Айдахо — Вікіпедія

Штат Айдахо
Прапор Печатка
Прізвисько: Штат Коштовного Каменя (англ. Gem State)
Девіз: Esto perpetua
Карта США з відміченим штатом Айдахо
Офіційна мова	англійська
Столиця (і найбільше місто)	Бойсе
Площа	216 699 км² (14ий)
• Ширина	491 км
• Довжина	771 км
• Суходіл	214,499 км2
• Вода	2,133 км2 (0.98 %)
• Широта	42° N по 49°N
• Довгота	111° W по 117° W
Населення	1 839 106 (39ий)
• Густота населення	8.49/км2 (44ий)
Висота[en]
• Найвища точка	Бора Пікd 3,859 м
• Середня висота	1,524 м
• Найнижча точка	Льюїстон 216 м
Приєднання до США	3 липня 1890 (43ій)
Губернатор	Бред Літтл
Законодавча влада	Легіслатура штату Айдахо
Сенатори	Майк Крейпо (Mike Crapo)(R) Джим Ріш (Jim Risch)(R)
Часові пояси	UTC−7, UTC−8 і США/Денверd
ISO 3166	US-ID
Абревіатури	ID
Сайт	idaho.gov

А́йдахо, А́йдаго (англ. Idaho, МФА: [ˈaɪ̯dəɦoʊ̯]) — штат США у тихоокеанському Північному Заході у групі Гірських штатів. Айдахо межує з шістьма штатами США і канадською провінцією Британська Колумбія на півночі. За даними перепису населення США 2020 року, у штаті проживало 1 900 923 осіб^[1]. За чисельністю населення він посідає 39-те місце серед інших штатів. Площа Айдахо становить 216 632 км², що робить його 14-м за величиною штатом США. Найбільше місто штату та його столиця — Бойсі. У ньому розташовані основні урядові установи штату, зокрема леґіслатура Айдахо.

Важливими галузями економіки штату є сільське господарство, в значній частині представлене вирощуванням картоплі (через що зявився стереотип,що в Айдахо найбільше споживають картоплі фрі у світі, та що там всі повільні, як процес дозрівання картоплі) а також гірничовидобування і науково-технічна царина. У першій половині XIX століття на цій місцевості посилено добувалось хутро. У середині XIX століття в Айдахо були виявлені великі родовища дорогоцінних металів, серед яких золото, що послужило поштовхом до рясного припливу першопоселенців й отримання статусу території. Офіційно статус "Штат" Айдахо стало 3 липня 1890 року, 43-м за переліком. Гірничовидобуток у штаті розвинений і досі, не дивлячись на зменшення мас корисних металів. Завдяки великій кількості природних ресурсів прізвисько Айдахо — «штат-самоцвіт» (англ. «Gem state»)^[2]. Наразі штат є одним з найбільш «республіканських» в країні^[3][4]. Так, губернатором штату з 2019 року є республіканець Бред Літтл^[5], його попередниками були однопартійці Бутч Оттер (2007–2019), Джим Ріш (2006–2007), Дірк Кемпторн (1999–2006) і Філ Батт (1995–1999).

Топоніміка[ред. | ред. код]

Серед істориків немає єдиної думки щодо походження назви штату. Згідно з однією версією, 1860 року лобіст від шахтарів Джордж Віллінґ^[en] запропонував конгресу надати новій території, що нині є штатом Колорадо, ім'я «Айдахо». За його словами, мовою племені шошонів це слово означало «гірський самоцвіт» (англ. gem of the mountains). Однак у конгресі засумнівалися у доказах Віллінґа щодо походження слова, і новій території було надано ім'я «Колорадо». Показово, що одне з міст Колорадо ще 1859 року^[6] отримав назву Айдахо (з 1866 року — Айдахо-Спрінґс)^[7]. Пізніше Віллінґ нібито зізнався, що це слово є вигадкою^[8][9]. Згідно з іншою версією, слово «айдахо» (початково англ. ee-dáh-how («і-да́-хоу»)) мовою шошонів означало фразу «сходить Сонце»; слово може також походити з мови племені арапахо.^[6] За третьою версією слово «айдахо» («ídaahę́») означає «ворог»; воно використовувалося племенем атапасків для позначення племені команчів^[10].

9 червня 1860 року по річці Колумбія було пущено пароплав, названий «Айдахо» (англ. Idaho(e))^[6][11]. На його честь 1861 року було названо новостворений округ Айдахо. 1863 року від території Вашингтон відокремили нову територію Айдахо, названу на честь округу^[12]. І 1890 року території Айдахо надали статус штату^[13].

Історія[ред. | ред. код]

Людина з'явилася у регіоні Айдахо близько 14,500 років тому. Індіанські племена, що переважали у цьому регіоні, включали Нез-Перс (англ. Nez Perce) на півночі та Північних і Західних Шошонів (англ. Shoshone) на півдні.

Першими білими людьми, що увійшли на територію Айдахо, стали члени експедиції Льюїса і Кларка, що пройшли проходом Лемгай 12 серпня 1805 року^[14]. У наступні роки землі Айдахо почали активно досліджуватися траперами хутрових компаній. Крім того, територія Айдахо, тоді ще частина Орегонської землі, стала предметом територіальної суперечки між США і Великою Британією. Остаточний договір, що закріплював Орегонську землю за США, був укладений між США і Британією лише 15 червня 1846^[15]. До того часу хутрові ресурси значною мірою виснажилися. Але в 1850-1860-ті роки на території Айдахо виявилися найбагатші родовища золота, що привело до бурхливого припливу старателів (що своєю чергою зумовило появу першої золотої лихоманки) і підстава для появи перших міст. Як наслідок, значно зросла кількість конфліктів між першопоселенцями та корінним населенням. Одним з найбільших конфліктів стало битва на річці Бер, в ході якого в загальній кількості загинуло кілька сотень людей.

