Іноземцев Владислав Леонідович — Вікіпедія

Іноземцев Владислав Леонідович
Народився 10 жовтня 1968(1968-10-10)[1] (55 років)
Горький, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність економіст, політик, політолог, соціолог, викладач університету
Галузь економіка[2], економічна соціологія[2] і політологія[2]
Alma mater Економічний факультет Московського державного університету імені Ломоносоваd
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
Знання мов російська[2]
Автограф

Владислав Леонідович Іноземцев (рос. Владислав Леонидович Иноземцев; нар. 10 жовтня 1968, Нижній Новгород, РРФСР, СРСР) — російський економіст, соціолог і політичний діяч. Доктор економічних наук.

Автор понад 300 друкованих праць, опублікованих в Росії, Франції, Великій Британії та США, в тому числі 15 монографій (одна у співавторстві з Деніелом Беллом) чотири з яких перекладено англійською, французькою, японською та китайською мовами. Член наукової ради Російського ради з міжнародних справ (з 2011 до теперішнього часу), голова Вищої ради партії «Громадянська сила» (2012—2014). Лауреат публіцистичної премії «ПолитПросвет». Учасник Брюсельського Форуму Вільних Держав Постросії у 2023, де критикувався як москвоцентрист.

Погляди[ред. | ред. код]

У березні 2010 підписав звернення російської опозиції «Путін повинен піти». У червні 2011 року виступив на з'їзді партії «Правое дело» і запропонував «поставити в центр передвиборчої кампанії теми, які ніхто більше не посміє підняти і які дозволять консолідувати цільову аудиторію».

На початку 2016 пропонував перейменувати Україну на Київську Русь[джерело?].

Пропонував Україні відмовитись від Мінських угод[3]. В червні 2019 запропонував проголосити ОРДЛО суверенною державою[4].

В червні 2020 запропонував не повертати український суверенітет над Кримом до моменту українського вступу до ЄС[5].

Прихильник євроінтеграції України навіть попри небажання ЄС швидко залучати Україну в свої структури. Підтримує ідеї переведення суду найвищої інстанції з господарських справ в Україні до європейських судових інституцій, зокрема Суду справедливості ЄС, що має підвищити атрактивність України для світового капіталу. Також висуває ідеї більш тісного союзу Британії, України та Туреччини в Європі, країн поза межами ЄС[6].

В липні 2023 в інтервʼю YouTube-каналу Живой Гвоздь запропонував українцям визнати факт втрати території, що на його думку може прискорити українське членство в НАТО та ЄС[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #128677465 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Czech National Authority Database
  3. Почему Украине стоит отказаться от минских соглашений [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Владислав Иноземцев (12 червня 2019). Россия, Украина, Донбасс. echo.msk.ru (рос.). Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 5 липня 2019. «В последнее время можно слышать о том, как было бы хорошо для России и для Украины «разменять» Донбасс на Крым: чтобы в Киеве согласились с российским статусом Крыма, а в Москве – с украинским суверенитетом над Донбассом. Подобный вариант развития событий не кажется мне вероятным – по целому ряду причин. Однако куда более предпочтительным – и исторически правильным – видится мне иной вариант: независимое существование восточноукраинских территорий. Такая опция, на мой взгляд, не только верно отражала бы их исторические судьбы, но и серьёзным образом исправила сознание как российского, так и украинского народа, дав региону возможность в отдалённом будущем превратиться из «яблока раздора» в своего рода звено, прочно соединяющее два действительно братских – и заслуживающих равного уважения – великих народа.» 
  5. Алеся Бацман (17 червня 2020). Иноземцев. Крым, Путин, Собчак, Трамп, союз Украины и Великобритании, Медведев. "БАЦМАН" (2020). youtube.com (рос.). 
  6. Gazeta.ua (2 лютого 2021). "Україна розвиватиметься і без європейської інтеграції. Але не використати близькості до ринку ЄС було б дивно". Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 17 лютого 2021. 
  7. Максим Курников (7 липня 2023). «2023» с Владиславом Иноземцевым. echofm.online (рос.). Процитовано 13 липня 2023. «Я думаю, что у Запада есть возможность эту войну закончить и убедить украинскую сторону ее остановить. То есть это делаются, на мой взгляд, следующим образом. Если Запад готов, допустим, с 1 января 24-го года или в любую другую дату объявить о том, что Украина с этого дня становится членом НАТО и Евросоюза и к ним применяется 5-я статья и становится она членом НАТО на границах в момент заключения этого соглашения, проходящих по линии соприкосновения, то в этой ситуации война будет остановлена. То есть если Россия четко поймет, что вот есть окоп, который с завтрашнего дня становится государственной границей, и если через этот окоп со стороны России что-то перелетает, то она получает ответ по Ростову мегатонной боеголовкой, война закончится завтра. Да, Украина потеряет эти территории, но она получит членство в НАТО, в Европе безопасность на долгие годы не по Будапештскому меморандуму, а по намного более серьезным документам и пойдет скорее через планы Маршалла, привлечение инвестиций восстанавливать свою экономику и так далее.» 

Посилання[ред. | ред. код]