 | HMCS Levis (K115) | Корвет | 925 | 58 | 18 | Канада | SC-44 | |
| 20 вересня 1941 | Empire Burton | КАТ судно | 6,966 | 9106 тонн пшениці | 54 | 3 | Британська імперія | |
| 7 листопада 1941 | Nottingham | Торговий теплохід | 8,532 | Генеральні вантажі, включаючи віскі | 62 | 62[4] | ||
| 11 травня 1943 | Nailsea Meadow | Торговий пароплав | 4,962 | 7104 тонн військових матеріалів, генеральних вантажів і пошти | 44 | 2 | ||
| 3 серпня 1943 | City of Oran | 7,323 | 8005 тонн вугілля | 86 | 0 | CB-1 | ||
| 9 липня 1944 | Shahzada | 5,454 | 5000 тонн арахісу | 98 | 46 |
21 вересня 1944 року в Пінангу залишив командування човном і до кінця війни служив у складі німецької військово-морської місії в Японії. В жовтні 1947 року повернувся в Німеччину.
Звання[ред. | ред. код]
- Фенріх-цур-зее (1 січня 1930)
- Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1932)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 вересня 1934)
- Капітан-лейтенант (1 червня 1937)
- Корветтен-капітан (1 січня 1943)
Нагороди[ред. | ред. код]
- Пам'ятна військова медаль «Фленсбург-Мюрвік 31.5.31»
- Почесний знак гау Гессен в сріблі
- Медаль «За вислугу років у Вермахті»
- 4-го класу (4 роки; 2 жовтня 1936)
- 3-го класу (12 років; 1 жовтня 1937)
- Іспанський хрест в бронзі з мечами
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (13 квітня 1941) — отримав 2 нагороди одночасно.
- Нагрудний знак підводника (13 квітня 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста (31 грудня 1941)
- Почесна пластина з підводним озброєнням і портретом Еріха Редера (1942)
- Фронтова планка підводника в бронзі (20 вересня 1944)
Література[ред. | ред. код]
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Посилання[ред. | ред. код]
- Кентрат на сайті uboat.net [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Eitel-Friedrich_Kentrat
- ↑ а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 122. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- ↑ Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die Ritterkreuzträger der U-Boot-Waffe von September 1939 bis Mai 1945 — E.S. Mittler & Sohn, 2003. — S. 177. — 539 с. — ISBN 978-3-8132-0515-2
- ↑ Екіпаж покинув корабель на шлюпках, але всі вони зникли безвісти.