Автори проєктів станцій Київського метрополітену — Вікіпедія

Це список авторів проєктів станцій Київського метрополітену — системи ліній метрополітену в Києві, Україна. Першу лінію було відкрито 6 листопада 1960 року. На момент відкриття вона мала п'ять станцій. Станом на 2014 рік метрополітен налічує три лінії з 52 діючими станціями та трьома пересадковими вузлами.

Чотири станції першої черги будівництва визнані пам'ятками архітектури місцевого значення, ще три станції мають статус «щойно виявлений об'єкт культурної спадщини».

Автори станції київського метро «Золоті Ворота» 1991 року були відзначені Державною премією України по архітектурі[п 1].

Лінії та станції[ред. | ред. код]

Святошинсько-Броварська лінія[ред. | ред. код]

Назва станції Дата відкриття Вигляд станції Архітектор(и) Архітектор(и) вестибюля Інженер(и) Художник(и) Скульптор(и) Дозвіл для Вікісховища
Академмістечко 24 травня
2003 року 		Т. О. Целіковська,
В. Л. Гнєвишев,
М. М. Альошкін,
А. С. Крушинський 		      ✓
Житомирська 24 травня
2003 року 		М. М. Альошкін,
Т. О. Целіковська,
В. Л. Гнєвишев
за участю
О. М. Панченка 		      ✓
Святошин 5 листопада
1971 року 		Г. В. Головко,
М. С. Коломієць,
М. М. Сиркін
Т. О. Целіковська (1990-ті, реконструкція освітлення)
А. П. Юхновський, О. О. Мельник за участі В. Л. Гнєвишева, О. В. Нашивочнікова та І. О. Опанащук (2019, реконструкція станції) 		  Н. Л. Гаркуша   ✓
Нивки 5 листопада
1971 року 		Б. І. Приймак,
І. Л. Масленков,
В. С. Богдановський,
Т. О. Целіковська 		  Н. І. Федорова,
Г. С. Севрук,
Г. Г. Шарай 		  ✓
Берестейська 5 листопада
1971 року 		Б. І. Приймак,
І. Л. Масленков,
В. С. Богдановський,
Т. О. Целіковська 		    Б. М. Карловський[1] ✓
Шулявська 5 листопада
1963 року 		А. В. Добровольський,
Б. І. Приймак,
О. І. Малиновський,
А. І. Черкаський 		  І. С. Литовченко,
М. Т. Литовченко 		  ✓
Політехнічний інститут 5 листопада
1963 року 		Г. В. Головко,
Б. В. Дзбановський,
Є. Л. Іванов,
М. М. Сиркін 		В. А. Лисяк
І. Ф. Жуков 		  В. З. Бородай[2] ✓
Вокзальна[п 2] 6 листопада
1960 року 		Є. І. Катонін,
І. Г. Шемседінов,
В. І. Єжов,
В. К. Скугарєв 		А. В. Добровольський,
І. Л. Масленков 		В. І. Дишлов, М. П. Кошелєв, В. М. Терешкін О. В. Мизін   ✓
Університет[п 3] 6 листопада
1960 року 		Г. В. Головко,
М. М. Сиркін,
Є. Л. Іванов,
Т. Д. Єлігулашвілі,
Л. Л. Семенюк,
О. С. Лозинська 		Г. В. Головко,
Б. В. Дзбановський,
Є. Л. Іванов,
М. М. Сиркін 		В. О. Волков, Л. Г. Мойсеєнко, В. І. Дишлов (підземний вестибюль);
В. О. Лисяк, Л. Г. Мойсеєнко, В. І. Дишлов (проміжний вестибюль);
В. О. Волков, Л. Г. Мойсеєнко, В. Бронштейн (наземний вестибюль) 		  М. Д. Декерменджі[3],
А. Ю. Білостоцький,
В. І. Зноба,
О. О. Ковальов,
Е. М. Кунцевич,
М. Г. Лисенко,
П. П. Остапенко,
О. О. Супрун,
А. А. Шапран 		✓
Театральна 6 листопада
1987 року 		М. М. Альошкін,
А. С. Крушинський,
Т. О. Целіковська 		    А. В. Кущ ✓
Хрещатик[п 4] 6 листопада
1960 року 		А. В. Добровольський,
Г. І. Гранаткін,
В. Д. Єлізаров,
Ю. В. Кисличенко,
М. С. Коломієць,
С. Й. Крушинський,
І. Л. Масленков
з участю
Ф. М. Заремби,
Н. М. Щукіної 		Вестибюль № 1 на Хрещатику:
А. В. Добровольський,
В. Д. Єлізаров,
І. Л. Масленков