4 березня 1863 року президентом Авраамом Лінкольном був підписаний указ про створення інкорпорованої території Айдахо. Незабаром після цього в Айдахо зросло політичне протистояння мормонів і їх супротивників. У зв'язку з цим в 1886—1887 роках Айдахо перебував на межі поділу між штатами Вашингтон і Невада. Однак президент Гровер Клівленд цього не допустив. У рамках врегулювання конфлікту в Айдахо був у тому числі заснований перший університет. За час перебування Айдахо в статусі території США його населення збільшилося в кілька разів: з 17 804 осіб в 1870 році до 88 548 в 1890 році. Крім цього, в Айдахо були проведена залізниця, телеграфний та телефонний лінії^[16].

3 липня 1890 Айдахо отримав статус штату, 43-го за рахунком. Перші роки існування молодого штату були затьмарені численними страйками шахтарів. Губернатору Стюненбергу навіть довелося одного разу звертатися до федеральної влади за введенням військ в Айдахо. Пізніше губернатор був убитий бомбою у дворі власного будинку. Наприкінці XIX- початку XX століття штат проводив прогресивну політику. Так, в 1896 і 1916 роках, ще до прийняття на федеральному рівні, в Айдахо були введені виборчі права для жінок^[17] і сухий закон^[18] відповідно. Сільськогосподарський сектор економіки штату серйозно постраждав під час кризи 1929 року. «Новий курс Рузвельта» отримав в штаті стриману підтримку. Губернатор Чарльз Росс, відповідальний за його просування, був радше прихильником аграризму, ніж політики просування курсу^[19].

Під час Другої світової війни в штаті було відкрито два табори для інтернованих громадян японського походження. Перший табір був розташований за 50 кілометрів від міста Куско і діяв з середини 1943 до середини 1945 року. У ньому містилося до 265 громадян японського походження з більш ніж 20 штатів, а також з Мексики, Панами та Перу^[20]. Інший табір, що існує до сьогодні є історичною пам'яткою Мінідока, був розташований в пустельній місцевості в окрузі Джером. Він діяв з серпня 1942 по жовтень 1945 року. Максимальна чисельність населення табору становила 9397 осіб^[21].

З середини XX століття представниками влади в Айдахо стають переважно республіканці^[16].

Наразі гірничий видобуток і сільське господарство, в значній частині представлене вирощуванням картоплі, продовжують залишатися важливими галузями економіки Айдахо^[22].

Фізико-географічні особливості[ред. | ред. код]

Географія і геологія[ред. | ред. код]

Площа штату складає 216 632 км² (пор. з площею Білорусі: 207 560 км²)^[23]. За цим показником Айдахо посідає 14-те місце серед інших штатів^[24]. Сукупна площа водної поверхні становить 2131 км²^[23], що у відносному вираженні становить 0,98 % від площі Айдахо. Протяжність штату з півдня на північ складає 264 і 771 км у найкоротшій і найдовшій частинах відповідно. Протяжність штату зі сходу на захід становить від 72 до 491 км у найвужчій і широкій частинах відповідно^[25]. На півдні Айдахо межує зі штатами Юта і Невада^[26], на півночі — з канадською провінцією Британська Колумбія^[27], на сході — зі штатом Вайомінґ^[26] і на захід, уздовж хребта Біттеррут, — зі штатом Монтана^[28][29]. На заході штат межує зі штатами Ореґон та Вашинґтон. Таким чином, Айдахо межує з шістьма штатами й однією канадською провінцією.

Айдахо знаходиться на заході від континентального вододілу^[28]. Штат налічує 8 великих геологічних провінцій. Вік наймолодших становить 16–17 млн років, найстаріших — понад 1400 млн років. Місцевість штату переважно гориста. На півдні, огинаючи центральну частину, із заходу на схід простягається долина річки Снейк^[30], що займає близько чверті площі штату. У долині розташовуються найбільші міста штату: Нампа, Колдвелл, Айдахо-Фоллс, Покателло тощо, зокрема столиця штату Бойсі.

Скелясті гори відомі покритими снігом гірськими масивами, річковими порогами, спокійними озерами та каньйонами з крутими схилами. Річка Снейк тече каньйоном Хеллз (2330 м), найглибшому в Північній Америці. Головні річки в Айдахо — Снейк, Клірвотер і Семон, а також значними є Бойсі і Паєтт. Кілька річок є судноплавними^[31]. Айдахо немає прямого сполучення з Тихим океаном. У штаті налічується понад 2000 озер. Найбільшим озером є Панд-Орей, площею 466 км²^[25].

Вищою точкою Айдахо є гора Бора-Пік (3859 м), що у хребті Втраченої Річки (або Лост-Ривер (англ. Lost River))^[32]. Найнижча точка (216 м) знаходиться в Льюїстоні в місці злиття річок Клірвотер і Снейк^[33][34].

Айдахо займає східний кінець Колумбійського плато, західні схили Скелястих гір, північні відроги плоскогір'я Великого Басейну і рівнину річки Снейк. На рівнині є степи та напівпустелі, на схилах гір — ліси.

