Адаїлтон — Вікіпедія

У цієї особи португальське прізвище. Перше (материне) прізвище цієї особи — Мартінш, а друге (батькове) прізвище — Болзан
Ф
Адаїлтон
Особисті дані
Народження 24 січня 1977(1977-01-24)[1][2] (47 років)
  Сантьягу[d], Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія
Зріст 172 см
Вага 65 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995–1996 Бразилія «Жувентуде» 35 (1)
1997–1999 Бразилія «Гуарані» (Кампінас) 8 (5)
1997–1998 →  Італія «Парма» 13 (2)
1998–1999 →  Франція «Парі Сен-Жермен» 19 (2)
1999–2006 Італія «Верона» 163 (50)
2006–2007 Італія «Дженоа» 26 (11)
2007–2010 Італія «Болонья» 86 (22)
2010–2012 Румунія «Васлуй» 41 (13)
2013 Бразилія «Жувентуде» 10 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997 Бразилія Бразилія U-20 4 (10)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2017–2018 Італія «Віртус Верона» (помічник)
2019 Італія «Вігор Карпането»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Адаїлтон Ма́ртінш Болза́н (порт. Adaílton Martins Bolzan, нар. 24 січня 1977, Сантіагу) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1995 року виступами за команду «Жувентуде», в якій провів два сезони, взявши участь у 35 матчах чемпіонату. Сезон 1997 року Адаїлтон розпочав в іншій бразильській команді «Гуарані» (Кампінас), але вже влітку після чудового виступу на молодіжному чемпіонаті світу, де молодий нападник забив 10 голів та став найкращим бомбардиром[3], очікування навколо нього стали дуже високими, і журналісти порівнювали його з Роналду та Ромаріо[4][5].

В результаті в липні 1997 року гравця в оренду взяла італійська «Парма»[6]. Протягом літа в товариських матчах Адаїлтон виділявся великою кількістю забитих голів, в тому числі один проти «Селтіка»[7], але протягом офіційного сезону він зіграв у Серії А лише тринадцять ігор, забивши два голи, оскільки програвав конкуренцію досвідченим Енріко К'єзі та Ернану Креспо. Свій перший матч в Серії А Адаїлтон зіграв 21 вересня 1997 року проти «П'яченци», а перший гол забив 9 листопада в ворота «Емполі».

Наступного сезону він грав за французький «Парі Сен-Жермен», де за один сезон він провів 19 матчів та забив два голи. У 1999 році він повернувся в Італію, ставши гравцем «Верони», новачка Серії А. Відіграв за команду з Верони наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри (три сещони в Серії А і чотири — в Серії В). Більшість часу, проведеного у складі «Верони», був основним гравцем атакувальної ланки команди, забивши 52 голи в 175 матчах.

Адаїлтон (крайній ліворуч) з іншими гравцями «Дженоа» святкує вихід до Серії А. 2007 рік.

Влітку 2006 року вступив Адаїлтон перейшов в «Дженоа» з Серії Б, де боровся за місце в складі з такими форвардами, як Джузеппе Скуллі, Лусіано Фігероа і Ільяс Зейтуллаєв. Взимку клуб купив ще й Марко Ді Вайо, в результаті чого утворилася ударна зв'язка нападників Ді Вайо-Адаїлтон, завдяки якій клуб вийшов в Серію А.

Втім сам Адаїлтон залишився грати у другому дивізіоні, оскільки поповнив ряди «Болоньї»[8], і якій він також допоміг вийти у вищий італійський дивізіон у 2008 році. У сезоні 2008/09 команда купила форварда Марко Ді Вайо, і старі знайомі протягом двох сезонів допомагали команді боротися за виживання.

У 2010 році Адаїлтон перейшов у румунський «Васлуй». У цьому клубі Адаілтон отримав нагороду Найкращого гравця «Васлуя» 2011 року[9] і посів друге місце в номінації «Найкращий легіонер Румунії 2011 року»[10]. Після закінчення сезону 2011/12 Адаїлтон оголосив про завершення кар'єри[11]., однак в 2013 році відновив її, повернувшись до свого рідного клубу «Жувентуде»[11], де вже остаточно завершив кар'єру 2013 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1997 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії, разом з якою брав участь у молодіжному чемпіонаті Південної Америки в Чилі, де бразильці здобули срібні нагороди, а Адаїлтон з 8 голами став найкращим бомбардиром. Цей результат дозволив поїхати команді і на молодіжному чемпіонаті світу 1997 року в Малайзії. На цьому турнірі Адаїлтон забив 10 голів у чотирьох матчах і став найкращим бомбардиром змагань. При цьому бразилець встановив рекорд турніру, забивши 6 голів в одному матчі проти Південної Кореї (10:3), який протримався до 2019 року, коли його побив норвежець Ерлінг Браут Голанд, забивши 9 голів у ворота Гондурасу (12:0)[12].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

У 2014 році Адаїлтон почав відвідувати тренерські курси[13] і у липні 2017 року в італійському Коверчано отримав диплом, що дозволяв йому тренувати клуби Серії D[14]. У сезоні 2017/18 Адаїлтон був помічником тренера клубу «Віртус Верона» в Серії D[15], який в кінці сезону вийшов у Серію С.

