Інокентій XI — Вікіпедія

Блаженний
Інокентій XI
(Innocent XI)
Папа Римський
1676 — 12 серпня 1689
Попередник: Климент X
Наступник: Олександр VIII
Ім'я при народженні: італ. Benedetto Odescalchi
Дата народження: 19 травня 1611(1611-05-19)[1][2][…]
Місце народження: Комо, Міланське герцогство[4]
Дата смерті: 12 серпня 1689(1689-08-12)[1][2][…] (78 років)
Місце смерті: Рим, Папська держава
Поховання: собор Святого Петра
Громадянство: Папська держава
Релігія: католицька церква[5]
Освіта: Римський університет ла Сапієнца
Рід: Erba-Odescalchid
Батько: Livio Odescalchid[6]
Мати: Paola Castellid[6]
Інтронізація: 21 вересня 1676
У миру: Бенедетто Одескалькі
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Блаженний Інокентій XI (англ. Pope Innocent XI; при народженні Бенедетто Одескалькі; 16 травня 1611, Комо, Італія — 12 серпня 1689, Рим, Папська держава) — папа римський у 1676–1689 роках, був вихованцем єзуїтів, але засудив їхнє моральне вчення у 1679 році.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Бенедетто Одескалькі народився 19 травня 1611 року в Комо. Хотів бути військовим, але вивчав право, був вихованцем єзуїтів; своєю духовною кар'єрою він був зобов'язаний сім'ї Барберіні, непотам Урбана VIII. Як єпископ Новари (Північна Італія) Одескалькі відзначився благодійною діяльністю, особисто надаючи допомогу населенню, що потерпало від стихійних повеней та епідемії чуми. Він був священнослужителем суворого способу життя, схильним до морального ригоризму. Кардинальский титул він отримав з рук Інокентія Х у 33 роки, але завжди цурався папського двору.

Понтифікат[ред. | ред. код]

Попри сильний опір французького посла, конклав 1676 року обрав Одескалькі папою, розраховуючи на те, що його рішучість і моральний авторитет повернуть апостольській столиці колишнє значення на міжнародній арені. Інокентій XI почав свій понтифікат з реформи церковних відносин у власній державі. Він поклав край практиці непотизму (відновленої, втім, його наступниками), взяв під контроль доходи куріальних чиновників. Папа заборонив у місті азартні ігри, а жінкам було заборонено носити сукні з глибоким декольте. У сфері міжнародної політики справа дійшла до серйозних розбіжностей між енергійним папою і королем Франції Людовіком XIV. Папа засуджував прагнення французького духовенства до утвердження своєї автономії і дисциплінарної незалежності від Риму (так звана доктрина свободи галліканської церкви). У відповідь за підтримку, надану Людовіком французькому духовенству, Інокентій XI відмовився затвердити призначених королем єпископів. 35 французьких єпархій виявилися без керівників. Антифранцузька політика папи проявилася і при організації нового походу проти турків, які прямо погрожували столиці Австрії.

Турецька загроза[ред. | ред. код]

5 березня 1684 року при посередництві папи Інокентія XI створено Священну лігу — військовий союз для боротьби проти Туреччини. Перемога, здобута над Оттоманською імперією польським королем Яном Собеським під Віднем (1683) була визнана в Римі тріумфом католицизму, представленого тими державами, які віддано підпорядковуються священному авторитету наступника св. Петра. Щоб вшанувати цю перемогу, Інокентій XI встановив свято, присвячене діві Марії, що відзначається 12 вересня. Спроба втручання Інокентія XI у справи Англії прискорили падіння короля-католика Якова II. 1688 року в результаті так званої Славної революції Якова вигнали з країни, що остаточно поховало надії на пиєднання англіканської церкви до католицизму.

Шкляний саркофаг з нетлінним тілом Інокентія XI у Соборі Святого Петра в Римі

Інокентій XI був далекоглядним адміністратором. Він поправив фінансове становище папської держави, але не проявив себе як щедрий меценат мистецтва. Інокентій XI помер, залишивши про себе думку як про святого.

Беатифікація[ред. | ред. код]

Інокентій ХІ — перший папа сучасного періоду, тіло якого по смерті було виявлено нетлінним. Процес його беатифікації довгий час гальмувався французькою опозицією і закінчився тільки в 1956 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
  5. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  6. ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.

Посилання[ред. | ред. код]