Суміжні адміністративні одиниці
Північний захід: Вашинґтон	Північ: Британська Колумбія (Канада)	Північний схід: Монтана
Захід: Ореґон		Схід: Вайомінґ
Південний захід Невада	Південь: Юта	Південний схід: Юта • Вайомінґ

Клімат[ред. | ред. код]

Топографічні особливості штату відбиваються в неоднорідності його клімату. Попри відстань майже за 500 км від Тихого океану, на клімат Айдахо значний вплив роблять західні морські повітряні потоки, які є основним джерелом атмосферної вологи. У літні періоди повітряні маси також приносять вологу з Мексиканської затоки та Карибського моря. У зимові періоди середні значення показників хмарності, опадів і температури вище, ніж на тих же широтах в континентальній частині США. Через те, що північна частина штату більш схильна до впливу морських вітрів, ніж оточена гірськими хребтами південна частина, кліматичні умови в цих регіонах відрізняються. У цілому клімат Айдахо є помірним, на півдні штату переважає арідний клімат^[35].

У північній частині штату річна норма опадів вища, ніж у південній: 76 і 33 см відповідно^[36]. У зимову пору на півночі штату спостерігаються вищі значення температури і вологості, ніж на півдні. Різниця у значеннях вологості для північного і південного регіонів може сягати чотириразової. Для південно-східного регіону Айдахо середні значення температури і вологості нижчі, ніж для західного і північного регіонів відповідно.

Найхолоднішим місяцем є січень: середня температура лежить нижче за нуль, від −2 до −7 °C. Взимку в гірських районах на півночі і сході штату температура найчастіше падає нижче −30 °C. У горах випадають сильні опади: у середньому 51 см дощів та 89 см снігу. Найспекотнішим місяцем є липень, від +20 до +25 °C. Найвищі температури зазначалися в рівнинних областях штату: у долині річки Снейк і пониззі річки Клірвотер. На південному заході штату в липні температура може досягати 37 °C і вище. Найнижчу температуру в Айдахо було зазначено 18 січня 1943 року на греблі міста Айленд-Парк, яка дорівнювала −51 °C. Найвищу — 28 липня 1934 року при 48 °C.

Урагани і смерчі трапляються вкрай рідко. Вегетаційний період різниться: близько 200 днів на північному заході штату, від 150 днів у басейнах річок Снейк, Бойсі і Пеєтт, близько 125 днів у районі міст Покателло й Айдахо-Фоллс, аж до найменшого у високогірних місцевостях, де землі використовуються переважно під пасовища^{[25][28][37][38]}.

.

Кліматограма Льюїстона С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г     27     6 −1     21     8 −1     29     13 2     34     17 4     41     22 8     32     26 12     17     32 16     18     32 15     17     26 11     24     17 5     30     9 1     25     4 −2 Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 313,4 мм. Джерело: weather.com

Кліматограма Бойсі С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г     32     3 −4     26     7 −2     35     13 1     31     17 4     35     22 8     18     27 12     8.4     33 16     6.1     32 16     15     26 11     19     18 5     34     9 0     39     3 −4 Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 298,9 мм. Джерело: weather.com

Кліматограма Покателло С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г     25     1 −9     26     3 −7     32     9 −3     29     14 1     37     20 4     25     26 8     16     31 11     16     31 11     21     24 6     22     16 1     28     7 −4     32     1 −9 Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 309,1 мм. Джерело: weather.com

Бойсі Покателло Льюїстон

Ґрунти[ред. | ред. код]

Айдахо налічує кілька видів ґрунтів. Їх можна поділити на сім типів. Більшість плато Снейк-Рівер покрита сухим вапняним ґрунтом. Товщина його шару відносно невелика — до 15 см. Материнською породою є лес і вулканічний попіл. Області з цим ґрунтом оточені районами зі схожим за складом, але темнішим і з більшою кількістю мінеральних елементів ґрунтом. У районах плато з підвищеною нормою опадів ґрунт більш глинистий. На ній практикується вирощування кукурудзи без зрошення. Ґрунти на півдні штату відчувають деяку нестачу сірки, заліза, марганцю та цинку^[39]. Ґрунтовий покрив деяких гірських долин — темний, натурально зволожений. Він утворився внаслідок перемелювання льодовиком гірських порід і з донних відкладень. Райони з товстим шаром цього ґрунту використовуються під вирощування зернових культур, а з тоншим шаром — під пасовища. Ще одним питомим видом ґрунту Айдахо є темний вологий ґрунт у річкових басейнах. Осушені райони з цим ґрунтом є дуже родючими, неосушені використовуються під пасовища або заказники водоплавних птахів^[40]. «Головним» ґрунтом штату є ґрунт породи трібер^[en]. Його джерелом служать наносні осадження разом із товстим шаром вулканічного попелу. Найчастіше ґрунт цього типу зустрічається на пагорбах з похилістю від 5 до 35 %^[41].

Флора і фауна[ред. | ред. код]

В Айдахо представлено десять біомів. На території штату зростає близько 3000 аборигенних рослин, серед котрих понад 20 видів дерев^[42]. Ареали різних видів дерев обумовлені відмінностями у кліматичних і географічних умовах штату. В областях, багатих на вологу, таких як береги річок, виростають тсуґа західна^[43], туя складчаста^[44] і тополя волосистоплода^[45]; в посушливих областях виростають переважно сосна жовта^[46] і псевдотсуга Мензіса^[47].

Високогірні області штату є ареалом сосни білокорої^[49] і тсуґи гірської^[50]. Ялиця пухнастонасінна^[51] і ялина Енгельмана^[52] ростають або на високогір'ях, або в областях із холодним мікрокліматом. Деякі види, як, наприклад, модрина західна^[53] і сосна скручена,^[54] не вибагливі до зовнішніх умов. Однак є і види, які поширені тільки в областях з проміжними значеннями вологості і висоти, до них належить ялиця велика^[55][56]. Сукупно ліси займають 41 % площі штату^[57][58]. На 2007 рік 38 % площі штату управлялися службою охорони лісів. За цим показником Айдахо посідає першу позицію щодо інших штатів^[59]. У штаті налічується 11 флористичних регіонів,^[60] своєю чергою, штат входить до голарктичної області^[61].

