Інтегральні мембранні білки — Вікіпедія

Інтегра́льні мембра́нні білки́ — білки (або білкові комплекси), що постійно зв'язані з біологічними мембранами. Ці білки можуть бути відокремлені від біологічних мембран тільки за допомогою детергентів, неполярних розчинників або іноді денатуратних агентів.

Інтегральні мембранні білки охоплюють дуже істотну фракцію білків геному.

Структура[ред. | ред. код]

Зараз визначені тривимірні структури з атомною роздільною здатністю тільки близько 160 різних інтегральних мембранних білків, за допомогою рентгеноструктурного аналізу або ЯМР-спектроскопії через труднощі з очищенням і кристалізацією. Крім того, в банку даних білків доступні структури багатьох розчинних у воді частин інтегральних мембранних білків. В даному вимадку, альфа-спіралі цих білків, зв'язані з мембраною, були усунені щоб полегшити очишення і кристалізацію.

Інтегральні мембранні білки поділяють на дві головні групи:

1. Трансмембранні білки
2. Периферійні мембранні білки (або монотопні мембранні білки)

Інтегральні трансмембранні білки[ред. | ред. код]

Найзагальніший тип інтегральних мембранних білків — трансмембранні білки (TM, від англ. transmemprane proteins), що проходять крізь біологічну мембрана. Ці білки можуть перетинати мембрану однократно або багатократно. Трансмембранні білки категоризуються як білки I типу, якщо їх N-кінець знаходиться за межами цитоплазми, або II-типу, якщо їх C-кінець знаходиться за межами цитоплазми.

Інтегральні монотопні білки[ред. | ред. код]

Інтегральні монотопні білки постійно приєднані до мембрани лише одним кінцем. Зараз визначені тривимірні структури наступних інтегральних монотопних білків:

• Простогландин H2 1 і 2 синтази (циклооксигенази) [1] [Архівовано 17 грудня 2007 у Wayback Machine.]
• Ланостерол синтаза і сквален-хопен циклаза [2] [Архівовано 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Мікросомна простогландин E синтаза [3] [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
• Карнанан O-пальмітоїлтрансфераза 2 [4] [Архівовано 17 грудня 2007 у Wayback Machine.].

Існують також структури областей інтегральних мембранних білків:

• Моноамін-оксидаза A і B [5] [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• Амідна гідролаза жирних кислот [6] [Архівовано 17 грудня 2007 у Wayback Machine.]
• Цитохром-P450-оксидаза ссавців [7] [Архівовано 17 липня 2011 у Wayback Machine.]
• Кортикостероїдна 11-бета-дегідрогеназа [8] [Архівовано 9 лютого 2012 у Wayback Machine.].

Такі області вимагають детергентів для очишення і кристалізації, навіть після усунення їх трансмембранних спіралей [9].

Функція[ред. | ред. код]

Інтегральні мембранні білки зазвичай є транспортерами, іонними каналами, рецепторами, ферментами, структурними білками, білками, що залучені в накопичення і передачу енергії і білками, що відповідають за адгезію клітин. Класифікація транспортерів може бути знайдена на сайті бази даних TCDB [Архівовано 3 січня 2014 у Wayback Machine.].

Приклади[ред. | ред. код]

Приклади інтегральних трансмембранних білків:

• Інтегрин
• Кадгерин
• Інсуліновий рецептор
• NCAM1
• Селектин
• Глікопорин
• Родопсин
• CD36

Посилання[ред. | ред. код]

• Booth, P.J., Templer, R.H., Meijberg, W., Allen, S.J., Curran, A.R., and Lorch, M. 2001. In vitro studies of membrane protein folding. Crit. Rev. Biochem. Mol. Biol. 36: 501—603.
• Bracey M.H., Cravatt B.F., Stevens R.C., Cravatt B.F. 2004. Structural commonalities among integral membrane enzymes. FEBS Lett. 567: 159—165.
• Bowie J.U. 2001. Stabilizing membrane proteins. Curr. Op. Struct. Biol. 11: 397—402.
• Bowie J.U. 2005. Solving the membrane protein folding problem. Nature 438: 581—589.
• DeGrado W.F., Gratkowski H. and Lear J.D. 2003. How do helix-helix interactions help determine the folds of membrane proteins? Perspectives from the study of homo-oligomeric helical bundles. Protein Sci. 12: 647—665.
• Popot J-L. and Engelman D.M. 2000. Helical membrane protein folding, stability, and evolution. Annu. Rev. Biochem. 69: 881—922.
• Protein-lipid interactions (Ed. L.K. Tamm) Wiley, 2005.
• Membrane PDB База даних тривимірних структур інтегральних мембранних білків та гідрофобних пептидів з увагою до методів кристалізації
• Відомі структури інтегральних мембранних білків на сайті Stephen White laboratory
• База даних оріентації білків в мембранах [Архівовано 3 січня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про білки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.