Австралія й Океанія — Вікіпедія

Докладніше: Океанія
Докладніше: Австралія (континент)
Австралія й Океанія
Положення континенту на Земній кулі (ортогональна проєкція)
Географічне положення
Крайні точки:  
 ⮝ північна Пункт Кілауеа (Острів Кауаї)
22°13′ пн. ш. 159°24′ зх. д. / 22.217° пн. ш. 159.400° зх. д. / 22.217; -159.400
 ⮟ південна Острів Джакмарт (Острови Кемпбелл)
52°37′ пд. ш. 169°07′ сх. д. / 52.617° пд. ш. 169.117° сх. д. / -52.617; 169.117
 ⮜ західна Вест-Айленд (Кокосові острови)
12°11′ пд. ш. 96°49′ сх. д. / 12.183° пд. ш. 96.817° сх. д. / -12.183; 96.817
 ⮞ східна Мис Каммінг (Острів Пасхи)
27°07′ пд. ш. 109°22′ зх. д. / 27.117° пд. ш. 109.367° зх. д. / -27.117; -109.367
Територія
Загальна площа 9 000 000 квадратний кілометр
 • островів 1 232 680 км²
Довжина узбережжя 77 300 км
⯅ Найвища точка Пунчак-Джая (4884 м)
⯆ Найнижча точка Озеро Ейр (-15 м)
Середні висоти 360 м
Населення
Чисельність 44 491 724
Густота 14.8 осіб/км²
CMNS: Австралія й Океанія у Вікісховищі

Австралія й Океанія — частина світу, що складається з материка Австралія, островів, що прилягають до Австралії та островів, які входять в Океанію[1].

Загальна площа Австралії та Океанії становить 8,52 млн км², населення — 43 млн осіб. (9 вересня 2021) (0,6 % населення Землі).[2]

Для Австралії та Океанії характерні теплий морський клімат, високий ендемізм флори і фавни.

При поділі всієї суші на частини світу Океанія зазвичай об'єднується з Австралією, це — не єдиний відомий варіант розподілу суші на частини світу.

Австралія[ред. | ред. код]

Докладніше: Австралія (континент)

Австралія — за геологічним віком уважається найстарішим континентом. Він являє собою величезне плато ввігнуте в центральній частині та підняте по краях. Рівнини займають 95 % території, велика їхня частина — це безлюдний простір із пустель і боліт. Водночас континент багатий підземними водами, які утворюють величезні артезіанські басейни на глибині від 20 м до 2 км.

Супутниковий знімок Австралії

Австралія — найменший з материків. Площа його 7,7 млн км². Це, мабуть, і найнезвичайніший материк земної кулі. Приблизно 50 млн років тому він відокремився від праконтиненту Гондвани та відтоді існує в ізоляції. Вважається, що корінні жителі країни — аборигени переселилися з Азії 40–50 тис. років тому. Мисливці й збирачі коріння, ягід, горіхів, лікарських трав, місцеві жителі користувалися кам'яними знаряддями праці навіть у XVII ст., (коли до берегів Австралії стали причалювати її першовідкривачі — європейці).

Австралійський Союз — країна іммігрантів. Основна частина населення — нащадки переселенців. Колонізація континенту європейцями почалася в кінці XVIII ст. Першими переселенцями були англійці, а сьогодні серед жителів Австралії є представники практично всіх народів Європи, в тому числі 200 тис. осіб — вихідці з колишнього СРСР. Останнім часом зростає частка імміграції з Азії (до 7 % від загальної кількості населення). У 2000 р. населення Австралії становило 19,2 млн осіб. На континенті проживає близько 400 тис. аборигенів (2,1 % населення). В той самий час Австралія — найслабонаселеніший континент (2,5 людини на 1 км²). Велика частина населення (85 %) проживає у містах.

В економіці Австралії важливу роль відіграє сільське господарство. За експортом пшениці, цукру, м'яса, вовни країна посідає перше місце у світі. Вугілля, залізна руда, алюміній, золото, срібло, зріджений природний газ — за цими видами продукції Австралія теж входить до числа головних експортерів світу.

Тільки в Австралії водяться сумчасті ссавці — кенгуру, коали, або сумчасті ведмеді, що живуть на деревах. Своєрідність флори і фауни Австралії пояснюється її ізольованим існуванням. Недарма з 700 видів птахів близько 500 видів вважаються ендемічними.