11 червня 2019 року Адаїлтон став головним тренером клубу «Вігор Карпането», який грав у Серії D[16], втім вже 7 жовтня 2019 року він був звільнений після 6 турів та 4 поспіль поразок, в результаті яких клуб опинився на передостанньому місці[17].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1997–98 Italia «Парма» A 13 2 КІ 6 1 ЛЧ 2 1 - - - 21 4
1998–99 Франція «Парі Сен-Жермен» Л1 19 2 КФ+КЛ 2+3 2+0 КВК 1 0 СФ 0 0 25 4
2999–00 Italia «Верона» A 28 7 КІ 1 0 - - - - - - 29 7
2000–01 A 18 4 КІ 2 1 - - - - - - 20 5
2001–02 A 3 1 КІ 0 0 - - - - - - 3 1
2002–03 B 23 5 КІ 2 0 - - - - - - 25 5
2003–04 B 23 9 КІ 1 0 - - - - - - 24 0
2004–05 B 29 9 КІ 2 0 - - - - - - 31 9
2005–06 B 39 15 КІ 2 1 - - - - - - 41 16
Усього за «Верону» 163 50 10 2 - - - - 173 52
2006–07 Італія «Дженоа» B 26 11 КІ 4 3 - - - - - - 30 14
2007–08 Італія «Болонья» B 32 8 КІ - - - - - - - - 32 8
2008–09 A 23 1 КІ 2 1 - - - - - - 25 2
2009–10 A 31 11 КІ 1 0 - - - - 32 11
Усього за «Болонью» 86 20 3 1 - - - - 89 21
2010–11 Румунія «Васлуй» ЛI 29 11 КР 1 0 ЛЄ 0 0 - - - 30 11
2011–12 ЛI 30 6 КР 4 2 ЛЧ+ЛЄ 2+6 0 - - - 42 8
Усього за «Васлуй» 59 17 5 2 8 0 - - 72 19
Усього за кар'єру 366 102 33 11 11 1 0 0 410 114

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ BDFA
  3. ↑ adidas Golden Shoe - FIFA U-20 World Cup Final. fifa.com. Процитовано 24 aprile 2013.
  4. ↑ Arriva Adailton e fa come Baggio: " Voglio giocare ". Il Corriere della Sera. 14 luglio 1997. с. 41. Архів оригіналу за 30 ottobre 2015. Процитовано 24 aprile 2013. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  5. ↑ Paolo Tomaselli (09). Adailton:"Ero il nuovo Romario, ma non avevo abbastanza fame...". Il Corriere della Sera. с. 57. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  6. ↑ Calcio news. La Repubblica. 14. с. 40. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  7. ↑ Parma: Adailton è un bel "problema". La Gazzetta dello Sport. 28. с. 11. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  8. ↑ Luca Russo (31 agosto 2007). Alla fine Adailton va a Bologna. Il Giornale. Процитовано 24 aprile 2013.
  9. ↑ «Meseriasul». Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 10 січня 2020.
  10. ↑ «Podium latin in ancheta GSP». Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 10 січня 2020.
  11. ↑ а б Alessandro De Pietro (5 aprile 2013). Adailton riparte con la sua Juventude. L'Arena. Процитовано 24 aprile 2013.
  12. ↑ Нападающий Норвегии (U-20) Эрлинг Холанд забил девять мячей Гондурасу, установив рекорд. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  13. ↑ tuttomercatoweb.com, ред. (5 maggio 2014). Adailton: "Stasera partita bellissima! Felipe Anderson? Ha bisogno di tempo". Процитовано 21 giugno 2014.
  14. ↑ Adailton e Luciano compagni a Coverciano. TGGialloblu.it. 23 luglio 2017. Процитовано 10 aprile 2018.
  15. ↑ Punizioni alla Zico, con Ancelotti e Buffon al Parma, le idee di Gasp: Adailton ci racconta la sua nuova vita da allenatore. gianlucadimarzio.com. 18 marzo 2018. Процитовано 10 aprile 2018.
  16. ↑ Serie D, Martins Adailton è il nuovo tecnico della Vigor Carpaneto[недоступне посилання] Vigorcarpaneto1922.it
  17. ↑ DETTO FATTO (DA EMILIAGOL), MISTER ROSSINI RITORNA AL CARPANETO!. Emiliagol.it il portale emiliano del calcio dilettantistico. 7 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адаїлтон&oldid=37829865