Автоматичне письмо — Вікіпедія

Автоматичне письмо — засадничий принцип сюрреалізму, швидкісне, майже вільне від редагування та ретуші («автоматичне») перенесення на папір слів, уривків мовлення, асоціацій, образів, спонтанних «осяянь», нав'язливих видінь, що раптово виринають з глибин підсвідомості.

Андре Бретон визначив його як чистий психічний автоматизм, за допомогою якого

сюрреалісти прагнули висловити на письмі, усно чи у якийсь інший спосіб фактичне функціонування думки, без будь-якого контролю, керованого розумом, поза великою естетичною чи моральною упередженістю.

Література[ред. | ред. код]

• André Breton, Philippe Soupault: Les champs magnétiques, Paris, 1920.
• André Breton: Manifest des Surrealismus (1924)
• Walter Benjamin, Der Sürrealismus. Die letzte Momentaufnahme der europäischen Intelligenz, in: Ders., Angelus Novus, Ausgewählte Schriften 2, Suhrkamp, Frankfurt/Main 1961
• The Surrealists Look At Art, Eluard, Louis Aragon, Soupault, Breton, Tzara, Pontus Hulten, Venice/Ca. (The Lapsis Press) 1991
• Franck André Jamme. Korwa: des ″écritures magiques″ ", Galerie du Jour Agnès B, 1996. ISBN 978-2-906496-22-4.