Агенти змін — Вікіпедія
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (липень 2018) |
Логотип «Агенти змін» | |
Дата заснування | 2015 |
---|---|
Тип | громадська організація |
Положення | Київ Україна |
Адреса | Київ |
ЄДРПОУ | 40172067 |
Офіційний сайт | www.a3.kyiv.ua |
«Агенти змін» (А3) — громадська організація, створена спільнотою дизайнерів-волонтерів. Основна мета — формування міського середовища та комунікації в ньому, в основі якого лежить повага до людини, інклюзивність та відкритість простору.
Операційні принципи: дослідження та врахування потреб всіх груп користувачів, прозорість роботи, залучення до проєктів людей, використання методології людиноорієнтованого дизайну (Human-Centered Design).
Флагманський проєкт — система орієнтування в київському метрополітені.
Створення[ред. | ред. код]
У 2011—2012 роках київський дизайнер Ігор Скляревський з власної ініціативи розробив та безкоштовно запропонував місту декілька проєктів,[1] що мали полегшити орієнтування людей в міському середовищі:
- схема метро,
- концепт туристичної навігації[2],
- адресні покажчики[3],
- інформаційні покажчики на зупинках громадського транспорту,
- редизайн фунікулера
- вулична лавка з пластикових кришечок[4]
Більшість проєктів не знайшли підтримки у міської влади[5]. Впровадити вдалося тільки проєкт редизайну фунікулера.
Після революції у 2014 році, коли змінилися керівники багатьох комунальних підприємств, в тому числі й метро, чиновники зацікавилися проєктами.
Протягом декількох наступних місяців сформувалася команда дизайнерів-волонтерів, які почали розробляти системи орієнтування в місті.
У грудні 2015 року вони зареєстрували громадську організацію «Агенти змін». До ради правління увійшли: Ігор Скляревський, Андрій Батін, Максим Головко, Юрій Грановський, Олександр Колодько, Олександр Кравчук, Владислав Кулик.
Фінансування організації відбувається спільно через краудфандинг та спонсорство.
Напрямки діяльності[ред. | ред. код]
«Агенти змін» працюють над створенням та поліпшенням публічного простору:
- проєктування та стимулювання взаємодії між людьми в міському середовищі
- проєктування комунікації в цьому середовищі (середовища з людиною та людини з людиною)
- проєктування навігації в середовищі (як один з важливих аспектів комунікації, що робить середовище більш зрозумілим)
Проєкти[ред. | ред. код]
Упроваджені[ред. | ред. код]
- Метро
- Нові схеми метро
- Кишенькові схеми
- Дизайн безконтактних карток
- Екрани у вагонах метро
- Інформаційна кампанія Mastercard у метро
- Дослідження по реконструкції публічного простору мерії
- Редизайн київського фунікулера
- Навігація на веломаршрутах
- Інформаційне відео для поїздів «Інтерсіті»
У процесі[ред. | ред. код]
- Адресні покажчики
- Навігація на Львівській площі
- «Київський стандарт»
- Інформаційні плакати київського метро
- Інтерфейси автоматів у метро
- Система орієнтування для станцій метро «Хрещатик», «Майдан Незалежності», «Кловська»
Нереалізовані або призупинені[ред. | ред. код]
- Навігація для станцій міської електрички
- Навігація для абітурієнтів КПІ
- Навігація для Центру рекрутингу поліції
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Робота на благо людей: Киянин розробив зручну схему орієнтування в метро. Українська правда - Київ. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017.
- ↑ Дизайнер-активіст розробив вуличні показники для Києва. ФОТО. Українська правда - Київ. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017.
- ↑ Активіст сам встановив вказівник, від якого відмовилась влада. Українська правда - Київ. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017.
- ↑ "Агенти змін" почали збирати пластикові кришки для створення вуличної лавки. kyiv-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 26 жовтня 2020.
- ↑ Навигация дизайнера Скляревского оказалась невостребованной. The Village Україна. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017.