Вестибюль № 2 на Інститутській:
І. Л. Масленков,
Ю. Б. Тягно 		В. О. Волков, Л. Г. Мойсеєнко, В. І. Дишлов (підземний вестибюль);
М. П. Кошелєв, В. І. Дишлов, В. М. Терешкін (наземний вестибюль на вулиці Хрещатик) 		О. А. Грудзинська,
Н. І. Федорова 		  ✓
Арсенальна[п 5] 6 листопада
1960 року 		Г. І. Гранаткін,
С. Й. Крушинський,
Н. М. Щукіна 		В. О. Волков, Т. Д. Сідоманідзе, Л. Г. Мойсеєнко   І. В. Макогон[4],
А. В. Німенко[4] 		✓
Дніпро[п 6] 6 листопада
1960 року 		С. С. Павловський,
Г. І. Гранаткін,
А. Ф. Ігнащенко,
П. Ф. Красицький,
С. Й. Крушинський 		Г. Б. Фукс,
Л. Н. Новоборський,
Б. А. Ігнатюк, В. І. Дишлов, М. П. Кошелев, В. М. Терешкін 		  Скульптура «Труд» (робітник):
Е. М. Кунцевич,
Б. М. Карловський

Скульптури «Мир» (жінка з голубами) та «Яхтсмени» (не збереглася):
Ф. А. Коцюбинський,
К. А. Кузнецов,
І. С. Горовий 		✓
Гідропарк 5 листопада
1965 року 		І. Л. Масленков,
В. С. Богдановський 		Реконструкція станції:[5]
К. Н. Качалов,
Т. О. Целіковська,
О. В. Черевко 		    Реконструкція станції:[5]
Е. І. Котков 		✓
Лівобережна 5 листопада
1965 року 		І. Л. Масленков,
В. С. Богдановський 		Реконструкція станції:[6]
І. Л. Масленков,
Т. О. Целіковська,
Н. Л. Чуприна́ 		      ✓
Дарниця 5 листопада
1965 року 		І. Л. Масленков,
В. С. Богдановський 		Реконструкція станції:[7]
М. М. Альошкін 		      ✓
Чернігівська 4 жовтня
1968 року 		І. Л. Масленков,
В. С. Богдановський,
Т. О. Целіковська 		      ✓
Лісова 5 грудня
1979 року 		І. Л. Масленков,
Т. О. Целіковська,
А. С. Крушинський,
Н. Л. Чуприна́
за участю
О. М. Працюка,
Ф. М. Заремби,
Л. І. Лепехиної 		Реконструкція станції:[8]
М. М. Альошкін 		  І. Г. Левитська,
Ю. В. Кисличенко,
Г. Г. Шарай 		  ✓

Оболонсько-Теремківська лінія[ред. | ред. код]