Державні утворення[ред. | ред. код]

Докладніше: Австралазія

Океанія[ред. | ред. код]

Докладніше: Океанія

Океанія — це найбільше у світі скупчення островів (близько 10 тис.) у центральній і західній частинах Тихого океану. Острови розташовані між субтропічними широтами північної півкулі та помірними — південного. Найбільші острови в Океанії — Нова Гвінея (його західна половина — провінція Іріан Джая належить Індонезії) і Нова Зеландія (Північний і Південний острови). Вони займають 80 % території Океанії. В Океанії вчені виділяють три великі групи островів: Меланезія — самі західні й великі острови; Мікронезія — дрібні острови на північ від Меланезії; Полінезія — острови в центральній частині океану. Кожна з цих груп складається з декількох архіпелагів. У самостійну частину Океанії виділяється Нова Зеландія, хоча за своїм етнічним складом вона ближче до Полінезії.

Фернан Магеллан

Населення — близько 18 млн осіб. Загальна площа її суші — 1,2 млн км².

Острови Меланезії й західної Мікронезії — це надводні частини величезних гірських ланцюгів, що підіймаються з дна Тихого океану. Великі острови гористі, розсічені долинами. Багато островів центральної частини Тихого океану не що інше, як конічні вершини підводних вулканів. До них належать Гавайські острови (частина території США), Самоа, Маркізькі острови, південні острови Кука, острови Товариства, острів Пасхи (належить Чилі). Деякі з вершин вінчають ці острови вулканів могли б вважатися найвищими у світі. Наприклад, висота Мауна-Лоа та Мауна-Кеа на острові Гаваї від підводної підстави — понад 9 тис. м. Однак більшість островів Полінезії та східній Мікронезії — низькі коралові атоли, іноді ледь підіймаються над водою.

Флора Океанії не дуже багата кількістю видів. Крім впливу широтного розташування на характері рослинності сильно позначається і висота над рівнем моря. На деяких найвищих островах можна зустріти всі кліматичні типи рослинності — від вологих вічнозелених лісів до високогірної, майже тундрової рослинності на вершині. Фауна Океанії бідна. На островах майже немає ссавців. Багато птахів, але кількість їх видів зменшується в напрямку на схід.

У науці ще немає єдиної думки про те, як заселялася Океанія — із заходу або сходу. На думку більшості вчених, заселення почалося з Південно-Східної Азії й поступово йшло з півночі та заходу на південь і схід. На найвіддаленіших на схід островах людина влаштувалася, мабуть, тільки до XIV ст. Предки нинішніх океанівців були відважними та умілими мореплавцями.

Корінне населення Океанії ділять на меланезійців, мікронезійців і полінезійців. Полінезійці, наприклад, говорять на споріднених мовах, але на кожному архіпелазі та навіть поодиноких островах живе свій народ — тонганці, ніуеанці, токелауанці Таїті, тубу-айці рапануйці (острів Пасхи) і т. д. Крім корінного населення на островах Океанії проживає майже стільки ж стороннього населення. Це австралійці, новозеландці, англійці, французи, американці, японці, філіппінці, індійці та ін.

Європейським країнам до XVI ст. не було відомо про існування Океанії. Лише під час навколосвітньої подорожі Фернана Магеллана були відкриті Маріанські острови, але і після цього пройшли століття, перш ніж багато архіпелаги та острови Океанії з'явилися на карті Світового океану.

Політична карта Австралії та Океанії

Меланезія[ред. | ред. код]

Докладніше: Меланезія

Мікронезія[ред. | ред. код]

Докладніше: Мікронезія

Полінезія[ред. | ред. код]

Докладніше: Полінезія

Динаміка[ред. | ред. код]

[3]

Докладніше: Населення Океанії

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Частини світу [Архівовано 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. ↑ Population of Oceania (2021) - Worldometer. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 4 січня 2022.
  3. ↑ World Population Prospects: The 2010 Revision. United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Daten online [Архівовано 1 липня 2014 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Незалежні
Залежні
Материки
Частини світу
Суперконтиненти
Історичні
Міфічні
1 — ймовірні майбутні суперконтиненти 2 — сучасні суперконтиненти 3 — затоплені континенти.
Сабреддіт (англ.)
Географія та географічні карти
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Австралія_й_Океанія&oldid=40538353