Інгушетія — Вікіпедія

Республіка Інгушетія
рос. Республика Ингушетия інг. ГӀалгӀай Мохк
Прапор Інгушетії Герб Інгушетії Гімн Інгушетіїd
Країна	Росія
Фед. округ	Північно-Кавказький
Адмін. центр	Магас
Глава	Махмуд-Алі Каліматовd
Дата утворення	4 червня 1992
Оф. вебсайт	ingushetia.ru​(рос.)
Географія
Координати	43°12′ пн. ш. 45°00′ сх. д. / 43.200° пн. ш. 45.000° сх. д. / 43.200; 45.000
Площа	4 000 км² (81-а)
• внутр. вод	— %
Часовий пояс	MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність	414992 (01.01.2011)[1] (73-я) (2011)
Густота	103,75 осіб/км²
Оф. мови	російська, інгуська
Економіка
Економ. район	Північно-Кавказький
Коди
ISO 3166-2	RU-IN
ЗКАТО	26
Суб'єкта РФ	06
Телефонний	(+7)
Карти
Інгушетія у Вікісховищі

Респу́бліка Інгуше́тія (інг. ГӀалгӀай Мохк) — де-факто окупована Росією республіка Інгушетія^[2], де-юре суб'єкт Росії, яку РФ включає до складу Північно-Кавказького федерального округу.

Столиця — місто Магас.

Межує з Північною Осетією, Ічкерією і Грузією.

Утворено 4 червня 1992.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Інгушетія розташована на північних схилах передгір'я Великого Кавказького хребта, у центральній його частині.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва республіки походить від російського найменування корінного населення — інгуші, чия назва в свою чергу, ймовірно, походить від назви села Ангушт, що зараз має назву Тарське (рос. Тарское). Самоназва народу — «галагай».

Історія[ред. | ред. код]

Інгушетія увійшла до складу Російської Імперії в 1810 році. В 1860 році за наказом імператора Олександра ІІ у східній частині Північного Кавказу була створена Терська область, до складу якої ввійшли Чеченський, Ічкерийський, Інгуський і Нагорний округи.

Після встановлення Радянської влади, у березні 1920 року, Терська область була розформована, а Чеченський (об'єднаний з Ічкерийським) і Інгуський (об'єднаний з Нагорним) округи стали самостійними територіальними утвореннями.

Через рік, 20 січня 1921 року, Чечня й Інгушетія разом з Карачаєво-Черкесією, Кабардино-Балкарією і Північною Осетією увійшли у новостворену Горську АРСР.

7 листопада 1924 року Горська АРСР була ліквідована та була утворена Інгуська АО у складі РРФСР.

15 січня 1934 року була створена Чечено-Інгуська автономна область, що 5 грудня 1936 року стала Чечено-Інгуською АРСР (ЧІАРСР).

У лютому 1944 року після депортації чеченців та інгушів автономія була розформована, при цьому Інгушетія ввійшла до Північно-Осетинської АРСР, як Назранський район. 9 січня 1957 року з поверненням депортованих жителів Чечено-Інгуська АРСР була відновлена (при цьому Пригородний район, що до того часу вже заселили осетини, був включений до складу Північної Осетії).

15 травня 1991 року ЧІАРСР перейменована на Чечено-Інгуську Республіку.

1 жовтня 1991 року рішенням Верховної ради РРФСР Чечено-Інгуська Республіка була розділена на Чеченську та Інгуську Республіки.

До складу республіки ввійшли три адміністративних райони колишньої Чечено-Інгушетії: Сунженський, Малгобецький і Назранський. Столицею обрано колишній районний центр Назрань. З 2002 року столиця Республіки — місто Магас.

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 465,0 тис. осіб (2005). Густота населення — 141,6 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 42,6 % (2005).

Населені пункти[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

• Джейрахський район
• Малгобецький район
• Назрановський район
• Сунженський район

Межі[ред. | ред. код]

Межує з Північною Осетією, Чеченською республікою і Грузією.

Інгушетія не межує з Кабардино-Балкарією, попри те що наявність такої межі відзначено на офіційних сайтах обох республік. Інгушетію від КБР відокремлює вузька смуга землі, на якій розташоване селище з осетинською назвою Хурікау. Хоча ситуація із цим перешийком непроста, формально і юридично він відноситься до Північної Осетії.

Між Північною Осетією й Інгушетією існує територіальна суперечка — Інгушетія претендує на частину Пригородного району на схід від Владикавказа.

По території Інгушетія — найменший регіон Росії (не враховуючи міст федерального підпорядкування Москви і Санкт-Петербурга).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Ingushetia

• Крах імперії: правда про Кавказ та інгуський народ зокрема — Говорить Магомед Торієв / ВІДЕО
• Офіційний сайт Інгушетії [Архівовано 13 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Портал державних закупівель Інгушетії (рос.)
• Республіка Інгушетія в довіднику-каталозі «Вся Росія» (рос.)
• Новини Інгушетії [Архівовано 11 грудня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Wild West — перша соціальна мережа Інгушетії (рос.)
• Коріння і крона галгаєвської (інгуської) цивілізації [Архівовано 20 листопада 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Новий Інформаційно-розважальний портал Інгушетії [Архівовано 10 листопада 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Новини Інгушетії (рос.)
• Співтовариство ІТ молоді Інгушетії^{[недоступне посилання з червня 2019]} (рос.)
• Науково-освітній Сайт Інгушетії [Архівовано 28 квітня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Інгуський інформаційно-розважальний сайт [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Інгушетія на Відкритому порталі Півдня Росії [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