Типовими представниками ссавців Айдахо є вапіті,^[62][63] лось,^[64] білохвостий олень,^[65] чорнохвостий олень,^[66] вилоріг,^[67] товсторіг,^[68] снігова коза,^[69] барибал^[70] і пума^[71]. З менших ссавців можна назвати такі види, як канадський бобер,^[72] койот,^[73] руда лисиця,^[74] ондатра,^[75] довгохвоста мустела,^[76] айдахський кролик,^[77] північноамериканська видра (Lutra canadensis),^[78] американський борсук,^[79] північний мішчастий пацюк (Thomomys talpoides),^[80] американська норка,^[81] єнот-полоскун,^[82] американська куниця^[83] й айдахський суслик (Urocitellus brunneus)^[84].

Територія штату є частиною тихоокеанського міграційного маршруту^[85]. Під час сезонної міграції на південь^[86] через Айдахо прямують представники таких видів перелітних птахів, як крижень,^[87] канадська казарка^[88] і лебідь-трубач.^[88] Іншими перелітними птахами, що пролітають через Айдахо, є північна чапля,^[89] рогодзьобий пелікан,^[90] американська лиска,^[91] американський кульон (Numenius americanus)^[92] тощо. В Айдахо постійно гніздяться деякі види із родин фазанових,^{[93][94][95][96][97][98]} яструбиних,^[99][100] соколиних,^[101][102] совиних^[103][104] тощо.

У водоймах Айдахо водяться представники сімейств лососьових, у тому числі пструг^[105] та сиг, окуневі та інші^[106][107].

Серед плазунів і земноводних] зустрічаються як широко поширені види, наприклад, західноамериканська жаба (Bufo boreas),^[108][109] так і виняткові, наприклад, велетенська амбістома айдахська (Dicamptodon aterrimus)^[108][110] або чорнонога саламандра (Plethodon idahoensis)^[108][111].

В Айдахо водяться понад 40 видів мурах, у тому числі мураха-рабовласник Polyergus breviceps, внесений до «Червоний список загрозливих видів» міжнародної Червоної книги Світового союзу охорони природи у статусі Vulnerable species (уразливі види). Серед інших мурах: Liometopum luctuosum, Formicoxenus hirticornis, Formicoxenus diversipilosus, Myrmica sp., Formica gynocrates, Formica spatulata, Formica planipilis, Formica subnitens, Formica ciliata, Formica laeviceps^[112].

У штаті з 1982 року працює Управління з нагляду за видами, що перебувають під загрозою зникнення^[113].

Загрожені види[ред. | ред. код]

Нижче наведено види, що знаходяться в Айдахо під загрозою зникнення^[114].

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

В Айдахо знаходиться 30 парків штату,^[115] кілька лісових заповідників,^[116] 1 заказник, 3 риборозплідника,^[117] 2 національних історичних пам'яток та 7 національних заповідників^[118]. Крім того, в штаті частково розташований Єллоустоунський національний парк, що є об'єктом світової спадщини ЮНЕСКО^[119].

Національні парки, заповідники, пам'ятники та історичні пам'ятки[ред. | ред. код]

Національні зони відпочинку[ред. | ред. код]

• Хелс-Каньйон
• Сотут

Національні заповідники[ред. | ред. код]

• Бер-Лейк
• Ґрейс-Лейк
• Дір-Флет
• Камас
• Кутеней
• Мінідока
• Національний заповідник хижих птахів річки Снейк

Парки штату[ред. | ред. код]

В Айдахо налічується 30 парків штату. До них входять керований владою штату національний заповідник Сіті-оф-Рокс і 4 спільно керовані парки. Найстарішим парком штату є Хейберн. Його заснували 1908 року як перший парк не тільки в Айдахо, але на всьому тихоокеанському Північному Заході^[121].

Екологія[ред. | ред. код]

Основними екорегіонами Айдахо є напівпосушливі чагарникові і трав'янисті поля, зрошувані сільгоспугіддя, вулканічні плоскогір'я і лавові долини, лісисті гори та пагорби, болота. Загалом у штаті налічується 10 великих екорегіонів, які, своєю чергою, поділяються на 71 локальний екорегіон. Географія екосистем корелює з геологічними особливостями території штату. Так, у районі геологічної провінції айдахський батоліт розташований відповідний відносно замкнутий екорегіон, представлений гористою місцевістю з лісами з ялиці велетенської, псевдотсуґи тисолистої, модрини західної, ялини Енґельмана и ялиці пухнастонасінної. Плато Снейк-Рівер також представлено окремим екорегіоном, в ньому розташована значна частка сільгоспугідь штату і вирощуються такі культури, як цукровий буряк, картопля, злакові тощо; у регіоні знаходяться пасовища. Південний захід і південний схід штату представлені посушливими степами. На півночі штату здебільшого розташований екорегіон, схожий за рисами з айдахським батолітом. Однак у ньому представлено більше видів, поширених аж до тихоокеанського узбережжя і тим самим залежних від вологи, що дметься з океану. Серед представників екорегіону на сході штату значно менше таких видів, оскільки ця місцевість отримує значно менше вологи^[122].

Пожежі[ред. | ред. код]

У штаті стало виникають сильні лісові пожежі. У відрізку з 2003 по 2008 рік відбувалося в середньому 1450 пожеж на рік, внаслідок яких вигоряло в середньому по 840 000 акрів (приблизно 3360 км²). Причиною близько 50% пожеж у відрізку з 1999 по 2008 рік ставали блискавки. Однією з найсерйозніших за наслідками була пожежа 1910 року в північному Айдахо, коли вигоріло 3 000 000 акрів лісу (приблизно 12 000 км²) і загинуло 85 людей. Після нього влада США вирішила створити загальнонаціональну протипожежну службу. У 1966 і 1967 роках по Айдахо знову прокотилася хвиля великих пожеж, після чого фінансування протипожежних служб штату було значно збільшено. Фінансування протипожежних служб має дві мети: запобігання пожежам (на ці цілі в реченці з 1999 по 2008 рік було витрачено $66,5 млрд) і боротьбу з ними. Показник успішної боротьби з пожежами з 1983 по 2008 рік склав 94%, проте з 1980 року неухильно зростає і сукупна площа пожеж^[123].

