Адлан II — Вікіпедія

Адлан II (*араб. عدلان الثاني‎; д/н — 1789) — 21-й макк (султан) Сеннару в 1776—1789 роках. Мав прізвисько Абу Гуедері («Батько віспи»), отрмиане за те, що його обличчя було вкрито дрібними цяткаминаче після віспи.)

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Фунджі. Син макка Баді IV. У 1762 році брав участь у заколоті проти брата Насіра, що призвело до тривалої боротьби з іншим братом Ісмаїлом та Мухаммадом Абу аль-Кайліком з клану Хамадж, що набув значної ваги.

1776 року Адлан II захопив владу. Втім мусив постійно придушувати заколоти та продовжити боротьбу з кланом Хамадж, представник якого Баді уад Раджаб (небіж Мухаммада Абу аль-Кайліка) фактично захопив посаду візира завдяки потужному війську, зяким прибув з Ель-Обейду до Сеннара. Арабські шейхи з племені абдалабі захопили владу на півночі. Область навколо місто Донгола підкорядкувалася мамлюцькому правителю Єгипта Ібрагім-бею. Для послаблення абдалабі Баді уадРаджаброзділив їх володіння на декілька частин, призначивши до кожної власного шейха. При цьому спровокував протистояння між Омаром ад Абдаллахом і Мухаммадом аль-Аміном за владу над усім племенем абдалабі. Також візир втрутився усправу спадкоємства вплемені Хашм ель-Бахр.

Спільно з Мухаммадом аль-Аміном, шейхом арабів-абдалабі з аль-Каррі, виступив проти візира Баді улад Раджаба. 1780 року того було переможено у битві. Втім посаду візира та вплив отримав небіж загиблого — Раджаб (син Мухаммеда Абу аль-Лікайліка), що взяв титул візира. Втім той втратив значний вплив після невдалого походу до Кордофану у 1785 році.

1787 року Аблан II виступив проти візира Раджаба улад Мухаммеда, який підтримав заколотника Мухаммада Маждуба. Втім у битві біля Ет-Тарасу макка завдав супротивникам рішучої поразки. Але боротьбу продовжив Насір улад Мухаммад, брат загиблого. Невдовзі змусив Насіра, брата Раджаба улад Мухаммеда, відмовитися від спадкового титулу візира. Водночас намагався налагодити відносини з яничарами та мамлюками Єгипту, видавши за Аль-Тахір-агу свою доньку Хадіджу.

Втім 1788 року Насір улад Мухаммед повстав на півночі. 1789 року Адлан II зазнав поразки в битві біля Інтеррахни й загинув (потонув у Нілі). Йому спадкував Авкал. З цього часу фактична влада перейшла до клану хамадж, представники якого боролися між собою до 1808 року.

Джерела[ред. | ред. код]

• E.A. Robinson, «Nimr, the Last King of Shendi», Sudan Notes and Records, 8 (1925), p. 105