Назва станції Дата відкриття Вигляд станції Архітектор(и) Архітектор(и) вестибюля Інженер(и) Художник(и) Скульптор(и) Дозвіл для Вікісховища
Героїв Дніпра 6 листопада
1982 року 		Г. Д. Андреєв Ф. М. Заремба   А. Т. Домнич
В. І. Дашенькин 		  ✓
Мінська 6 листопада
1982 року 		Ю. М. Дубинський,
Л. П. Скорик,
С. І. Сігалова 		Т. О. Целіковська,
А. С. Крушинський 		  С. І. Химочка,
В. І. Химочка 		  ✓
Оболонь 19 грудня
1980 року 		Т. О. Целіковська,
А. С. Крушинський,
О. М. Працюк 		  П. О. Ганжа   ✓
Почайна 19 грудня
1980 року 		І. Л. Масленков,
Т. О. Целіковська,
А. С. Крушинський,
О. М. Працюк 		  Л. М. Семикіна,
С. М. Бароянц 		  ✓
Тараса Шевченка 19 грудня
1980 року 		І. Л. Масленков,
Т. О. Целіковська,
А. С. Крушинський,
О. М. Працюк 		    О. П. Міловзоров ✓
Контрактова площа 17 грудня
1976 року 		Б. І. Приймак,
І. Л. Масленков,
Ф. М. Заремба 		  І. Г. Левитська,
Ю. В. Кисличенко 		  ✓
Поштова площа 17 грудня
1976 року 		В. С. Богдановський,
І. Л. Масленков,
Т. О. Целіковська
за участю
А. С. Крушинського 		  І. Г. Левитська,
Ю. В. Кисличенко 		  ✓
Майдан Незалежності 17 грудня
1976 року 		М. С. Коломієць,
І. Л. Масленков,
М. М. Сиркін
за участю
Ф. М. Заремби 		  І. С. Марчук О. П. Скобліков[9] ✓
Площа Льва Толстого 19 грудня
1981 року 		М. А. Левчук,
В. Б. Жежерін 		Т. О. Целіковська,
А. С. Крушинський 		      ✓
Олімпійська 19 грудня
1981 року 		Т. О. Целіковська,
А. С. Крушинський 		    О. П. Міловзоров ✓
Палац «Україна» 30 грудня
1984 року 		Т. О. Целіковська,
А. С. Крушинський,
М. М. Альошкін 		  С. А. Кириченко,
Р. С. Кириченко 		  ✓
Либідська[п 7] 30 грудня
1984 року 		В. І. Єжов,
А. С. Крушинський,
Т. О. Целіковська
за участю
О. М. Панченка 		  Е. І. Котков,
М. Г. Бартосік 		М. К. Вронський[10] ✓
Деміївська 15 грудня
2010 року 		В. Л. Гнєвишев,
Т. О. Целіковська,
О. В. Нашивочніков,
Є. М. Плащенко
за участю
О. М. Панченка 		      ✓
Голосіївська 15 грудня
2010 року 		В. Л. Гнєвишев,
Т. О. Целіковська,
А. П. Юхновський,
О. В. Нашивочніков,
Є. М. Плащенко 		      ✓
Васильківська 15 грудня
2010 року 		В. Л. Гнєвишев,
Т. О. Целіковська,
Є. М. Плащенко,
О. В. Нашивочніков,
Ю. О. Кравченко 		      ✓
Виставковий центр 27 грудня
2011 року 		В. Л. Гнєвишев,
Т. О. Целіковська,
О. В. Нашивочніков,
А. П. Юхновський,
Є. М. Плащенко
за участю
Ю. О. Кравченка,
О. М. Панченка 		С. М. Крашньов     ✓
Іподром 25 жовтня
2012 року 		В. Л. Гнєвишев,
Т. О. Целіковська,
Є. М. Плащенко,
А. П. Юхновський
за участю
Г. М. Карасюк,
О. М. Панченка 		С. М. Крашньов     ✓
Теремки 6 листопада
2013 року 		В. Л. Гнєвишев,
Т. О. Целіковська,
О. В. Нашивочніков,
Є. М. Плащенко
за участю
О. М. Панченка 		      ✓

Сирецько-Печерська лінія[ред. | ред. код]

