Адигейський чай — Вікіпедія

Адигейський чай — чай, що вирощується в Адигеї. Поряд з краснодарським чаєм є найпівнічнішим чаєм Росії, і одним з найпівнічніших чаїв у світі[1][2]. Вирощують шість сортів чаю[3], з сировини виробляється зелений і чорний чай. Бренд "Адигейський чай" є зареєстрованим найменуванням[4][5].

На XIX Всеросійській агропромисловій виставці "Золота осінь" у 2017 році в Москві адигейський чай "чорний байховий" і "зелений байховий" нагороджені дипломами та золотими медалями виставки[6][7].

Походження[ред. | ред. код]

Перші чайні кущі в Адигеї з'явилися в 1938 році[8][9], це були грузинські сорти, що ведуть походження від китайського чаю «кімун». Розмір дослідних плантацій становив лише кілька соток. У 1967 році співробітники Адигейської дослідної станції заклали 20 га чайних кущів[10] У 2010 році на основі 11 сортів грузинського чаю Адигейською філією Всеросійського НДІ квітництва і субтропічних культур (ВНДІКіСК)[11] виведений високогірний морозостійкий сорт адигейського чаю[12].

Терруар[ред. | ред. код]

Чайні плантації розташовуються в Майкопському районі, неподалік від селища Цвєточний[7], на висоті 400-550 м над рівнем моря, у 2016 році їх площа становила 6 га[8], але урожай дають тільки 1,5 га[13]. За даними ВНДІКіСК, теоретично, в Республіці Адигея є 9,5 тис. га земель, придатних для вирощування чаю[14]. Але щоб висадити на цих землях чай, потрібні великі фінансові вкладення, які окупляться не раніше ніж через 8-10 років[13].

Характеристики та особливості[ред. | ред. код]

Адигейський чай відрізняється підвищеним вмістом танінів - до 16 %[3].

Сезон збору - з травня по жовтень[15]. Листя чаю збираються і сортуються вручну.

Урожайність[ред. | ред. код]

За запевненнями фахівців, врожайність адигейського чай при сприятливих умовах може досягати 50 центнерів з гектара[14]

За фактом в 2016 році з адигейських плантацій зібрано 1,8 т чайного листа, в 2017 році — всього 600 кг[16], в 2019 році — трохи більше 2 тонн чаю-сирцю, а в 2020 році через посуху врожайність була знову низькою — зібрано всього 1,6 тонн[17][18]. Врожайність може бути підвищена за рахунок зрошення, причому необхідно використовувати дрібнодисперсне зрошення, що підвищує врожайність на 30 %[17][19].

Чайний туризм[ред. | ред. код]

Туристам пропонуються екскурсії на чайні плантації[20][21][22]. В адміністративному корпусі Адигейської філії ВНДІКіСК в Майкопі є «музей чаю»[8].

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ За звание «самого северного чая России» борются краснодарский и адыгейский) чай; а самыми северными в мире, по-видимому, являются чайные плантации Корнуолла и Пертшира (Великобритания).
  2. ↑ Иван Карасёв. Круто заварили. Самый северный в мире чай — адыгейский [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] «Российская газета — Спецвыпуск» № 53(6921), 13.03.2016
  3. ↑ а б Культурно отдыхать умею: Адыгея [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] «Культура. РФ»
  4. ↑ Власти Адыгеи сделают упор на распространение своего сыра и чая [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] Сетевое издание «Южная служба новостей», 04.04.2019
  5. ↑ Юлия Мельникова. Высокогорный бренд. Как в Адыгее выращивают самый северный чай в мире [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] газета «Советская Адыгея», 13:26 19.07.2019
  6. ↑ Адыгейскому чаю — золотая оправа [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] ВНИИЦиСК, 10 октября 2017
  7. ↑ а б Адыгейский чай получил золотую медаль агропромышленной выставки «Золотая осень» [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] «Юга.ру», 10 октября 2017
  8. ↑ а б в Где растет и производится самый северный в мире чай? [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] ВНИИЦиСК, 27 июня 2016
  9. ↑ Из Республики в Республику: Крым-Адыгея [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] Крымское информационное агентство, 29 октября 2019
  10. ↑ В Адыгее собирают урожай чая [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] «Всё о чае» со ссылками на ГТРК Адыгея и «АиФ» 20 августа 2016
  11. ↑ ныне «Субтропический научный центр Российской академии наук»
  12. ↑ Российским журналистам показали плантации адыгейского чая. [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] Сетевое издание «Юг Times», 14 октября 2019
  13. ↑ а б Юрий Гень, Ольга Максимова. Не церемонятся. Почему выведенный в Адыгее морозостойкий чай не выращивают в России [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] «Российская газета» — Экономика Юга России № 243(7706), 30.10.2018
  14. ↑ а б Расширим площади под чаем в Адыгее [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] ВНИИЦиСК, 16 февраля 2018
  15. ↑ Гази Гасайниев. С чего начинается Россия [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] Сетевое издание «Дагестанская правда», 18.10.2019
  16. ↑ В Адыгее из-за неблагоприятной погоды уменьшился урожай чая [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] «Юга.ру», 14 ноября 2017
  17. ↑ а б Урожай адыгейского чая в 2020 году из-за засухи оказался ниже прошлогоднего на 20 % [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] ТАСС, 19 октября 2020
  18. ↑ В Адыгее в этом году собрали около 1,6 тонны чая — это на 20 % ниже прошлогоднего показателя. [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] Информационное агентство «Адыгея Сегодня», 26.10.2020
  19. ↑ Ученые проводят эксперимент на чайных плантациях Адыгеи. Специалисты изучают влияние микроорошения на урожайность чайного дерева. [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] «Всё о чае» со ссылкой на http://www.adygtv.ru [Архівовано 10 травня 2022 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Самый северный чай в мире: Адыгея пробует новый туризм [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] ТАСС, 15 ноября 2016
  21. ↑ В Адыгее планируют развивать чайный туризм. [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] «Юга.ру», 16 апреля 2014
  22. ↑ В Адыгее открыли «чайный» туристический маршрут [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] Кубань.инфо, 17.04.2014
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адигейський_чай&oldid=35838848