Відходи[ред. | ред. код]

1993 року було прийнято постанову, згідно з якою штат отримав право на самостійне управління міськими звалищами побутових відходів^[124]. На території Айдахо діє 37 міських звалищ побутових відходів у 26 округах^[125]. У штаті діє жорстка система покарань за викид сміття у недозволеному місці. За засмічення приватної чи громадської території може бути накладено адміністративний арешт строком до півроку та/або штраф до $1000 разом з примусовими виправними роботами строком не менше восьми та не більше сорока годин. За викид сміття на автомагістралях може бути накладено штраф у розмірі $300 або арешт строком до десяти днів^[126].

Водяні ресурси[ред. | ред. код]

Цілковита більшість джерел питної води належить до ґрунтових вод. Основними джерелами забруднення ґрунтових вод є сільгоспугіддя, на яких активно застосовують нітрати і пестициди. Крім того, в ґрунтові води потрапляють миш'як, продукти нафтопереробки та біогенні забруднювачі. Концентрація нітратів у 25 % джерел ґрунтових вод і в 16 % свердловин перевищує 5 мг/л (половина від максимально допустимої концентрації), у 6 % свердловин — понад 10 мг/л. Основні джерела нітратів та миш'яку розташовуються на плато Снейк-Рівер, підвищена концентрація нітратів спостерігається також в агломерації міста Льюїстон. У районах із підвищеною насиченістю нітратів у воді проживає понад 300 000 осіб. Моніторинґ забрудненості ґрунтових вод проводиться на рівні штату з частотою від 20 років, на окружному рівні з частотою 2–10 років і ситуаційно на локальному рівні^[127]. У штаті іноді відбуваються повені та зсуви ґрунту, особливо після сильних ураганів, що трапляються влітку чи восени, або після тривалих зимових дощів^[128].

Повітря[ред. | ред. код]

Основними джерелами забруднення повітря у штаті є електростанції, нафтоперегінні і хімічні заводи, а також — меншою мірою — урбанізовані області на плато Снейк-Рівер та на півночі штату^[129][130]. В цілому ж рівень забрудненості повітря знаходиться на задовільному рівні^[130]. ГДК зважених частинок перевищується лише у чотирьох місцях, монооксиду вуглецю — в одному місці^[131].

В Айдахо діє закон про чисте повітря. 2011 року було запропоновано запровадити нормативи щодо вмісту в повітрі ртути і кислих газів. Очікується, що ухвалення цих нормативів дозволить до 2016 року заощадити на охороні здоров'я від $18 до $45 млн^[132].

Радіоактивні опади[ред. | ред. код]

У 1950-х і на початку 1960-х років на південному заході штату випадала значна кількість радіоактивних опадів. Вони були викликані випробуваннями більше 90 ядерних бомб на полігоні Невади^[133]. Згідно з дослідженням, проведеним Національним інститутом злоякісних новоутворень, з п'яти округів США, в котрих спостерігалася найбільша концентрація радіойоду, чотири знаходяться в Айдахо: Джем, Лемхай, Блейн і Кастер. Так, середня величина поглиненої дози на жителя округу Кастер склала 0,157 грей. Проте, згідно з дослідженням, проведеним Національним інститутом злоякісних новоутворень 1999 року, зростання кількості випадків захворювання на рак щитоподібної залози у зазначених округах у найсхильнішої до цього ризику популяції 1948–1958 років народження помічено не було^[134].

Екологія ґрунтів[ред. | ред. код]

Стан ґрунтів має велике значення для сільськогосподарської складової економіки штату. Основною загрозою для ґрунтів є природна і техногенна ерозія. До причин останньої належить відкрита технологія фосфатних родовищ і вирубування лісових масивів. Як заходи протидії ерозії компанії, що займаються видобутком фосфатів, повертають зритий шар ґрунту на місце після закінчення розробки родовищ, а лісозаготівельні компанії висаджують нові дерева замість спиляних. Всього в Айдахо налічується 51 район з ґрунтовими^[135].

Населення[ред. | ред. код]

За оцінками Бюро перепису населення США, на 2017 рік чисельність населення Айдахо становила 1 716 943 осіб^[1]. Середня щільність населення в штаті становить 7,3 чол./км², більш ніж в 4 рази менше середнього показника по країні. За цим показником штат знаходиться на 44 місці. За кількістю жителів Айдахо займає 39-е місце серед інших штатів^[136].

2010 року в штаті було зареєстровано 23 202 народжених дітей і 11 411 смертей. Коефіцієнт фертильності на цей рік становив 75,7^[137]. Частка жінок була менше частки чоловіків: 49,9 % і 50,1 % відповідно^[138]. 2010 року було укладено 13 757 одружень та скоєно 8 136 розлучень^[139].

Того ж року Айдахо посів четверте місце по країні за рівнем приросту населення з 2000 року. Вищі показники показали лише штати Невада (35,1 %), Техас (21,7 %) і Каліфорнія (10 %). У 2004—2005 роках Айдахо знаходився на 3-му місці, поступаючись лише Неваді й Аризоні. За даними на 2000 року, 18,8 % жителів Айдахо мали німецьке коріння, 18,1 % — англійське, 10 % — ірландське, 8,1 % — індіанське, 5,5 % — мексиканське^[140]. За даними на 2010 рік, расовий склад населення Айдахо розподілявся таким чином^[138]:

• білі — 89,1 %;
• афроамериканці — 0,6 %;
• індіанці — 1,4 %;
• азійці — 1,2 %;
• океанійці — 0,1 %;
• дві та більше раси — 2,5 %.

