Ірлява — Вікіпедія

село Ірлява
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Ужгородський район
Рада	Ірлявська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA21100150080020011
Основні дані
Засноване	1453
Населення	270
Площа	0,45 км²
Поштовий індекс	89453
Географічні дані
Географічні координати	48°30′29″ пн. ш. 22°34′23″ сх. д. / 48.50806° пн. ш. 22.57306° сх. д. / 48.50806; 22.57306Координати: 48°30′29″ пн. ш. 22°34′23″ сх. д. / 48.50806° пн. ш. 22.57306° сх. д. / 48.50806; 22.57306
Місцева влада
Адреса ради	89453, с. Ірлява, вул. Шевченка, б/н
Карта
Ірлява
Ірлява
Мапа

Ірля́ва — село в Ужгородському районі Закарпатської області, на річці Стара.

Перші письмові згадки про село відносяться до 1417 року, коли ним володіли шляхтичі з Палло та Руського (нині — Східна Словаччина). Село, очевидно, було засноване шолтейсом в другій половині XIV — на початку XV ст. В другій половині XV—XVII ст. село стало однією з середнянських маєтностей родини Добо з Руського.

В 1567 році селяни Ірляви були оподатковані від 1,5 порти. В кінці XVI ст. в село переселилося кілька родин і в ньому на 1599 рік облікувалось 11 кріпацьких господарств, господарство шолтейса. За письмовим джерелом 1603 року в селі була наявна православна церква.

В селі Ірлява, на Ужгородщині побудована найбільша у Західній Україні сонячна електростанція ТОВ «Сонячна енергія ПЛЮС». ЇЇ будівництво провели в урочищі Дубина, використовуючи італійську технологією та у дуже стислий термін — всього за 6 місяців. Розташована вона на 23-х гектарах та «складена» з 43 тисяч блоків-панелей. Річна потужність цієї «крохи» становить 10,09 МВт. За одну годину вона продукує понад 9,5 кіловат.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 210557, розташована у приміщенні сільської ради.

Результати

• зареєстрований 191 виборець, явка 63,87%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 28,93%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 18,18%, за «Європейську Солідарність» — 17,36%.^[1] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Роберт Горват (самовисування) — 67,77%, за Олександра Пекаря (Слуга народу) — 14,88%, за Андрія Андріїва (самовисування) — 5,79%^[2].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 276 осіб, з яких 128 чоловіків та 148 жінок.^[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 270 осіб.^[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.^[5]

Храм св. пр. Іллі. 1886.

У 1751 р. за пароха Якова Везделовича згадують маленьку дерев’яну церкву в посередньому стані, з двома дзвонами, прикрашену всіма образами. “В святильниці олтар дуже маленький, на обновлення якого при візиті подано позволеня”.

Теперішня церква – типова мурована базиліка з вежею над входом, збудована, за шематизмом 1883 р., у 1881 р. Над західним входом датою спорудження позначено 1886 p., а 1991 – рік останнього ремонту. У шематизмі 1915 р. церкву датують 1870 роком. Усередині вартими уваги є бічні вівтарі та іконостас роботи І. Павлишинця, масивні різьблені свічники і 3 розкішні двоярусні дерев’яні люстри. Два бічні вівтарі містять образи майстерного малювання, виконані ужгородським художником на прізвище Мигалій у 1934р. на замовлення Михайла Рошка.

Марія Тимко й Олена Сирохман та Марта Граб і Марія Гасинець пожертвували кошти на два образи, що прикрашають північну стіну нави

• Ірлявський Іван — український поет, журналіст, громадський діяч.

- сонячна електростанція

- Храм св. пр. Іллі. 1886.