1. Петро (33—67)
2. Лін (67—79)
3. Анакліт (79—88)
4. Климент I (88—99)
5. Еварист (99—105)
6. Олександр I (106—115)
7. Сікст I (115—125)
8. Телесфор (125—136)
9. Гігін (136—140)
10. Пій I (140—154)
11. Анікет (154—167)
12. Сотер (168—174)
13. Елевтерій (174—189)
14. Віктор I (189—199)
15. Зеферин (199—217)
16. Калікст I (217—222)
17. Урбан I (222—230)
18. Понтіан (230—235)
19. Антер (235—236)
20. Фабіан (236—250)
21. Корнелій (251—253)
22. Луцій I (253—254)
23. Стефан I (254—257)
24. Сікст II (257—258)
25. Діонісій (259—268)
26. Фелікс I (269—274)
27. Євтихій (275—283)
28. Гай (283—296)
29. Марцелін (296—304)
30. Марцел I (308—309)
31. Євсевій (309—310)
32. Мильтіад (311—314)
33. Сильвестр I (314—335)
34. Марк (336)
35. Юлій I (337—352)
36. Ліберій (352—366)
37. Дамасій I (366—384)
38. Сиріцій (384—399)
39. Анастасій I (399—401)
40. Інокентій I (401—417)
41. Зосима (417—418)
42. Боніфацій I (418—422)
43. Целестин I (422—432)
44. Сікст III (432—440)
45. Лев I (440—461)
46. Гіларій (461—468)
47. Сімпліцій (468—483)
48. Фелікс III (483—492)
49. Геласій I (492—496)
50. Анастасій II (496—498)
51. Симах (498—514)
52. Гормізд (514—523)
53. Іван I (523—526)
54. Фелікс IV (526—530)
55. Боніфацій II (530—532)
56. Іван II (533—535)
57. Агапіт I (535—536)
58. Сільверій (536—537)
59. Вігілій (537—555)
60. Пелагій I (556—561)
61. Іван III (561—574)
62. Бенедикт I (575—579)
63. Пелагій II (579—590)
64. Григорій I (590—604)
65. Сабініан (604—606)
66. Боніфацій III (607)
67. Боніфацій IV (608—615)
68. Адеодат I (615—618)
69. Боніфацій V (619—625)
70. Гонорій I (625—638)
71. Северин (638—640)
72. Іван IV (640—642)
73. Теодор I (642—649)
74. Мартин I (649—655)
75. Євгеній I (655—657)
76. Віталіан (657—672)
77. Адеодат II (672—676)
78. Домн (676—678)
79. Агафон (678—681)
80. Лев II (681—683)
81. Бенедикт II (684—685)
82. Іван V (685—686)
83. Конон (686—687)
84. Сергій I (687—701)
85. Іван VI (701—705)
86. Іван VII (705—707)
87. Сизиній (708)
88. Костянтин (708—715)
89. Григорій II (715—731)
90. Григорій III (731—741)
91. Захарій (741—752)
Стефан II (752, без інтронізації)
92. Стефан II (752—757)
93. Павло I (757—767)
94. Стефан III (767—772)
95. Адріан I (772—795)
96. Лев III (795—816)
97. Стефан IV (816—817)
98. Пасхалій I (817—824)
99. Євгеній II (824—827)
100. Валентин (827)
101. Григорій IV (827—844)
102. Сергій II (844—847)
103. Лев IV (847—855)
104. Бенедикт III (855—858)
105. Миколай I (858—867)
106. Адріан II (867—872)
107. Іван VIII (872—882)
108. Марин I (882—884)
109. Адріан III (884—885)
110. Стефан V (885—891)
111. Формоз (891—896)
112. Боніфацій VI (896)
113. Стефан VI (896—897)
114. Роман (897)
115. Теодор II (897)
116. Іван IX (898—900)
117. Бенедикт IV (900—903)
118. Лев V (903)
119. Сергій III (904—911)
120. Анастасій III (911—913)
121. Ландон (913—914)
122. Іван X (914—928)
123. Лев VI (928)
124. Стефан VII (928—931)
125. Іван XI (931—935)
126. Лев VII (936—939)
127. Стефан VIII (939—942)
128. Марин II (942—946)
129. Агапіт II (946—955)
130. Іван XII (955—964)
131. Бенедикт V (964)
132. Лев VIII (964—965)
133. Іван XIII (965—972)
134. Бенедикт VI (973—974)
135. Бенедикт VII (974—983)
136. Іван XIV (983—984)
137. Іван XV (985—996)
138. Григорій V (996—999)
139. Сильвестр II (999—1003)
140. Іван XVII (1003)
141. Іван XVIII (1003—1009)
142. Сергій IV (1009—1012)
143. Бенедикт VIII (1012—1024)
144. Іван XIX (1024—1032)
145. Бенедикт IX (1034—1044)
146. Сильвестр III (1045)
147. Бенедикт IX (1045—1046)
148. Григорій VI (1046)
149. Климент II (1046—1047)
150. Бенедикт IX (1047—1048)
151. Дамасій II (1048)
152. Лев IX (1049—1054)
153. Віктор II (1055—1057)
154. Стефан IX (1057—1058)
155. Миколай II (1058—1061)
156. Олександр II (1061—1073)
157. Григорій VII (1073—1085)
158. Віктор III (1086—1087)
159. Урбан II (1088—1099)
160. Пасхалій II (1099—1118)
161. Геласій II (1118—1119)
162. Калікст II (1119—1124)
