Ікун-Ішар — Вікіпедія

Ікун-Ішар (д/н — бл. 2320 до н. е.) — 10-й енсі-гал (верховний володар) Другого царства Марі близько 2330—2320 року до н. е. — за середньою хронологією, (за короткою хронологією — 2230—2213 до н. е.)

Життєпис[ред. | ред. код]

Спадкував Енна-Дагану. Спочатку намагався організувати союз, спрямований проти Ебли, проте зазнав невдачі. Також є згадки про збройні сутички або навіть кампанії Марі проти Ебли. Зрештою вимушен був відмовитися від відкритого протистояння з малікумами. Тому зосередив увагу на зміцнення внутрішнього становища. Водночас підбурював еблаїтських васалів проти малікума Ішар-Даму. Найзначущих серед них було повстання првителі Армі, яке втім було придушено.

Відомо, що Ікун-Ішар помер в один рік з Ішар-Даму. Спадкував трон Марі Хіда'ар.

Джерела[ред. | ред. код]

• William J. Hamblin, Warfare in the Ancient Near East to 1600 BC, Routledge, 2006, ISBN 978-1-134-52062-6.
• Yoram Cohen, Wisdom from the Late Bronze Age, in Andrew R.George, Writings from the Ancient World, vol. 34, Society of Biblical Literature. Atlanta, 2013, ISBN 978-1-58983-754-6.
• Alfonso Archi: Ebla and Its Archives, De Gruyter, Boston, Berlin 2015, ISBN 978-1-61451-716-0, S. 28