Адміністративний поділ Сполучених Штатів Америки — Вікіпедія

Різні визнані урядові і самоврядні одиниці, як-от штати, округ Колумбія, території США, резервації індіанців і їх підрозділи, складаються на адміністративний поділ Сполучених Штатів Америки.

Визначення[ред. | ред. код]

Згідно з визначенням Служби внутрішніх доходів США^[1]:

Федеральний уряд та уряди штатів визначаються і визнаються Конституцією США й конституціями штатів. Федерально визнані уряди племен індіанців визнаються Конституцією США, трактатами, статутами та рішеннями судів. Інші одиниці можуть визнаватися урядами згідно з законодавством штатів, рішеннями судів або дослідженням фактів і обставин, що вказують на наявність рис уряду, такі як повноваження до накладання податків, встановлення правопорядку й становлення цивільних органів влади.

Федеративні одиниці[ред. | ред. код]

Штат[ред. | ред. код]

Головною політичною одиницею під федеральним рівнем є штат^[a]. На травень 2021 року в США є 50 рівних^[2] між собою штатів (див. список), котрі зв'язані разом у федерацію. Кожен штат має юрисдикцію над окресленою географічною територією і поділяє суверенітет над цими територіями з федеральним урядом США (отже, громадяни США є, якщо вони проживають у штатах, водночас громадянами США і штату). У багатьох рішеннях Верховного суду США зазначалось, що кожен з 50 штатів і федеральний уряд є окремими суверенами^[3]. Оскільки федеральний уряд не доручає штатам виконувати переважну більшість обов'язків, а радше самі штати розпоряджаються тими сферами управління, що не були передані федеральному урядові (Десята поправка до Конституції), штати не є безпосередньо підпорядкованою федеральному урядові адміністративно-територіальною одиницею^[4]. Вони управляють країною паралельно до федерального уряду. Однак дії штатів, а також їх суверенітет, обмежуються федеральною Конституцією, федеральними законами, якщо уряд примусить штати їх виконувати^[5], і договорами, що затверджені Сенатом США із іншими суверенними одиницями.

Всі штати США скопіювали структуру федерального уряду і, хоча Конституція не вимагає цього, у всіх штатах є розподіл державної влади між виконавчою, законодавчою і судовою^[6], із дуже сильною позицією губернатора штату, який, так як Президент США, є водночас головою уряду штату і головою штату^[4].

Штати не можуть бути поділені або змінювати кордони без згод штатів, яких ці зміни стосуються^[2].

Округи і їх відповідники[ред. | ред. код]

Штати США далі діляться на менші адміністративні одиниці. У більшості штатів вони називаються округами (англ. counties), у Луїзіані вони називаються парафіями (англ. parishes), а в Алясці - боро (англ. borough). Організація цих одиниць визначається виключно штатом^[4]. Усього 50 штатів поділили себе на 3142 округи або їх відповідники, проте кількість округів дуже різна: від 3 у штаті Делавер до 254 у Техасі.

Більшість штатів стосує правило Діллона, яке каже, що у підрядних одиниць мають бути тільки ті повноваження, що надані конституцією й законами штатів^[7]; інші же дають округам і/або тауншипам самостійно контролювати свої внутрішні справи, якщо це не порушує законодавства: федерального і штату - їх називають самоврядними (англ. home rule state)^[8]. Багато штатів мають певні елементи обидвох систем.

Незважаючи на це розрізнення, ролі округів кардинально відрізняються від штату до штату.

У південних штатах Нової Англії (як-от у Конектикуті^[9], Род-Айленді^[10] і в більшій частині штату Массачусетс^[11]) округи мають символічну функцію, а їх органи влади були скасовані. Інші штати Нової Англії щоправда не ліквідували управління округів, але їхні функції дуже обмежені. Дещо більше влади надається округам в штатах Середнього Заходу, а найбільше - у західних і південних штатах.

Кордони округів від 20-х років минулого століття змінювалися вкрай рідко, отже округи можуть мати різницю населення у тисячі разів (як в Каліфорнії: округ Лос-Анджелес має більш ніж 10 млн населення, тоді як округ Алпайн - дещо більше ніж 1100).

Адміністрація міст[ред. | ред. код]

У 20 штатах, здебільшого на північному сході і на Середньому Заході країни, округи далі діляться на містечка (англ. township) та їхні еквіваленти. У Новій Англії вони наділені вельми сильними повноваженями і є практично виключною ланкою місцевої влади на півдні цього регіону.

Зазвичай підлеглі владі округу є муніципальні корпорації (котрих в США близько 30000), які містять в собі населені пункт із різною ступінню самоврядності. Муніципалітети часто не покривають усю міську територію; з іншої сторони, територія, яку охоплює цей муніципалітет, може переходити на інші округи - більшість штатів це дозволяє.