163. Гонорій II (1124—1130)
164. Інокентій II (1130—1143)
165. Целестин II (1143—1144)
166. Луцій II (1144—1145)
167. Євгеній III (1145—1153)
168. Анастасій IV (1153—1154)
169. Адріан IV (1154—1159)
170. Олександр III (1159—1181)
171. Луцій III (1181—1185)
172. Урбан III (1185—1187)
173. Григорій VIII (1187)
174. Климент III (1187—1191)
175. Целестин III (1191—1198)
176. Іннокентій III (1198—1216)
177. Гонорій III (1216—1227)
178. Григорій IX (1227—1241)
179. Целестин IV (1241—1243)
180. Іннокентій IV (1243—1254)
181. Олександр IV (1254—1261)
182. Урбан IV (1261—1264)
183. Климент IV (1265—1268)
184. Григорій X (1271—1276)
185. Інокентій V (1276)
186. Адріан V (1276)
187. Іван XXI (1276—1277)
188. Миколай III (1277—1280)
189. Мартин IV (1281—1285)
190. Гонорій IV (1285—1287)
191. Миколай IV (1288—1292)
192. Целестин V (1294)
193. Боніфацій VIII (1294—1303)
194. Бенедикт XI (1303—1304)
195. Климент V (1305—1314)
196. Іван XXII (1316—1334)
197. Бенедикт XII (1334—1342)
198. Климент VI (1342—1352)
199. Інокентій VI (1352—1362)
200. Урбан V (1362—1370)
201. Григорій XI (1370—1378)
202. Урбан VI (1378—1389)
203. Боніфацій IX (1389—1404)
204. Інокентій VII (1404—1406)
205. Григорій XII (1406—1415)
206. Мартин V (1417—1431)
207. Євгеній IV (1431—1447)
208. Миколай V (1447—1455)
209. Калікст III (1455—1458)
210. Пій II (1458—1464)
211. Павло II (1464—1471)
212. Сікст IV (1471—1484)
213. Інокентій VIII (1484—1492)
214. Олександр VI (1492—1503)
215. Пій III (1503)
216. Юлій II (1503—1513)
217. Лев X (1513—1521)
218. Адріан VI (1522—1523)
219. Климент VII (1523—1534)
220. Павло III (1534—1549)
221. Юлій III (1549—1555)
222. Марцелл II (1555)
223. Павло IV (1555—1559)
224. Пій IV (1559—1565)
225. Пій V (1566—1572)
226. Григорій XIII (1572—1585)
227. Сікст V (1585—1590)
228. Урбан VII (1590)
229. Григорій XIV (1590—1591)
230. Інокентій IX (1591)
231. Климент VIII (1592—1605)
232. Лев XI (1605)
233. Павло V (1605—1621)
234. Григорій XV (1621—1623)
235. Урбан VIII (1623—1644)
236. Інокентій X (1644—1655)
237. Олександр VII (1655—1667)
238. Климент IX (1667—1669)
239. Климент X (1670—1676)
240. Інокентій XI (1676—1689)
241. Олександр VIII (1689—1691)
242. Інокентій XII (1691—1700)
243. Климент XI (1700—1721)
244. Інокентій XIII (1721—1724)
245. Бенедикт XIII (1724—1730)
246. Климент XII (1730—1740)
247. Бенедикт XIV (1740—1758)
248. Климент XIII (1758—1769)
249. Климент XIV (1769—1774)
250. Пій VI (1775—1799)
251. Пій VII (1800—1823)
252. Лев XII (1823—1829)
253. Пій VIII (1829—1830)
254. Григорій XVI (1831—1846)
255. Пій IX (1846—1878)
256. Лев XIII (1878—1903)
257. Пій X (1903—1914)
258. Бенедикт XV (1914—1922)
259. Пій XI (1922—1939)
260. Пій XII (1939—1958)
261. Іван XXIII (1958—1963)
262. Павло VI (1963—1978)
263. Іван Павло I (1978)
264. Іван Павло II (1978—2005)
265. Бенедикт XVI (2005—2013)
266. Франциск (з 2013)
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
AAR: 12456879 · Autoritats UB: a1248869 · BAV: ADV10279410, ADV12137073 · BLBNB: 000185600 · BNC: a1032611x · BNCHL: 000103395 · BNE: XX1142022, XX1786911 · BNF: 12549148k · CANTIC: 981058518539106706 · CCAB: 000352479 · CONOR.SI: 172243811 · FAST: 110991 · Freebase: /m/0651j · GND: 118555677 · ICCU: MILV077984 · ISNI: 0000000110270598 · ItRSI: 94999 · J9U: 987007439877405171 · LCCN: n83046109 · LNB: 000314415 · MAK: 9810593384105606 · Museo Galileo: 182728 · N6I: vtls001275866 · NKC: xx0131166 · NLA: 1160684 · NLI: 002237295 · NLP: a0000002259575 · NTA: 142090913, 072482974 · NUKAT: n99045546 · PUSC: 117369 · PUST: 58310 · RERO: 02-A012327930 · RILM: 115931 · RISM: people/40006089 · RRL: 141746 · SEARCH: 43563 · SHARE: 214293, 486613 · SUDOC: 034772316 · ULAN: 500353720 · UPSA: 1413107 · URBS: 5210, 161831, 385383 · VcBA: 495/26650 · VIAF: 54261450 · РНБ: 77120888
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інокентій_XI&oldid=41747472