Абдулразак Гурна — Вікіпедія

Абдулразак Гурна
Abdulrazak Gurnah
Ім'я при народженні Abdulrazak Gurnah
Народився 20 грудня 1948(1948-12-20)[1][2][…] (75 років)
Занзібар (місто), Занзібар, Танзанія[4]
Громадянство Велика Британія Велика Британія[5]
Національність занзібарець[6]
Діяльність прозаїк-романіст, викладач університету, прозаїк, редактор, письменник
Сфера роботи postcolonial literatured[7], літературна діяльністьd[7] і редагування[7]
Alma mater Кентський університет і Лондонський університет
Заклад Кентський університет і Bayero University Kanod
Мова творів англійська
Роки активності 1987 — тепер. час
Жанр проза
Magnum opus Desertiond, Paradise[d], Gravel Heartd, By the Sead, The Last Giftd, Pilgrims Wayd, Admiring Silenced, Dottied і Memory of Departured
Членство Королівське літературне товариство[8]
Нагороди

член Королівського літературного товариства[d] (2006)

 Нобелівська премія з літератури
CMNS: Абдулразак Гурна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Абдулраза́к Гурна́ (англ. Abdulrazak Gurnah; нар. 20 грудня 1948, Занзібар, Танзанія) — англомовний британський прозаїк танзанійського походження; член Королівського літературного товариства. Найвідоміші з його романів — «Рай» (1994), який потрапив до короткого списку Букерівської премії і премії Вітбріда, «Дезертирство» (2005) та «Біля моря» (2001), який отримав книжкову премію газети Лос-Анджелес Таймс.[10] Був удостоєний Нобелівської премії 2021 року «за безкомпромісне та співчутливе вивчення наслідків колоніалізму та долі біженця у прірві між культурами та континентами».[11]

Життя і кар'єра[ред. | ред. код]

Абдулразак Гурна народився 20 грудня 1948 року[12] на острові Занзібар[13] біля узбережжя Східної Африки. Переїхав до Великої Британії студентом у 1968 р. Спочатку навчався в Коледжі Крайст-Черч, Кентербері[en], дипломи якого на той час присуджував Лондонський університет.[14]

Гурна керував дослідницькими проектами, присвяченими творчості Рушді, Найпола, Г. В. Десані[en], Ентоні Берджеса, Джозефа Конрада, Джорджа Ламмінга[en] та Ямайки Кінкейд[en].

У жовтні 2021 року він був удостоєний Нобелівської премії з літератури 2021 ріку «за безкомпромісне та співчутливе вивчення наслідків колоніалізму та долі біженця у прірві між культурами і континентами».[11]

Твори[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

  • «Пам’ять про відбуття» (Memory of Departure — 1987)[15]
  • «Шлях паломників» (Pilgrims Way — 1988)[16]
  • «Дотті» (Dottie — 1990)[17]
  • «Рай» (Paradise — 1994)[18] (у шортлисті на Букерівську премію та Costa Book Awards)
  • «Милуючись тишею» (Admiring Silence — 1996)[19]
  • «Біля моря» (By the Sea — 2001)[18] (в лонглисті на Букера та шортлисті премії «Лос-Анджелес таймс»)
  • «Дезертирство» (Desertion — 2005)[20]
  • «Останній подарунок» (The Last Gift — 2011)[21]
  • «Рінисте серце» (Gravel Heart — 2017)[22]
  • «Посмертя» (Afterlives — 2020)[23]

Оповідання[ред. | ред. код]

  • «Моя мати жила на фермі в Африці» (My Mother Lived on a Farm in Africa — 2006)