Близько половини населення живе у містах. Найбільшою агломерацією штату є агломерація Бойсі^[en]. Вона займає округи Ейда, Бойсі, Каньйон, Джем й Овайхі. Площа агломерації становить приблизно 30 401 км² або 14,2 % площі штату^[141]. В агломерації станом на 2010 рік проживала 616 561 особа. Окрім агломерації Бойсі, в Айдахо також є агломерації міст Кор-д'Алейн, Айдахо-Фоллс, Покателло і Льюїстон. Станом на 2006 рік в Айдахо налічувалося 6 мікрополій. Згідно з переписом 2000 року, центр населеності штату розташований в окрузі Кастер, на озері Стенлі^[en][142].

2010 року середньорічний дохід на душу населення становив $22 518. При цьому за межею бідності перебувало 13,6% жителів. У штаті налічувалося 570 283 домогосподарства^[138].

Мовний склад населення (2010) [1] [Архівовано 1 грудня 2007 у Wayback Machine.]

Нижче наведено динаміку чисельності населення штату:

Корінне населення[ред. | ред. код]

В Айдахо проживають представники племен ктунаха^[en], кор-д'алейн^[en], нез-перс^[en], шошонів і паютів^[143]. У штаті налічується п'ять індіанських резервацій загальною площею майже 8100 км², розташованих на території 13 округів. Однією з найбільших є заснована 1868 року резервація Форт-Холл^[en]. У резерваціях діє власне правове поле, засноване на актах конгресу і прецедентних судових рішеннях. Племена мають право приймати власні закони. Влада Айдахо має обмежену юрисдикцію в межах резервацій.

З прийняттям в Айдахо 1998 року закону про азартні ігри індіанці отримали право брати участь в економічному розвитку округів, в яких розташовані їхні резервації. Як наслідок, такі галузі, як лісозаготівля, фермерство і сфера рекреаційних послуг, отримали розвиток. За даними на 2001 рік, сукупний внесок індіанських резервацій в економіку Айдахо приблизно дорівнював вкладу половини округів штату. Наприклад, плем'я кор-д'алейн є другим за величиною роботодавцем в округах Кутеней і Бенева, плем'я нез-перс — другий за величиною в окрузі Нез-Перс, а плем'я ктунаха — найбільшим роботодавцем в окрузі Баундері. Закон про азартні ігри позитивно позначився і на місцевій системі освіти; згідно з ним, 5 % від доходів від азартних ігор виділяються на розвиток освітніх округів, що примикають до резервації^[144].

Релігія[ред. | ред. код]

Перші католицькі та пресвітеріанські місіонери прийшли в Айдахо в період між 1820 і 1840 роками. З 1860 року найрозповсюдженішою релігійною культурою в штаті є мормонізм, який сповідує приблизно чверть населення штату. За кількістю мормонів Айдахо займає друге місце по країні після Юти. На північ від Бойсі більшого поширення має католицтво^[145].

Згідно з опитуванням, проведеним 2008 року товариством Pew Research Center, серед повнолітніх жителів 23 % є мормонами, 22 % — євангелістами, 18 % — католиками, 16 % — прихильники інших протестантських деномінацій^[ru]; частка сповідують інші релігії, в тому числі православ'я, іслам, буддизм, юдаїзм, індуїзм тощо, які не перевищують 3 %. Крім того, 18 % жителів штату не є прихильниками будь-якої віри^[146].

Найбільші міста[ред. | ред. код]

Культура[ред. | ред. код]

Завдяки своїм історико-географічним та етнографічним особливостям у штаті склалися власні виняткові напрямки у традиціях, мистецтві, кухні тощо. Задовго до приходу європейців на землі Айдахо мешкало безліч індіанців. Згодом безліч округів та поселень штату отримало назву за індіанськими племенами і термінологією.

Свій внесок у культурну спадщину штату зробили і гавайці: на честь найманих працівників хутрових компаній та членів експедицій з Гавайських островів назвали округ Овайхі. Серед маунтинменів та першопоселенців було безліч іспанців та мексиканців. Після відкриття в Айдахо в 1860–1870 роках великих родовищ на землі майбутнього штату ринули тисячі китайців, тому до 1870 року серед шахтарів більшість були китайцями. Загалом, згідно з тодішнім переписом, в Айдахо проживало ~4200 китайців (28,5% від сукупної чисельності населення)^[148][149]. Між 1900 і 1920 роками до Айдахо прибуло безліч баскських іммігрантів. Нині у Бойсі налічується найчисленніша діаспора басків у США. 1914 року в штаті був обраний перший губернатор з єврейськими корінням, Мозес Александер.^{[джерело?]} В Айдахо проводиться безліч ярмарків, фестивалів та заходів, присвячених першопрохідникам. У містечку Шеллі кожного вересня проводиться «Щорічний день картоплі» (англ. Annual Spud Day), присвячений основній сільськогосподарській культурі штату. В Айдахо збудовано 68 кінотеатрів^[150] і понад 150 музеїв^[151]. Помітний вплив на кухню штату мала картопля. Існує навіть окремий сорт картоплі «айдахо», що відрізняється великим розміром і подається до столу запеченим у фользі^[152].

На честь штату у різний час було названо кілька бойових кораблів: паровий сторожовий корабель часів Громадянської війни USS Idaho (1864)^[en][153] та лінкори часів Першої світової війни USS Idaho (BB-24)^[154] і USS Idaho (BB-42)^[155].

