Аеротрополіс — Вікіпедія

Мемфіс (Теннессі) — один із транспортних вузлів США, що використовує термін "аеротрополіс" у своєму брендуванні

Аеротрополіс (англ. aerotropolis) — концепція міста, в якому вся інфраструктура та економіка розташовується та навколо аеропорту. Такий населений пункт можна визначити як «місто-аеропорт».[1] Аеротрополіс схожий у формі та функціонуванні на метрополіс, який складається з центрального ядра і прилеглих спальних передмість (мікрорайонів). Термін був вперше запропонований ньюйоркцем Ніколасом Десантісом у листопаді 1939 р. в журналі "Популярна Наука" (Popular Science).[2] Термін був відроджений і ґрунтовно розширений академіком і експертом з аерокомерції доктором Джоном Касандра у 2000 р.[3]

Особливості[ред. | ред. код]

Аеропорти забезпечують зв'язок для постачальників, споживачів і підприємців з усього світу. Деякі бізнесмени більш прив'язані до далеких постчальників чи клієнтів, ніж до тих, що розташовані близько. В цьому аспекті аеропорт дозволяє нівелювати значення місця, та робить основний акцент на здатності сполучати, об'єднувати, зв'язувати, тобто на доступності. Аеротрополіс поєднує вантажні бізнес-перевезення та просто мільйони приватних мандрівників, які користуються щороку аеропортом.

В аеропорті чи навколо нього можна в загальному знайти сфери промисловості, пов'язані з терміновим виробництвом, електронною комерцією, телекомунікаціями та логістикою; також розміщуються готелі, заклади торгівлі, розважальні і виставкові комплекси, офіси для ділових людей, які часто подорожують аеротранспортом. Кластери бізнес-парків, логістичні парки, індустріальні парки, центри дистрибуції, інформаційно-технологічно комплекси і заклади оптової торгівлі також розміщуються навколо аеропорту.[4]

Так як збільшується кількість бізнесів і провайдерів комерційних послуг навколо аеропортів, аеротрополіс стає головною точкою призначення, де місцеві жителі і подорожучі літаками можуть працювати, зустрічатися, скуплятися, обмінюватися досвідом, творити бізнес, їсти і розважатися в межах 15 хв. ходьби від самого аеропорту.

Розвиток[ред. | ред. код]

Згідно з автором концепції Джоном Касарда, аеропорти перетворилися на фактори розміщення бізнесу і міського розвитку у 21 ст. так само, як це зробили автобани (highways) у 20 ст., залізниці у 19 ст. і морські порти у 18 ст. Так як економіка стає все більш глобальною і залежною від електронної комерції, аерокомерція, швидкість та спритність, яку вона забезпечує для переміщення людей і товарів стала її головною перевагою та опорою.

Деякі аеротрополіси виросли спонтанно завдяки попиту, але нестача планування і розвитку інфраструктури може створити значні ускладнення. Принципи міського планування і стійкості є визначальними у створенні успішних аеротрополісів.

Критика[ред. | ред. код]

Головна критика полягає у тому, чи будуть ціни на нафту відносно невисокими і широко доступними у майбутньому, так як спад у виробництві нафти негативно вплине на аеротрополіси, адже більше половини вартості авіаперевезень становить пальне. Дехто критикує цю концепцію за перебільшення значення авіатранспортування товарів. Також зазначається, що потрібно більше і глибше вивчати взаємовплив між морськими портами, аеропортами і залізницею, а не робити ставку лише на один вид транспорту.[5] Також ця концепція здебільшого підходить для США, в яких більшість внутрішніх та зовнішніх перевезень виконують авіатранспорт.[6]

Факти авіатранспорту[ред. | ред. код]

  • Між 2010 і 2030 роками, обсяг світових пасажирських перевезень обіцяє зрости від 4.9 млрд до близько 13.3 млрд.(більше 30 млн в день)
  • З 2010 по 2030 рік очікується триразове збільшення світового повітряного вантажопотоку
  • Матеріально-технічне забезпечення авіації і нова економіка нерозривно пов'язані і переплітаються між собою
  • Більше третини міжнародної торгівлі припадає на авіацію[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Kasarda, John D., "The Way Forward, « Global Airport Cities, 2010. http://www.aerotropolis.com/files/GlobalAirportCities.pdf [Архівовано 13 вересня 2012 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Skyscraper Airport for City of Tomorrow». Popular Science (November 1939): pp. 70-71. http://books.google.com/books?id=QywDAAAAMBAJ&pg=PA70&dq=aerotropolis+popular+science&hl=en&ei=CqGYT8byCKei2wW4tYjzBg&sa=X&oi=book_result&ct=book-thumbnail&resnum=1&ved=0CDEQ6wEwAA#v=onepage&q&f=false [Архівовано 1 травня 2016 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Nasser, Haya El (September 25, 2003). «New 'cities' springing up around many U.S. airports». USA Today.
  4. ↑ Freestone, R. (2009). Planning, Sustainability and Airport-Led Urban Development. International Planning Studies, 14(2), 161–176. doi:10.1080/13563470903021217
  5. ↑ Charles, M. B., Barnes, P., Ryan, N., & Clayton, J. (2007). Airport Futures: Towards a Critique of the Aerotropolis Model. Futures, 39 (9), 1009–1028.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 2 березня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 2 березня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)


Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аеротрополіс&oldid=37968302