Авл Віцирій Прокул — Вікіпедія

Авл Віцирій Прокул
лат. Aulus Vicirius Proculus
Народився 16
Помер 96
Римська Британія, преторіанська префектура Галліяd, Римська імперія
Підданство Римська імперія
Діяльність політик
Посада консул-суффект
Термін 89 рік
Попередник Публій Саллюстій Блез
Наступник Цезар Доміціан Август
Рід Віцирії
Батько Авл Віцирій
Брати, сестри Aulus Vicirius Martialisd

Авл Віцирій Прокул (лат. Aulus Vicirius Proculus; близько 16 — бл. 96) — політичний та військовий діяч часів Римської імперії, консул-суффект 89 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив із заможного провінційного роду Віциріїв. Розпочав свою кар'єру в імператорському війську. 43 року як військовий трибун IV Скіфського легіону брав участь у захоплені південної Британії. У 44 році в Римі керував вітальною церемонією імператора Клавдія як завойовника Британії. При Клавдії або Нероні став сенатором. У 45 році обіймав посаду фламіна Австаліса в римській колонії Рузелла (Етрурія). Тут встановив на честь перемог римлян у Британії статую імператора Клавдія.

Після загибелі Нерона у боротьбі за трон зрештою підтримав Веспасіана. У 89 році призначено консулом-суффектом разом з Манієм Лаберієм Максимом. У грудні того ж року призначено проконсулом Британії. На цій посаді перебував до 96 року. Сприяв посиленню римської влади, зокрема романізації, на заході та півночі провінції. Помер під час своєї каденції або трохи згодом.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Dietmar Kienast, Der römische Staat II, Stuttgart 1997, p. 473. (нім.)