Назва станції Дата відкриття Вигляд станції Архітектор(и) Архітектор(и) вестибюля Инженер(и) Художник(и) Скульптор(и) Дозвіл для Вікісховища
Сирець 14 жовтня
2004 року 		Т. О. Целіковська,
В. Л. Гнєвишев,
О. В. Нашивочніков,
К. В. Бадяєва
за участю
Ю. О. Кравченка 		      ✓
Дорогожичі 30 березня
2000 року 		В. Л. Гнєвишев,
М. М. Альошкін,
Т. О. Целіковська 		      ✓
Лук'янівська 30 грудня
1996 року 		Т. О. Целіковська,
М. М. Альошкін,
В. Л. Гнєвишев 		      ✓
Львівська брама Будівництво призупинено з 1996 року   Т. О. Целіковська,
В. Л. Гнєвишев,
М. М. Альошкін 		      ✓
Золоті ворота[п 8] 31 грудня
1989 року 		В. Б. Жежерін,
Б. П. Жежерін 		Ф. М. Заремба,
А. С. Крушинський 		  С. М. Адаменко,
М. О. Ралко,
Г. І. Корінь,
В. П. Федько 		  ✓
Палац спорту 31 грудня
1989 року 		М. М. Альошкін,
А. С. Крушинський 		А. С. Крушинський,
Н. С. Гороховська 		      ✓
Кловська 31 грудня
1989 року 		М. А. Соляник А. С. Крушинський,
Л. І. Качалова,
О. В. Черевко 		      ✓
Печерська 27 грудня
1997 року 		В. Л. Гнєвишев М. М. Альошкін,
Т. О. Целіковська,
В. Л. Гнєвишев 		      ✓
Дружби народів 30 грудня
1991 року 		М. М. Альошкін,
А. С. Крушинський 		      ✓
Видубичі 30 грудня
1991 року 		Т. О. Целіковська   О. А. Бородай,
О. П. Бабак 		  ✓
Теличка Будівництво призупинене з 1992 року           ✓
Славутич 30 грудня
1992 року 		М. М. Альошкін   Ю. О. Левченко,
Д. К. Оболончик 		  ✓
Осокорки 30 грудня
1992 року 		А. С. Крушинський   О. А. Бородай,
О. П. Бабак 		  ✓
Позняки 28 грудня
1994 року 		Т. О. Целіковська,
В. Л. Гнєвишев,
О. М. Панченко
за участю
І. Г. Веремовської 		      ✓
Харківська 28 грудня
1994 року 		В. Л. Гнєвишев,
Т. О. Целіковська 		      ✓
Вирлиця 4 березня
2006 року 		В. Л. Гнєвишев,
Т. О. Целіковська,
О. В. Нашивочніков,
А. П. Юхновський 		      ✓
Бориспільська 23 серпня
2005 року 		В. Л. Гнєвишев,
Т. О. Целіковська,
А. П. Юхновський
за участю
О. В. Нашивочнікова 		      ✓
Червоний хутір 23 травня
2008 року 		Т. О. Целіковська,
В. Л. Гнєвишев,
Ю. О. Кравченко
за участю
К. В. Бадяєвої,
А. П. Юхновського 		      ✓