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Абдулразак Ґурна. Пам’ять про відбуття. Переклад з англійської Гєника Бєлякова. – Київ: Комубук, 2023 (анонс видавництва)[24].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120520435 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ MAK
  4. ↑ https://www.youm7.com/story/2021/10/7/فوز-التنزانى-عبد-الرزاق-جرنة-بجائزة-نوبل-فى-الأدب-لعام/5487602
  5. ↑ Nobel literary winner: UK govt lacks compassion for refugees. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  6. ↑ In Tanzania, Gurnah's Nobel Prize win sparks both joy and debate. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  7. ↑ а б в Czech National Authority Database
  8. ↑ https://rsliterature.org/fellow/abdulrazak-gurnah-3/
  9. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  10. ↑ Gurnah, «A Note on the Author.» In Desertion, London: Bloomsbury, 2006, p. 263.
  11. ↑ а б The Nobel Prize in Literature 2021. NobelPrize.org (амер.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  12. ↑ Loimeier, Manfred (30 серпня 2016). Gurnah, Abdulrazak. У Ruckaberle, Axel (ред.). Metzler Lexikon Weltliteratur: Band 2: G–M (нім.). Springer. с. 82—83. ISBN 978-3-476-00129-0. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  13. ↑ King, Bruce (2004). Bate, Jonathan (ред.). The Oxford English Literary History. Т. 13. Oxford: Oxford University Press. с. 336. ISBN 978-0-19-957538-1. OCLC 49564874.
  14. ↑ The Literary Encyclopedia (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 червня 2018. Процитовано 7 жовтня 2021.
  15. ↑ Hand, Felicity (15 березня 2015). Searching for New Scripts: Gender Roles in Memory of Departure. Critique: Studies in Contemporary Fiction (англ.). 56 (2): 223—240. doi:10.1080/00111619.2014.884991. ISSN 0011-1619. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  16. ↑ Mirmotahari, Emad (May 2013). From Black Britain to Black Internationalism in Abdulrazak Gurnah's Pilgrims Way. English Studies in Africa (англ.). 56 (1): 17—27. doi:10.1080/00138398.2013.780679. ISSN 0013-8398. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  17. ↑ Lewis, Simon (May 2013). Postmodern Materialism in Abdulrazak Gurnah's Dottie : Intertextuality as Ideological Critique of Englishness. English Studies in Africa (англ.). 56 (1): 39—50. doi:10.1080/00138398.2013.780680. ISSN 0013-8398.
  18. ↑ а б Kohler, Sophy (4 травня 2017). 'The spice of life': trade, storytelling and movement in Paradise and By the Sea by Abdulrazak Gurnah. Social Dynamics (англ.). 43 (2): 274—285. doi:10.1080/02533952.2017.1364471. ISSN 0253-3952.
  19. ↑ Olaussen, Maria (May 2013). The Submerged History of the Indian Ocean in Admiring Silence. English Studies in Africa (англ.). 56 (1): 65—77. doi:10.1080/00138398.2013.780682. ISSN 0013-8398.
  20. ↑ Mars-Jones, Adam (15 травня 2005). It was all going so well. The Observer (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  21. ↑ Kaigai, Kimani (May 2013). At the Margins: Silences in Abdulrazak Gurnah's Admiring Silence and The Last Gift. English Studies in Africa (англ.). 56 (1): 128—140. doi:10.1080/00138398.2013.780688. ISSN 0013-8398.
  22. ↑ Bosman, Sean James (3 липня 2021). 'A Fiction to Mock the Cuckold': Reinvigorating the Cliché Figure of the Cuckold in Abdulrazak Gurnah's By the Sea (2001) and Gravel Heart (2017). Eastern African Literary and Cultural Studies (англ.). 7 (3): 176—188. doi:10.1080/23277408.2020.1849907. ISSN 2327-7408.
  23. ↑ Mengiste, Maaza (30 вересня 2020). Afterlives by Abdulrazak Gurnah review – living through colonialism. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  24. ↑ Абдулразак Ґурна. Пам’ять про відбуття. Переклад з англійської Гєника Бєлякова

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Абдулразак Гурна

Література[ред. | ред. код]

  • Ілля Прокопенко. Маємо пережити свої історичні травми, виписати їх і осмислити // Країна. — 2021. — 28 жовтня. — С. 10-12.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
BIBSYS: 90825136 · BNCHL: 000858995 · BNE: XX1114609 · BNF: 125162711 · CANTIC: 981059731453306706 · CiNii: DA08979967 · CONOR.SI: 23222883 · CONOR.SR: 72357385 · DBC: 87097961525874 · ERRR: a12243486 · FAST: 1913962 · Freebase: /m/03d916z · GND: 120520435 · ICCU: TO0V161261 · ISNI: 0000000109376264 · J9U: 987007273403805171 · KRNLK: KAC202211766 · LCCN: n87934440 · LIBRIS: ds07bq56b0397nnf · LIH: LNB:BYHh;=Bh · LNB: 000316966 · MAK: 9810534189005606 · NCF: ncf11949715 · NKC: xx0011793 · NLA: 828619 · NLP: a0000002719649 · NSK: 000782265 · NTA: 072913371 · NUKAT: n99711101 · PTBNP: 1158978 · RERO: 02-A003332197 · SHARE: 660847 · SUDOC: 034403620 · VIAF: 69037521 · WorldCat: lccn-n87934440 · РНБ: 770252795
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абдулразак_Гурна&oldid=39464330