Ажур (візерунок) — Вікіпедія

Ажу́р (фр. àjour, від фр. àjourer — робити наскрізним) — техніка створення наскрізного орнаментного візерунку. Застосовується у всіх видах декоративно-прикладного мистецтва і в архітектурі.

На території сучасної України техніка була відома ще в античних державах Північного Причорномор'я, широко застосовувалась у Київській Русі, набула розвитку в українському декоративному мистецтві.

У ткацтві і килимарстві ажур утворюють розсуванням і стягуванням ниток основи і піткання; у гаптуванні, вишивці, витинанках, художній деревообробці — вирізуванням малюнка чи його деталей (для кольорового контрасту інколи застосовують кольорові підкладки з інших матеріалів); у золотарстві і художньому литві — плетінням з тонких металевих ниток або скрученого дроту (філігрань або скань); у кераміці та склі — прорізанням окремих деталей.

В цій техніці виробляють мереживо, сіточки для очіпків (Західна Україна), прикраси, грати, порцеляну; у дерев'яній архітектурі — балясини, наличники тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • А. І. Беляєва. Ажур // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 24. — ISBN 5-88500-27-1.