Аврелії (рід) — Вікіпедія

Авре́лії (лат. Aurelii, від лат. aureus — «золотий»)  — відомий плебейський рід у Стародавньому Римі. Чоловіча форма імені — Аврелій (лат. Aurelius), а жіноча — Аврелія (лат. Aurelia).

У Капітолійських фастах імена представників роду з'являються з сер. III ст. до н. е.,^[1] тоді ж рід увійшов до нобілітету Римської республіки. Рід значно посилився з 70-х років I ст. до н. е. і здобув особливий вплив у період ранньої Римської імперії.

Представниками роду побудовано Авреліїв трибунал на римському форумі, дорогу Аврелія (лат. Via Aurelia): Рим-Цере-Піза (через Етрурію), Форум Аврелія, місто в Етрурії.

Його когноменами були: Котта, Скавр, Руф, Фульв, Орест, Сіммах.

Найвідоміші Аврелії[ред. | ред. код]

• Гай Аврелій Котта — перший відомий представник роду (Homo novus),^[1] консул 252 та 248 років до н. е., учасник Першої Пунічної війни, за успіхи в якій удостоєний тріумфу.
• Гай Аврелій Котта, консул 200 року до н. е., воював з галлами у Північній Італії.
• Луцій Аврелій Орест, консул 157 року до н. е.
• Луцій Аврелій Котта, консул 144 року до н. е.
• Луцій Аврелій Орест, консул 126 року до н. е., успішно придушив повстання на Сардинії, за що отримав тріумф.
• Луцій Аврелій Котта, консул 119 року до н. е., прихильник партії оптиматів. Дід по матері Юлія Цезаря.
• Марк Аврелій Скавр, консул 108 року до н.е, загинув у битві з кімбрами у 105 році до н. е.
• Гай Аврелій Котта, консул 75 року до н. е., відомий красномовець.
• Луцій Аврелій Котта, претор 70 року до н. е., консул 65 року до н. е., цензор 64 року до н. е., друг Марка Цицерона, прихильник Гая Юлія Цезаря, квіндецемвір, автор закону про складання судових комісій з сенаторів, вершників та ерарних трибунів.
• Луцій Аврелій Котта, консул 65 року до н. е., цензор 64 року до н. е.
• Аврелія Котта (120 до н. е. — 54 до н. е.), римська матрона, мати Юлія Цезаря.
• Аврелія Орестілла, 2-га дружина Луція Сергія Катиліни.
• Марк Аврелій Котта Мессалін, сенатор, друг Овідія.
• Тіт Аврелія Фульв, консул 85 та 89 років, дядько імператора Антоніна Пія.
• Тіт Аврелій Фульв, батька імператора Антоніна Пія.
• Марк Аврелій Антонін, римський імператор з 161 до 180 року.
• Секст Аврелій Віктор, консул 369 року, історик.
• Квінт Аврелій Сіммах, консул 446 року.
• Квінт Аврелій Меммій Сіммах, консул 485 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Dicţionar de istorie veche a României («Dictionary of ancient Romanian history») (1976) Editura Ştiinţifică şi Enciclopedică, pp. 399-401 (рум.)
• George Davis Chase, «The Origin of Roman Praenomina», in Harvard Studies in Classical Philology, vol. VIII (1897). (англ.)