У деяких штатах міста можуть об'єднуватися із округами і створювати об'єднане місто-округ. Більш того, певні штати (наприклад Міссурі) передбачають незалежні міста (англ. independent cities), які підпорядковуються штату, а у Вірджинії всі міста є незалежними (а отже є відповідниками округів). Особливим випадком є місто Нью-Йорк, якого муніципальна корпорація обіймає повністю п'ять округів, які на міському рівні називаються районами (англ. borough).

Одиниці, що підпорядковані федеральному уряду[ред. | ред. код]

Округ Колумбія[ред. | ред. код]

Округ Колумбія має особливий статус у американській системі. Конституція США у статті 1 розділі 8 передбачає, що федеральний уряд може: "неподільно виконувати законодавство в усіх випадках в окрузі (площею не більше за десять квадратних миль), що відступлять окремі штати і прийме Конгрес як осідок уряду Сполучених Штатів"^[12]. Саме нею є Округ Колумбії.

Федеральний уряд, згідно з Конституцією, має формально абсолютну владу над цією територією, проте в практиці Вашингтон на законодавчому рівні є самоврядним містом із виборним мером і 13-особовою радою міста, хоча на відміну від інших міст, воно підпорядковане Конгресу та Президентові, і Конгрес може скасувати ухвали, що приймаються округом.

На округ Колумбії повністю розповсюджується Конституція США, але жителі не є громадянами федерального округу, на відміну від штатів. Жителі округу обирають президента, але представлені у Конгресі тільки делегатом без права голосу у Палаті представників.

Округ поділений на 8 кварталів (wards), які містять 37 Дорадчих районних комісій (англ. Advisory Neighborhood Commission), що були створені законом. Перші слугують як виборчі округи і як планістичні одиниці, натомість саме комісії мають широкі повноваження щодо регуляції місцевого життя району^[13].

Резервації індіанців[ред. | ред. код]

Резервації індіанців — це території, які виділені під користування індіанськими племенами США. Більшість із 326 знаходяться на заході і півночі США і організовані федеральним урядом.

Так само як штати, федерально визнані племена індіанців, за рішеннями Верховного Суду США у Worcester v. Georgia, мають племінний суверенітет і через це самоврядні — їхні племінні уряди необов'язково наслідують структуру уряду штату, у якому резервація знаходиться, але можуть встановлювати власні закони у деяких сферах. На відміну від штатів, вони безпосередньо підпорядковані федеральному Бюро справ індіанців. Штати мають обмежену юрисдикцію над їхніми територіями^[14].

Племена індіанців можуть мати землі поза резерваціями і передавати їх під формальну опіку Департаменту внутрішніх справ США, задля подальшого їхнього використовування цим племенем. Ці землі називаються off-reservation trust land і у більшості схожі за структурою і правами з резерваціями^[14].

Частина з племен, особливо на Сході США, визнана урядами штатів. Такі племена не є суверенними і зазвичай не підлягають охороні федерального уряду. У випадку такого визнання правила і відносини з цим племенем регулює штат.

Кожне плем'я ділить резервацію різним чином — наприклад плем'я Навахо ділить себе на агентства і відділи (agencies, Chapters), а плем'я чорноногих — на громади (Communities).

Території США[ред. | ред. код]

Номенклатура[ред. | ред. код]

США ділять свої території за двома ознаками:

• повність застосування Конституції США. Та територія, де Конституція стосується повністю, зветься інкорпорованою, і відповідно неінкорпорованою, якщо це не так;
• наявність органічних статутів, що окреслюють відносини федерального уряду з територією. Території, які мають органічний закон, називаються організованими, а неорганізовані його не мають.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Історично «території США» створювалися як проміжний етап до здобуття статусу штату. Більшість серед тих, що не були початковими 13 колоніями, проходили через цей етап. Проте від 90-х років ХІХ сторіччя США почали вести експансивну політику щодо заморських володінь. США таким чином змусили припинити існування Гавайського королівства й анексували острови, а також заволоділи Філіппінами, Пуерто-Рико, Американським Самоа і Гуамом.

Окрім того, США здобувало території через Закон про гуано 1856 р., згідно з яким США заявляло претензії на острови, що не були частинами інших країн, на яких не проживали люди і на яких були поклади гуано.

Таким чином, в США на сьогоднішній день 14 територій, усі з них острівні, серед яких постійно заселені п'ять. Узагальнено вони називаються острівними територіями (insular areas).

Інкорпоровані території[ред. | ред. код]

На травень 2021 р. в США існує лише одна інкорпорована територія під управлінням США — атол Пальміра, що на півшляху від Американського Самоа до Гавайського архіпелагу. Він управляється з Вашингтону департаментом внутрішніх справ США. Сьогодні це національний резерват дикої природи (англ. National Wildlife Refuge).