	Північна Осетія
Північна Осетія		Чечня
	Грузія

п о р Територіальний поділ Росії Суб'єкти федерації Республіки Адигея • Алтай • Башкортостан • Бурятія • Дагестан • Інгушетія • Кабардино-Балкарія • Калмикія • Карачаєво-Черкесія • Карелія • Комі • Марій Ел • Мордовія • Північна Осетія • Саха • Татарстан • Тува • Удмуртія • Хакасія • Чечня • Чувашія Краї Алтайський • Забайкальський • Камчатський • Краснодарський • Красноярський • Пермський • Приморський • Ставропольський • Хабаровський Області Амурська • Архангельська • Астраханська • Бєлгородська • Брянська • Владимирська • Волгоградська • Вологодська • Воронезька • Івановська • Іркутська • Калінінградська • Калузька • Кемеровська • Кіровська • Костромська • Курганська • Курська • Ленінградська • Липецька • Магаданська • Московська • Мурманська • Нижньогородська • Новгородська • Новосибірська • Омська • Оренбурзька • Орловська • Пензенська • Псковська • Ростовська • Рязанська • Самарська • Саратовська • Сахалінська² • Свердловська • Смоленська • Тамбовська • Тверська • Томська • Тульська • Тюменська • Ульяновська • Челябінська • Ярославська Автономна область Єврейська Автономні округи Ненецький* • Ханти-Мансійський** • Чукотський • Ямало-Ненецький** Міста Москва • Санкт-Петербург • Севастополь¹ ¹ — суб'єкт створено на окупованих в 2014 і 2022 роках територіях України. ² — острови Кунашир, Ітуруп, Шикотан та група Хабомай є спірними з Японією. * — в складі Архангельської області. ** — в складі Тюменської області. Позаконституційні адміністративні одиниці Федеральні округи (Президент) Далекосхідний • Південний • Північно-Західний • Північнокавказький • Приволзький • Сибірський • Уральський • Центральний Військові округи (Мініоброни) Західний • Центральний • Східний • Південний • ОСК «Північний флот» Економічні райони (Мініекономрозвитку) Центральний • Центральночорноземний • Східносибірський • Далекосхідний • Північний • Північнокавказький • Північно-західний • Поволзький • Уральський • Волго-Вятський • Західносибірський • Калінінградська СЕЗ

п о р Організація непредставлених націй та народів Європа дійсні  Косово Лезгистан Зихія Савоя Бретань Кримські татари Трієст колишні²  Інгушетія  Татарстан  Чувашія  Башкортостан  Удмуртія  Марій Ел  Республіка Комі Інгрія Кумикія  Латвія¹  Естонія¹ Гагаузія Русини Албанці в Македонії Греки в Албанії Угорці в Румунії Боснійці Санджаку Сканія Чеченська Республіка Ічкерія Азія дійсні  Республіка Абхазія Талиші Південний Азербайджан Іранський Курдистан Туркомани Хузестан Ассирійці Белуджистан Західний Белуджистан Гілгіт-Балтистан Сінд Нагаленд Читтагонгський гірський район Чин Тхионги Кхмер-кром Хмонги Ачех Республіка Південно-Молуккських островів Кордильєрський адміністративний регіон Сулу  Тайвань  Тибет Східний Туркестан Південна Монголія колишні²  Бурятія  Республіка Саха  Тува  Грузія¹  Вірменія¹  Палау¹  Східний Тимор¹ Халістан Іракський Курдистан Західний Бенгал Таміл-Ілам М'янма (опозиція) Шани Мони Карени Африка дійсні Африканери Бастери Сомаліленд Огоні Оромія Харатін (народи) Огаден Баротселенд Тва Бербери колишні² Масаї Південний Камерун Венда Занзібар Республіка Кабінда Америка дійсні Мапуче колишні² Лакота Дене Науа Бальсасу Нухалки Цімшиани Океанія дійсні Республіка Західне Папуа колишні² Бугенвіль Таїті Австралійські аборигени Гаваї ¹ Колишні члени ОНН, які вийшли зі складу організації після того як були прийняті до ООН. ² Включно з країнами та народами, чиє членство було призупинене.

п о р Сучасні країни та регіони Кавказу Держави  Азербайджан (Нахічевань) •  Вірменія •  Грузія (Аджарія) Регіони Росії Адигея • Дагестан • Інгушетія • Кабардино-Балкарія • Карачаєво-Черкесія • Краснодарський край • Північна Осетія • Ставропольський край • Чечня Невизнані держави  Кавказький емірат • Чеченська Республіка Ічкерія Самопроголошені частково визнані держави  Республіка Абхазія •  Південна Осетія

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво MusicBrainz Географія та географічні карти GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap Тематичні сайти Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Православная энциклопедия · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN Довідкові видання KBpedia Нормативний контроль Freebase: /m/03cwg6 · LIBRIS: c9prqdbw5sgswp0 · NKC: ge130676