Іртеньєв Ігор Мойсейович — Вікіпедія

Іртеньєв Ігор Мойсейович
Иртеньев Игорь Моисеевич
Народився 25 травня 1947(1947-05-25) (76 років)
Москва
Країна  СРСР
 Ізраїль
 Росія
Національність єврей
Діяльність поет
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв
Знання мов російська
Роки активності 1979 — тепер. час
У шлюбі з Боссарт Алла Борисівна
Нагороди
Сайт irteniev.msk.ru/index.php3

Ігор Мойсейович Іртеньєв (рос. Иртеньев Игорь Моисеевич; нар. 25 травня 1947(19470525), Москва, РРФСР; прізвище при народженні — Рабинович) — російський поет, один з найбільш помітних представників іронічного напряму в сучасній російській поезії. Проживає в Москві та Карміелі (Ізраїль).

Народився в сім'ї істориків Рабиновича Мойсея Давидовича (1914–1980), члена Бунді та Ліншіц Ірини Павлівни (1915–1995). У 1972 році закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики та кінематографії, в 1987 році — Вищі театральні курси. Публікується з 1979. У 1972–1973 рр. проходив дійсну військову службу в Забайкальському військовому окрузі. З 1965 по 1982 рік працював на Центральному телебаченні.

Перша публікація вийшла в 1979 році в тижневику «Літературна Росія» під псевдонімом Іртеньєв, яким зобов'язаний своїй бабці — Вірі Костянтинівні Іртеньєвій-Ліншіц, і який обрав собі за прізвище у 1984. У 1982–1984 рр. працював у газеті «Московський комсомолець», з 1984 — професійний літератор.

Автор двадцяти поетичних збірок, член Спілки письменників Москви та Російського ПЕН-центру, Лауреат премії «Золотий Остап» (1992), ряду літературних премій.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

У 1996 і 2003 році був серед діячів культури та науки, які закликали російську владу зупинити війну в Чечні та перейти до переговорного процесу.[1][2]

У березні 2014 року, після російської інтервенції в Україну, разом з рядом інших відомих діячів науки та культури Росії висловив свою незгоду з політикою російської влади в Криму. Свою позицію вони виклали у відкритому листі[3] i 15 червня 2014 у віршах:

Да чтобы челюсти свело

Тому, кто распевает это.
Наш Путин вовсе не ху.ло.
Он весь дитя добра и света.

И мне, как патриоту, в лом,
Да и обидно за державу,
Когда его кругом ху.лом
Налево кличут и направо.

Возводят на него хулу –
Страны кормилу и поилу,
А ведь не каждому ху.лу
Такое вытерпеть под силу.

Да кто доверил бы ху.ле,
Когда бы не было в том прока,
Сидеть безвылазно в Кремле
Уж почитай четыре срока?

Дай бог, чтоб дальше нас вела,
Преграды огибая ловко,
Рука железная ху.ла
И мудрая боеголовка[4][5].

.

У травні 2018 приєднався до заяви російських літераторів на захист українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого у РФ[6].

У вересні 2020 року підписав листа на підтримку протестних акцій у Білорусії.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ВОЙНА В ЧЕЧНЕ: «Известия» публикуют призыв интеллигенции остановить войну. Расцвет российских СМИ. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
  2. ↑ ОСТАНОВИМ ЧЕЧЕНСКУЮ ВОЙНУ ВМЕСТЕ. Новая газета. 20 березня 2003. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 5 квітня 2019.
  3. ↑ Звернення ініціативної групи з проведення Конгресу інтелігенції «проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму» і лист діячів культури на підтримку позиції Володимира Путіна по Україні та Криму. // novayagazeta.ru. 13.03.2014. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 2014-3-16.
  4. ↑ Ігор Іртеньєв (15 червня 2014). «Да чтобы челюсти свело…» (рос.). Facebook.
  5. ↑ Путін - не хуйло!!! (вірш Ігора Іртеньєва)(рос.)
  6. ↑ Литераторы и ученые выступили с заявлением «Спасти Олега Сенцова» [Архівовано 27 травня 2018 у Wayback Machine.] // Троицкий вариант, 21.05.2018
  7. ↑ «Мы глубоко возмущены, что диалогу с обществом власть предпочитает насилие». Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іртеньєв_Ігор_Мойсейович&oldid=40573197