Музика[ред. | ред. код]

Музика в штаті представлена багатьма жанрами, від фолку і кантрі до інді-року, хардкор-панку і глем-металу. В Айдахо з'явилися такі рок-гурти, як Paul Revere & the Raiders^[156], Treepeople^[en][157] і Built to Spill^[en][158]. У штаті народилися чи виросли такі музиканти, як Ніккі Сікс, Джош Ріттер^[en] і Роні Блеклі. У Айдахо налічується кілька симфонічних оркестрів: симфонічний оркестр Айдахо, симфонічний оркестр Айдахо-Фоллс, симфонічний оркестр Крр-д'Алейну, громадський оркестр штату Айдахо (заснований у 1900-х роках, він є найстарішим у штаті)^[159] та інші. На території штату регулярно проводяться музичні фестивалі: національний конкурс скрипалів у Вайсері, літній музичний фестиваль у Роузберрі у середині липня, музичний фестиваль гір Сотут, міжнародний музичний та танцювальний фестиваль у Берлі тощо^[160].

Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

• Список округів штату Айдахо

Економіка[ред. | ред. код]

Валовий продукт за 2010 рік становив 55,4 мільярдів доларів США. На душу населення прибуток за 2004 рік склав 35 363 долари США^[161]. Станом на 2008 рік економіка штату займала 43 місце серед інших штатів, випереджаючи економіку Мена і перебуваючи за економікою Нью-Гемпшира^[162].

Важливою складовою економіки штату є сільське господарство. За його часткою в економіці (5,5 %^[163]) 2008 року штат займав 5 місце по країні^[163]. В Айдахо вирощується третина картоплі у Сполучених Штатах. Одним із популярних сортів є Russet Burbank^[164]. Окрім картоплі, у штаті вирощуються три види пшениці, а також ячмінь. По сукупному ж виробництву картоплі, як і з виробництва форелі, гороху і сочевиці, штат посідає перше місце^[165]. В Айдахо розвинені харчова, деревообробна, машинобудівна і хімічна промисловості, виробництво паперу, електроніки, розробка срібних і золотих родовищ. В місті Ґудинґ споруджений найбільший у країні завод із виробництва сировини для виготовлення плавленого сиру, що належить ірландській компанії Glanbia^[en][166]; у Сандпойнті розташований центральний офіс ретейлера одягу Coldwater Creek^[en][167].На території Айдахо розташована значна частина виробничих потужностей компанії Anheuser-Busch^[168][169], а також велике виробництво реактивних катерів^[en].

Відносний розподіл ВВП Айдахо за галузями 2010 року^[170]

   Адміністративний апарат (14.3%)

   Операції з нерухомістю, устаткуванням і нематеріальними активами (12%)

   Виробництво (10.8%)

   Охорона здоров'я та надання соціальних послуг (8%)

   Роздрібна торгівля (7.9%)

   Професійне і технічне обслуговування (7.1%)

   Фінансове посередництво і страхування (5.7%)

   Гуртова торгівля (5.4%)

   Сільське господарство, лісова промисловість, рибальство і мисливство (5%)

   Інше (23.8%)

Найбільшим сектором економіки штату є наукова і технологічна галузь. 2001 року вона займала 25 % ВВП штату. За відрізок з 1991 по 2002 рік рівень зростання цієї галузі становило 38 %. Середній рівень зарплати в цій ниві на 92% вищий, ніж в середньому по країні^[171]. Національна лабораторія Айдахо, що займається дослідженнями в області ядерної енергетики, забезпечує значний внесок в економіку східної частини штату. З кінця 1970-х Бойсі став осередком виробництва напівпровідників: у цьому місті розташована штаб-квартира компанії Micron Technology,^[172] єдиного в країні виробника мікросхем динамічної пам'яті прямого доступу (англ. DRAM); у цьому місті розташовано великий підрозділ корпорації Hewlett-Packard^[173], більшою частиною виробництва якого є принтери Laserjet. У Покателло знаходиться завод великого виробника напівпровідників ON Semiconductor^[en][174]. Корпорація Dell має головний центр обслуговування клієнтів у місті Твін-Фоллс. Крім того, у штаті розташовані офіс корпорації Oracle^[175] та підрозділи аерокосмічної корпорації Alliant Techsystems^[176].

Прибутковий податок варіюється від 1,6 % до 7,8 % для восьми податкових категорій^[177]. Податок з продажу у штаті становить 6 %. Крім інших товарів, оподатковуються такі:

• продовольчі товари;
• одяг;
• лікарські засоби (відпускаються як за, так і без рецепта).

Округи і міста штату мають право встановлювати додаткову податкову ставку^[178].

В Айдахо проводиться державна лотерея, з доходів якої у реченці із 1990 року на утримання освітніх округів і вищих навчальних закладів було виділено 473,8 млн доларів^[179].

За даними за 2008 рік, більшість працездатного населення зайнята у сферах обслуговування, торгівлі та локальній системі правління^[180]. Нижче наведено статистику щодо чисельності робочої сили та безробіття за останні роки^[181].

Леґенда:

Енергетика[ред. | ред. код]

Значна частка споживаної в Айдахо електроенергії виробляється за допомогою відновлюваних джерел. Викопне паливо на території штату не видобувається. 2008 року в Айдахо було вироблено і спожито відповідно 0,2 % і 0,5 % від усієї електроенергії країни^[182]. Більшість електроенергії, до 80%, імпортується з інших штатів. Попри це, ціни на електроенергію є одними з найнижчих у країні: 2005 року штат займав передостаннє місце серед інших за ціною за одиницю електроенергії та 6-те місце з кінця за ціною за одиницю обсягу природного газу. За даними 2005 року, 48% виробленої в штаті електроенергії було отримано за допомогою гідроелектростанцій, 42 % — спалюванням вугілля, 8 % — природного газу, по 1 % — за допомогою ядерної енергетики та відновлюваних джерел, відмінних від води^[183].

