Агенти змін — Вікіпедія

Агенти змін
(А3)
Дата заснування 2015
Тип громадська організація
Положення Київ Україна Україна
Адреса Київ
ЄДРПОУ 40172067
Офіційний сайт www.a3.kyiv.ua
Мапа

«Агенти змін» (А3)громадська організація, створена спільнотою дизайнерів-волонтерів. Основна мета — формування міського середовища та комунікації в ньому, в основі якого лежить повага до людини, інклюзивність та відкритість простору.

Операційні принципи: дослідження та врахування потреб всіх груп користувачів, прозорість роботи, залучення до проєктів людей, використання методології людиноорієнтованого дизайну (Human-Centered Design).

Флагманський проєкт — система орієнтування в київському метрополітені.

Створення[ред. | ред. код]

У 2011—2012 роках київський дизайнер Ігор Скляревський з власної ініціативи розробив та безкоштовно запропонував місту декілька проєктів,[1] що мали полегшити орієнтування людей в міському середовищі:

  • схема метро,
  • концепт туристичної навігації[2],
  • адресні покажчики[3],
  • інформаційні покажчики на зупинках громадського транспорту,
  • редизайн фунікулера
  • вулична лавка з пластикових кришечок[4]

Більшість проєктів не знайшли підтримки у міської влади[5]. Впровадити вдалося тільки проєкт редизайну фунікулера.

Після революції у 2014 році, коли змінилися керівники багатьох комунальних підприємств, в тому числі й метро, чиновники зацікавилися проєктами.

Протягом декількох наступних місяців сформувалася команда дизайнерів-волонтерів, які почали розробляти системи орієнтування в місті.

У грудні 2015 року вони зареєстрували громадську організацію «Агенти змін». До ради правління увійшли: Ігор Скляревський, Андрій Батін, Максим Головко, Юрій Грановський, Олександр Колодько, Олександр Кравчук, Владислав Кулик.

Фінансування організації відбувається спільно через краудфандинг та спонсорство.

Напрямки діяльності[ред. | ред. код]

«Агенти змін» працюють над створенням та поліпшенням публічного простору:

  • проєктування та стимулювання взаємодії між людьми в міському середовищі
  • проєктування комунікації в цьому середовищі (середовища з людиною та людини з людиною)
  • проєктування навігації в середовищі (як один з важливих аспектів комунікації, що робить середовище більш зрозумілим)

Проєкти[ред. | ред. код]

Упроваджені[ред. | ред. код]

  • Метро
  • Нові схеми метро
  • Кишенькові схеми
  • Дизайн безконтактних карток
  • Екрани у вагонах метро
  • Інформаційна кампанія Mastercard у метро
  • Дослідження по реконструкції публічного простору мерії
  • Редизайн київського фунікулера
  • Навігація на веломаршрутах
  • Інформаційне відео для поїздів «Інтерсіті»

У процесі[ред. | ред. код]

  • Адресні покажчики
  • Навігація на Львівській площі
  • «Київський стандарт»
  • Інформаційні плакати київського метро
  • Інтерфейси автоматів у метро
  • Система орієнтування для станцій метро «Хрещатик», «Майдан Незалежності», «Кловська»

Нереалізовані або призупинені[ред. | ред. код]

  • Навігація для станцій міської електрички
  • Навігація для абітурієнтів КПІ
  • Навігація для Центру рекрутингу поліції

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Робота на благо людей: Киянин розробив зручну схему орієнтування в метро. Українська правда - Київ. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017. 
  2. Дизайнер-активіст розробив вуличні показники для Києва. ФОТО. Українська правда - Київ. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017. 
  3. Активіст сам встановив вказівник, від якого відмовилась влада. Українська правда - Київ. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017. 
  4. "Агенти змін" почали збирати пластикові кришки для створення вуличної лавки. kyiv-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 26 жовтня 2020. 
  5. Навигация дизайнера Скляревского оказалась невостребованной. The Village Україна. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017.