Неінкорпоровані території[ред. | ред. код]

Цей тип територій розповсюджується на інші території у володінні США. Вісім із володінь - це тихоокеанські острови без постійного населення. Вони управляються з Вашингтону різними агентствами, але частіше за все або як національні резервати дикої природи для наукових цілей, або ж як військові бази. Деякі з них є предметом диполматичних суперечок між країнами, наприклад Гаїті заявляє про приналежність острову Навасса до цієї країни.

(Організовані) самоврядні території[ред. | ред. код]

США розпоряджається чотирма територіями, яким надані органічні статути, а саме: Пуерто-Рико, Американські Віргінські Острови, Гуам і Північні Маріанські Острови. Американське Самоа не має такого статуту, але має затверджену федеральним урядом конституцію, отже де-факто також вважається організованою, тобто самоврядною, хоча із певними застереженнями. На відміну від штатів, назва "співдружність" змінює статус території, оскільки запевнює, що федеральний уряд не відбере в односторонньому порядку самоврядування території^[15].

Території наслідують адміністративний устрій федерального уряду, із губернатором, парламентами й судами. Згідно з рішенням Верховного Суду США у Puerto Rico v. Sanchez Valle, території не суверенні.

Співдружність Пуерто-Рико - найбільша з них за розмірами і населенням, яке більше ніж 21 штат. Це єдина територія, де федеральний суд прирівнюється до тих, що організовані у 50 штатах. Його громадяни загалом не платять федерального податку на доходи^[16]. Ця територія, на відміну від інших, висилає не делегата до Конгресу, а Постійного комісара, що обирається на 4 роки замість 2. Пуерто-Рико ділиться на 78 муніципалітетів.

Північні Маріанські Острови мають територіальний суд, що відрізняється тим, що судді не призначаються там на життя, а на строк 10 років. Однак що до решти статус цих островів схожий - жителі є громадянами США і території (так як в Пуерто-Рико) і так само територія підконтрольна федеральному уряду. Співдружність поділена на 4 муніципалітети, що складаються з трьох муніципалітетів найбільш південних островів і цілої решти архіпелагу. Муніципалітет Північних Островів станом на травень 2021 р. непостійно заселений через евакуацію населення.

Американські Віргінські Острови і Гуам не є співдружностями, але також є самоврядними територіями із затвердженим органічним актом у кожному з випадків. З адміністративного поділу Американські Віргінські Острови мають два райони (district), що далі розбиваються на 20 підрайонів, а Гуам ділиться на 19 сіл, що водночас є муніципалитетами.

Американське Самоа має іншу в порівнянні з іншими територіями ситуацію. Жителі Самоа не є громадянами США, але визнаються як жителі США (US national), що дозволяє їм подорожувати і працювати, але через цей статус не мають повних громадянських прав^[17][18]. Жителі Американського Самоа мають право змінити цей статус на громадянство за окресленою процедурою у одному зі штатів. Територія має затверджену конституцію, а сама територія має самоуправління. Американське Самоа має 3 райони, 15 округів і 78 сіл.

Див. також[ред. | ред. код]

• Список штатів США
• П'ятдесят перший штат
• Адміністративний поділ країн Америки

Примітки[ред. | ред. код]

Уваги[ред. | ред. код]

1. ↑ Массачусетс, Пенсільванія, Вірджинія і Кентуккі офіційно називають себе співдружностями, тобто Commonwealth, але це жодного впливу на їх статус не має

п о р  США в темах Географія Адміністративний поділ • Столиця • Міста • Клімат • Геологія • Острови • Річки • Екологічні проблеми Демографія Американці • Мови • Імміграція до США • Українці у США Жінки Аборти  • Жінки в наркобізнесі • Фемінізм Державний устрій Конституція • Президент (список) • Конгрес (Палата представників • Сенат) • Віцепрезидент (список) • Уряд • Верховний суд • Місцеве самоврядування • Вибори • Політичні партії • Зовнішня політика • Право Економіка Долар США • Федеральна резервна система • Банки • Промисловість • Гірнича промисловість • Транспорт (залізниця) • Туризм Культура Американська англійська • Мистецтво • Кінематограф • Література • Архітектура • Освіта • Музика • Кухня • Спорт • Свята • ЗМІ • Світова спадщина Релігія Християнство (Католицизм, Протестантизм, Православ'я) • Юдаїзм • Іслам Інші теми Прапор • Велика печатка • Гімн • Девіз (In God We Trust та E pluribus unum) • Історія • Збройні сили • Інтернет • Список ссавців США Портал «США»