Гірничодобувна промисловість[ред. | ред. код]

Айдахо історично є гірничодобувним штатом. 2008 року доходи штату від продажу непальних мінералів склали $1,07 млрд. За цим показником Айдахо посідає 24-те місце по країні з часткою 1,5 % відповідно. Станом на 2008 рік, основними видобутими непальними породами були збагачені молібденові руди, фосфатні породи, будівельні пісок і гравій, а також срібло; їхня сукупна частка склала 85 %. Крім цього, у штаті добуваються свинець, щебень і вапняк, виробляється портландцемент; сукупна їхня частка 2008 року склала 13 %. Понад третину доходу в галузі, 35%, штату приносить продаж молібдену, срібла, цинку, міді, золота і кадмію. На 2008 рік Айдахо посідав друге місце в країні з видобутку цеолітів, третє місце — з видобутку фосфатів, срібла і молібдену, пемзи і пуміциту, п'яте — по перліту і восьме — по дорогоцінним і напівдорогоцінним мінералам^[184].

Туризм[ред. | ред. код]

Туристична сфера представлена великою кількістю гірськолижних курортів і рекреаційними послугами, пов'язаними з річками: рафтинґ, рибалка тощо. Є лижний курорт Сан-Веллі. Станом на 2009 рік, оборот у туристичній сфері становив понад $3 млрд, доходи — майже $500 млн, а зайнятість — 24,6 тисячі осіб^[185]. Останніми роками через зниження виробництва лісоматеріалів і мінливі ціни на сільськогосподарську продукцію в економіці північного Айдахо дедалі більшу роль починає відігравати туристична складова^[186].

Збройні сили[ред. | ред. код]

Збройні сили, розквартовані в Айдахо, є частиною Національної гвардії США. Вони поділяються на Національну гвардію ВПС Айдахо та Національну гвардію Сухопутних військ Айдахо. Гвардія ВПС представлена 124-м авіаційним полком^[en]. У полк входять 190-та винищувальна^[en], 189-та транспортна^[en] та 266-та ескадрилья дальньої підтримки. Чисельність особового складу гвардії ВПС становить 3000 чоловік. Штаб-квартирою гвардії є авіабаза Ґовен-Філд^[en] біля Бойсі. Гвардію Сухопутних військ Айдахо було засновано ще 1873 року. Нині її представляють 116-та кавалерійська бригада^[en], 183-й авіаційний батальйон, 204-й полк, 101-ша група захисту від зброї масового ураження, 938-й інженерний підрозділ та 25-й військовий оркестр^[en]. Штаб-квартира гвардії Сухопутних військ розташована у Бойсі. Гвардію штату очолює генерал-майор Ґері Сейлер (англ. Gary Sayler). Витрати на підтримку військової інфраструктури 2009 року склали 60,2 млн доларів^[187].

Офіційна символіка[ред. | ред. код]

Нижче перераховані офіційні символи штату^[188]:

• Девіз: Esto perpetua («Буде завжди»);
• Пісня: Here We Have Idaho;
• Танець: Сквер-данс;
• Птах: Гірська синиця;
• Кінь: Аппалуза;
• Хижак: Сапсан;
• Риба: Лосось Кларка;
• Комаха: Данаїда монарх;
• Ягода: Чорниця;
• Овоч: Картопля;
• Дерево: Західна біла сосна;
• Квітка: Чубушник Льюїса (Philadelphus lewisii);
• Викопне: Кінь гагерменський (Equus simplicidens);
• Самоцвіт: Айдахський зоряний гранат.

Література[ред. | ред. код]

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Айдахо [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Айдахо

• Айдахо — стаття з Великої радянської енциклопедії
• Official Website of the State of Idaho [Архівовано 4 серпня 2012 у WebCite] (англ.).
• State of Idaho Parks and Recreation [Архівовано 23 червня 2012 у WebCite] (англ.).
• Idaho Newspapers (англ.).
• Фотографії з рубрики Айдахо. (рос.)

У соціальних мережах Сабреддіт (англ.) · Twitter topic Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Вікісховище · C-SPAN Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Comic Vine · MusicBrainz Географія та географічні карти archINFORM · Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First Тематичні сайти Wolfram Language · Google Новини · Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопедії Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · American Cycl. (1879) · BabelNet · Ballotpedia · Britannica (11-th) · Britannica (12-th) · Catholic Encyclopedia · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana Довідкові видання Collaborative InterLingual Index · KBpedia · Open Directory Project · WordNet · Англійська Вікідія · Іспанська Вікідія · Італійська Вікідія · Французька Вікідія Нормативний контроль BLBNB: 000085093 · BNE: XX5078975 · CANTIC: 981058514348006706 · CiNii: DA04856477 · FAST: 1211709 · Freebase: /m/03s5t · GND: 4026462-2 · GNIS: 1779783 · ISNI: 0000000404316432 · J9U: 987007548166805171 · LCCN: n81014565 · LIBRIS: jgvxwk424mtbw9n · LIH: LNB:V*10227;=0L · LNB: 000339195 · N6I: vtls001147463 · NCF: ncf13717076 · NDL: 00900524 · NKC: ge129378 · NLI: 000983130 · NSK: 000759968 · RERO: 02-A013058252 · SELIBR: 148562 · SKMASNL: vtls010082716 · SUDOC: 17654240X · VIAF: 148929220 · WorldCat: lccn-n81014565