Іштван Геці — Вікіпедія

Ф
Іштван Геці
Особисті дані
Народження 16 березня 1944(1944-03-16)[2]
  Sajóörösd, Угорщина
Смерть 10 вересня 2018(2018-09-10)[1] (74 роки)
  Будапешт, Угорщина[3]
Поховання Базиліка Святого Іштвана
Зріст 183 см[4]
Вага 82 кг[4]
Прізвисько Vörös[4]
Громадянство  Угорщина
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1962–1975 Угорщина «Ференцварош» 309 (?)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1964–1974 Угорщина Угорщина 23 (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 27 березня 2015.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 27 березня 2015.

Іштван Геці (угор. Géczi István; 16 березня 1944, Шайорош — 10 вересня 2018) — угорський футболіст, що грав на позиції воротаря за «Ференцварош» і національну збірну Угорщини.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1962 року виступами за команду клубу «Ференцварош», кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала чотирнадцять років. Більшість часу, проведеного у складі «Ференцвароша», був основним голкіпером команди. За час, проведений у складі команди, провів 309 матчів у чемпіонаті Угорщини. У складі клубу «Ференцвароша» став п'ятиразовим чемпіоном країни та дворазовим володарем кубку Угорщини. Разом із клубом став володарем Кубку Ярмарків у 1965 року[5] та фіналістом цього турніру в 1968 році.[6] У 1975 році Геці виступав у фіналі Кубка володарів кубків 1975, в якому угорський клуб поступився київському «Динамо».[7]

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1964 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни лише 23 матчі.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії та чемпіонату Європи 1972 року у Бельгії. У 1972 році був учасником Літніх Олімпійських ігор 1972 року, де з командою отримав срібні нагороди.[8]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Після закінчення футбольної кар'єри працював шкільним учителем. У 80-х роках ХХ століття був депутатом парламенту Угорщини.[9]

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

«Ференцварош»: 1962-63, 1964, 1967, 1968, 1975-76
«Ференцварош»: 1971-72, 1973-74
«Ференцварош»: 1964-65
Збірні

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://index.hu/sport/futball/2018/09/10/geczi_istvan_halala/
  2. FBref
  3. http://olimpia.hu/champdata/details/id/22131#ordertype
  4. а б в г д Olympedia — 2006.
  5. http://www.rsssf.com/ec/ec196465.html#icfc [Архівовано 30 вересня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. http://www.rsssf.com/ec/ec196768.html#icfc [Архівовано 31 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. Фінал Кубка володарів кубків 1975 на UEFA.com [Архівовано 3 травня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. István Géczi Biography and Statistics. Sports Reference. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 17 листопада 2009. (англ.)
  9. http://www.hetek.hu/hatter/200411/tizenegyes_a_becsulet_ellen [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.] (угор.)

Посилання[ред. | ред. код]