Істмійський конгрес — Вікіпедія

Істмійський або Коринфський конгрес (481 р. до н. е..) — конгрес 30 давньогрецьких держав, на якому було прийнято рішення спільно оборонятися від майбутнього вторгнення персів^[1]. Конгрес відбувся на Істмійському перешийку.

На цьому конгресі було вирішено створити військовий союз, який був названий Еллінським. Ядром коаліції став Пелопоннеський союз. Також було вирішено припинити всі війни між грекам, у тому числі війну Афін і Егіни. У грецькі колонії були відправлені посольства з проханням про допомогу. Технічно виконати постанови загальногрецького конгресу було складно у зв'язку з розрізненістю стародавніх греків, ворожістю між ними і міжусобними війнами^[2]. В даному союзі найбільшу військову міць мали Афіни та Спарта^[3]. При цьому спартанці мали сильне сухопутне військо, а афіняни — морський флот, створений внаслідок проведених раніше реформ Фемістокла. Коринф і Егіна таінші грецькі держави з сильним флотом, відмовилися передавати його під командування афінян^[4]. В якості компромісу командування над морськими силами було покладено на Спарту і її воєначальника Еврібіада^[5].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Геродот. Історія
• Holland T. Persian Fire: The First World Empire and the Battle for the West. — New York: Doubleday, 2005. — ISBN 0-385-51311-9.
• Holland T. Persian Fire: The First World Empire and the Battle for the West. — Abacus, 2006. — ISBN 0385513119.