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Автор барельєфа В. І. Леніна в торці залу (демонтовано).
  2. ↑ Архітектори барельєфа в торці залу А. Краснянський, М. Й. Голод.
  3. ↑ Автор пам'ятника В. І. Леніну в торці центрального залу (демонтовано).
  4. ↑ а б Автори барельєфа «Арсенальці» в торці центрального залу (демонтовано).
  5. ↑ а б Вестибюль другого виходу, відкритий в 1987 році.
  6. ↑ Реконструкція станції з прибудовою вестибюлів в 1976 році.
  7. ↑ Реконструкція станції з побудовою другого виходу в 2006 році.
  8. ↑ Реконструкція станції з побудовою другого виходу в 2005 році.
  9. ↑ Барельєфний портрет М. І. Калініна був розміщений у торці центрального залу станції з боку основного виходу, демонтований після перейменування станції у 1977 році.
  10. ↑ Барельєфне погруддя Ф. Е. Дзержинського було розміщене у підземному переході біля входу на станцію. Демонтоване на початку 1990-х років.
Пам'ятки культурної спадщини
  1. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1991 року № 394 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1991 року».
  2. ↑ Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 192 (Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури місцевого значення» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1986. — № 2. — С. 8–14. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]).
  3. ↑ Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 171 (Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури місцевого значення» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1986. — № 2. — С. 8–14. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]).
  4. ↑ Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 169 (Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури місцевого значення» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1986. — № 2. — С. 8–14. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]).
  5. ↑ Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 187 (Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури місцевого значення» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1986. — № 2. — С. 8–14. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]).
  6. ↑ Пам'ятка архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення, охоронний номер 529/1-Кв (Наказ Міністерстві культури і туризму України від 07.11.2008 № 1285/0/16-08 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»). [Архівовано 9 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, пам'ятка архітектури та містобудування, монументально-декоративного мистецтва (Наказ Комітету охорони і реставрації пам'яток історії, культури та історичного середовища Київської міської державної адміністрації від 16.05.1994 № 10 [скасовано]; наказ Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 25.06.2011 № 10/38-11 [перезатвердження]).
  8. ↑ Мозайки інтер'єрів — щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, пам'ятка архітектури та містобудування, монументального мистецтва (Наказ Комітету охорони і реставрації пам'яток історії, культури та історичного середовища Київської міської державної адміністрації від 16.05.1994 № 10 [скасовано]; наказ Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 25.06.2011 № 10/38-11 [перезатвердження]).

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Головко Г. В., Коломиец Н. С. Киевский метрополитен. — К., Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре УССР, 1963. — 42 с. (рос.)
  • Днестров И., Игнаткин И. Киевский метрополитен [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite] // Архитектура СССР. — 1961. — № 9. — С. 27—34. (рос.)
  • Заремба Ф. М., Целиковская Т. А., Марченко М. В. Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — К.: Будівельник, 1980. — 168 с., ил. (рос.) (укр.)
  • Касьянов О. М. Третій метрополітен [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite] // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. — 1961. — № 1. — С. 7—9, іл.
  • Киев: Архитектурно-исторический очерк / М. М. Шулькевич, Т. Д. Дмитренко. — 5-е изд., доп. и перераб. — К. : Будівельник, 1978. — 464 с., ил. (рос.)
  • Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого  — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — 760 с., ил. (рос.)
  • Київметробуду — 50. Траси в майбутнє / Упорядник В. Ю. Кейбіс. — К.: Видавництво «Росток», 1999. — 290 с., іл.
  • Київське метро. Погляд крізь роки / Д. О. Єрмак. — К.: Скай Хорс, 2012. — 276 с., фотогр. — ISBN 978-966-2536-13-3.
  • Київський метрополітен. Збірник. — К.: Київське обласне книжково-газетне видавництво, 1962. — 276 с.
  • Київський метрополітен: хронологія, події, факти / Кость Козлов. — К.: Сидоренко Б. В., 2011. — 256 с., іл. — ISBN 978-966-2321-17-3.
  • Киевский метрополитен 40 лет // Публицистические очерки. — Х.: Научно-технологический институт транскрипции, трансляции и репликации, 2000. — 224 с. — ISBN 966-7881-00-8. (рос.)
  • Куриленко М. Т. З історії Київського метрополітену. Путівник по музею. — К.: Поліграфічне підприємство «ЕКСМО», 2005. — 286 с., фотогр. — ISBN 966-8555-44-9.
  • Мельничук Г. В. 50 років Київському метрополітену. — К.: «АДЕФ-Україна», 2010. — 210 с. — ISBN 978-966-187-082-5.
  • Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури місцевого значення» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1986. — № 2. — С. 8–14. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]
  • Об'єкти культурної спадщини в м. Києві // Управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Автори_проєктів_станцій_Київського_метрополітену&oldid=40845242