Автомобільна промисловість у Венесуелі — Вікіпедія

Автомобільна промисловість Венесуели — галузь економіки Венесуели.

Огляд[ред. | ред. код]

Mini Cord (1990–1995)
Turpial 141 / Saipa 141 (2007–2013)

Валенсія вважається промисловим містом у Венесуелі і свого часу навіть отримала назву "Малий Детройт з Венесуели" у зв'язку з переважанням великих складальних підприємств (General Motors, Ford і Chrysler).

У 1944 році у Каракасі засновано General Motors Intera Americana, дочірню компанію General Motors Corporation. У березні 1991 року General Motors Venezuela випустила найповнішу лінійку автомобілів на венесуельському ринку: Chevrolet S-10, Chevrolet Blazer і Kodiak Trucks.[1]

У 2014 році General Motors Venezolana припинила виробництво автомобілів після 65 років служби через брак поставок[2][3], тоді як Центральний банк Венесуели оголосив, що рівень дефіциту нових автомобілів становить 100%.[4] До першої половини 2016 року у Венесуелі вироблялося лише 10 автомобілів на день, виробництво яких скоротилося на 86%.[5]

Виробничі паузи вже були через брак запчастин між 2014–2016 роками. 3 травня 2018 року GM оголосила про повне закриття заводу та продала залишки активів уряду Венесуели. Завод зупинив усі свої операції з виробництва автомобілів і тепер зберігає лише представництво брендів GM.[6][7][8]

Renault Venezolana був венесуельським виробником автомобілів. У 1956 році у Венесуелі була заснована торгова компанія Automóvil de Francia CA (AdF). У 1993 році Renault продала свою дочірню компанію Inversiones Cremerca. Виробництво автомобілів було зупинено в 1995 році через погану економічну ситуацію та проблеми з діловими партнерами.

Ford Valencia Assembly є автомобільним заводом Ford Motor Company, який був відкритий в 1962 році у Валенсії на площі у 75,451.6 квадратних метрів. У 2014 на заводі працювало 2,472 працівники. 5 травня 2014 року Ford Venezuela заявив про тимчасове припинення виробництва через дефіцит. У 2017 та 2018 рр. було виготовлено кілька сотень транспортних засобів. Завод складав Ford Explorer та Ford Fiesta станом на 2018 рік.[9]

MMC Automotriz SA є компанією у галузі виробництва автомобілів, яка була заснована у 1990 році. Компанія базується в Каракасі і до кінця 2015 року була частиною Sojitz Corporation. У 1990 році Mitsubishi Motors розпочала виробництво автомобілів. Завод знаходиться в Барселоні. У листопаді 2016 року серійно випускались моделі Mitsubishi Lancer, Mitsubishi Panel та Mitsubishi Montero Sport.

Venirauto Industrias C.A. є компанією з виробництва автомобілів. Venirauto було засновано 3 листопада 2006 року в Маракаї. Виробництво автомобілів розпочалось у 2007 році. На початок 2012 року було працевлаштовано 470 осіб. У 2013 році Іран остаточно припинив виробництво та продаж у південноамериканській країні.

Багато компаній, таких як Toyota, Ford Motor Co., General Motors Company, уповільнили або припинили роботу через відсутність твердої валюти в країні.[10][11][12] Венесуела заборгувала таким іноземним компаніям мільярди доларів.

Виробники[ред. | ред. код]

Mitsubishi Montero Sport (2013–2015)
  • Caribe / Mack de Venezuela, CA[13] (Isuzu Caribe)
  • CIF Diasa (Consorcio Inversionista Fabril / Consorcio Inversionista Fabril División Industrial Automotriz S.A.) (Mercedes-Benz)
  • General Motors Venezuela
  • FACORCA (Mini Cord)
  • Ford Venezuela
  • Jeep / Chrysler Venezuela (Valencia Carabobo 1962–2011, 1962 Tejerias Edo Aragua Willys de Venezuela, S.A, 1979–2011 Ensambladora Carabobo C.A. Valencia Edo Carabobo)
  • MMC Automotriz (Mitsubishi)
  • Renault Venezolana
  • Venirauto Industrias (Iran Khodro, SAIPA)

Обсяг виробництва за роками[ред. | ред. код]

У 1978 році було вироблено 180,687 автомобілів, таким чином він став піковим для автомобільної промисловості Венесуели.

Завод Venirauto, 2010 рік
Див. також: Список країн за виробництвом автотранспортних засобів
Рік Обсяг виробництва
1978 180,687
1986 150,637
1989 25,962
1990 153,000
2000 96,400
2005 21,190
2006 175,458
2010 135,425
2011 104,357
2012 102,409
2013 104,083
2014 71,753
2015 19,759
2016 18,300
2017 2,850
2018 1,774

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Gm En Venezuela Y El Mundo - Historia. Gm.com.ve. Архів оригіналу за 23 березня 2010. Процитовано 10 жовтня 2011.
  2. ↑ En imágenes: Así fue el último día de General Motors en Venezuela. Venezuela Al Dia. 16 травня 2014. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014.
  3. ↑ Dolorosa imagen de nuestra industria automotriz: El cierre de General Motors Venezolana. La Patilla. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014.
  4. ↑ Deniz, Roberto (4 травня 2014). Banco Central reporta que la escasez de vehículos llega al 100%. El Universal. Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 5 травня 2014.
  5. ↑ Woody, Christopher (20 липня 2016). Venezuela's looming economic catastrophe, in one graphic. Business Insider. Архів оригіналу за 22 липня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
  6. ↑ Dinero. General Motors concreta el cierre de sus operaciones en Venezuela. General Motors cierra operaciones en Venezuela. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 26 квітня 2021.
  7. ↑ General Motors suspende operaciones en Venezuela tras el embargo de una planta. 21 квітня 2017. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021 — через elpais.com.
  8. ↑ General Motors inicia cierre de operaciones en Venezuela. El Comercio. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  9. ↑ Ford's Venezuela unit offers buyouts as output dwindles: sources. Reuters (англ.). 5 грудня 2018. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 28 вересня 2020.
  10. ↑ Hagiwara, Yuki (7 February 2014). Toyota Halts Venezuela Production as Car Sales Fall. Bloomberg. Процитовано 8 February 2014.
  11. ↑ Ford Cutting Production in Venezuela on Growing Dollar Shortage. Businessweek. 14 January 2014. Архів оригіналу за 15 January 2014. Процитовано 15 January 2014.
  12. ↑ Deniz, Roberto (7 February 2014). General Motors sees no resolution to operations in Venezuela. El Universal. Архів оригіналу за 21 February 2014. Процитовано 8 February 2014.
  13. ↑ Luis, Julián Alfonso (18 вересня 2020). ¿Quién no se acuerda del Caribe 442?... ¡para vivir como quieras! [Who doesn't remember the Caribe 442?... for living as you like!]. La Patilla (ісп.). Архів оригіналу за 20 серпня 2023.

2 ^ https://www.reuters.com/article/us-venezuela-economy-companies/from-unilever-to-ford-companies-in-venezuela-cling-on-by-cutting-products-idUSKCN1LG1E2 [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Автомобільна промисловість у Венесуелі


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Автомобільна_промисловість_у_Венесуелі&oldid=42219584