Інститут фізіології рослин і генетики НАН України — Вікіпедія
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
Засновано | 15 травня 1946[1] | |||
Абревіатура | ІФРГ і ИФРГ | |||
Країна | Україна | |||
Штаб-квартира | Київ | |||
Адреса | Васильківська вулиця[2] | |||
Тип | науково-дослідний інститут | |||
Материнська організація | НАН України | |||
Вебсторінка | ifrg.kiev.ua | |||
Мапа | ||||
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України у Вікісховищі |
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України (ІФРГ) є провідним науково-дослідним закладом України. Заклад розташований у Голосіївському районі міста Києва. ІФРГ створено у 1946 р. на базі відділу фізіології живлення рослин і агрохімії Інституту ботаніки.
Основні наукові напрями[ред. | ред. код]
Наукові дослідження інституту виконуються за перспективними напрямами, затвердженими Президією НАН України:
- з'ясування фізико-хімічних і молекулярно-біологічних закономірностей росту, розвитку та стійкості рослинних систем, створення на цій основі нових технологій і біотехнологій;
- всебічне вивчення процесів фотосинтезу, мінерального живлення рослин, біологічної азотфіксації, можливостей використання біологічно активних речовин, обґрунтування нових інтенсивних технологій вирощування і зберігання сільськогосподарської продукції;
- вивчення механізмів генетичних процесів з метою розробки принципів управління спадковою мінливістю живих організмів, розробка генетичних і фізіологічних основ селекції рослин.
Наукові школи[ред. | ред. код]
В інституті започатковані й успішно діють відомі наукові школи:
- з молекулярної генетики (засновник академік НАН України Гершензон Сергій Михайлович);
- з експериментального мутагенезу рослин (засновник академік НАН України Моргун Володимир Васильович);
- з фізіології росту і розвитку рослин (засновник заслужений діяч науки УРСР, д.б.н. Ф. Л. Калінін);
- з фізіологічної ролі мікроелементів (засновник академік АН УРСР і ВАСГНІЛ П. А. Власюк);
- з фізіології і екології фотосинтезу (засновник член-кореспондент АН УРСР А. С. Оканенко).
До структури Інституту входить Дослідне сільськогосподарське виробництво.
Досягнення і розробки[ред. | ред. код]
Для спільної доробки та впровадження пропонуються сорти і гібриди озимої пшениці, жита, тритикале, кукурудзи селекції інституту, нові високоефективні конкурентоспроможні штами бульбочкових бактерій.
Склад дирекції[ред. | ред. код]
Директор — акад. Моргун Володимир Васильович Заступник директора — чл.-кор. НАНУ, д.б.н. Швартау Віктор Валентинович Заступник директора — д.б.н. Коць Сергій Ярославович Заступник директора — к.б.н. Груша Віктор Володимирович Учений секретар — к.б.н. Майор Павло Степанович
Директори Інституту в різні роки[ред. | ред. код]
- 1946–1953 — агрохімік і фізіолог рослин, академік АН УРСР Душечкін Олександр Іванович
- 1953–1973 — фізіолог рослин, агрохімік і ґрунтознавець, академік АН УРСР і ВАСГНІЛ Власюк Петро Антипович
- 1973–1974 — фізіолог рослин, член-кореспондент АН УРСР Манорик Андрій Васильович
- 1974–1986 — фізіолог рослин і радіобіолог, академік НАН України Гродзинський Дмитро Михайлович
- з 1986 року — генетик і селекціонер, Герой України, академік НАН України Моргун Володимир Васильович.
Науковці Інституту[ред. | ред. код]
- Гершензон Сергій Михайлович
- Гродзинський Дмитро Михайлович
- Гуляєв Борис Іванович
- Доля Віктор Сидорович
- Душечкін Олександр Іванович
- Кармадонова Ганна Костянтинівна
- Лісневич Лариса Олексіївна
- Моргун Володимир Васильович
- Островська Людмила Констянтинівна
- Хоменко Олексій Денисович
Посилання[ред. | ред. код]
- Інститут фізіології рослин і генетики НАН України на Вікімапії [Архівовано 1 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Національна академія наук України — Інститут фізіології рослин і генетики НАН України — Моргун Володимир Васильович
- Хто є хто — Інститут фізіології рослин і генетики НАН України — Моргун Володимир Васильович
- Директори Інституту фізіології рослин і генетики НАН України [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Інститут фізіології рослин і генетики НАН України [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]