Ясулович Ігор Миколайович — Вікіпедія

Ясулович Ігор Миколайович
рос. Игорь Николаевич Ясулович
Ім'я при народженні рос. Игорь Николаевич Ясулович
Народився 24 вересня 1941(1941-09-24)
Залісся[d], Кошкинський районd, Куйбишевська область, РРФСР, СРСР
Помер 19 серпня 2023(2023-08-19)[1] (81 рік)
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність актор, кінорежисер, викладач, театральний педагог, кіносценарист, викладач університету
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Заклад Російський університет театрального мистецтва
Роки діяльності 19612023
Діти Ясулович Олексій Ігоровичd
IMDb nm0946670
Нагороди та премії
Орден Пошани (Російська Федерація)
Заслужений артист РРФСР Народний артист Російської Федерації Державна премія Росії

CMNS: Ясулович Ігор Миколайович у Вікісховищі

Ігор Миколайович Ясулович (рос. Игорь Николаевич Ясулович; {24 вересня 1941, с. Рейнефельд, Куйбишевська область, РРФСР, СРСР — 19 серпня 2023[2]) — радянський і російський актор театру і кіно, кінорежисер, театральний педагог. Лауреат Державної премії Росії (2000). Народний артист Російської Федерації (2002).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 24 вересня 1941 року у селі Рейнефельд Куйбишевської області. За походженням — білорус.

Закінчив акторський (1964) та режисерський (1974, майстерня М. Ромма) факультети ВДІК.

З 1962 року —- актор Експериментального театру-студії пантоміми («Ектемім»), у 1964—-1994 рр. —- Театру-студії кіноактора, у 1994—-2023 —- Московського ТЮГу.

У кіно з 1961 року – зіграв понад 320 ролей. Знявся у низці кінострічок українських кіностудій («Хто повернеться — долюбить», 1966; «Назад дороги немає», 1970; «По вулицях комод водили», 1979; «Ай лав ю, Петровичу!», 1990; «Невстановлена особа», 1990). Власник унікального впізнаваного голосу, гарного тенорального тембру, багатого на емоційні відтінки. Брав участь у озвучуванні фільмів та мультфільмів. Виступив режисером-постановником кількох фільмів.

Спільно з Олександром Тітелем викладав у своїй майстерні у ГІТІСі, на факультеті акторського мистецтва музичного театру. Також вів свою акторську майстерню у ВДІКу.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Не раз брав участь у правозахисних, благодійних, опозиційних та антивоєнних акціях і заходах[3][4][5][6][7]. Виступав за звільнення Василя Алексаняна[8][9], Світлани Бахміної[10][11], Михайла Ходорковського[12][13], Платона Лебедєва[12][13], учасниць гурту «Pussy Riot»[14][15] та інших російських політв'язнів[16][17].

Входив до складу громадської комісії, яка проводила незалежне розслідування подій на Болотній площі і дійшла висновку, що сутички було спровоковано представниками правоохоронних органів, а учасники демонстрації мусили оборонятися, коли їх безпричинно затримували й били[18][19].

На президентських виборах 2012 року публічно підтримав кандидатуру Михайла Прохорова[20][21]. Того ж року підписав заяву учасників «Круглого столу 12 грудня», яка констатувала, що Росія переживає глибоку суспільно-політичну кризу: вибори фальсифікуються, розгорнуто прямі політичні репресії, влада вдається до розпалювання конфліктів у суспільстві[22][23].

Один з ініціаторів скликання «Конгресу інтелігенції проти війни, самоізоляції Росії, реставрації тоталітаризму»[24][25][26].

Підписав (березень 2014) відкритий лист російських діячів культури проти російської військової інтервенції в Україну[27].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Режисер-постановник[ред. | ред. код]

Озвучування[ред. | ред. код]

  • 1959 — Спляча красуня | Sleeping Beauty (США, анімаційний)
  • 1964 — Бенкет хижаків | Champagne for Savages | Repas des fauves, Le (Іспанія, Італія, Франція)
  • 1964 — Вінету — син Інчу-Чуна (II). Трубка миру | Last of the Renegades | Winnetou — 2. Teil (ФРН, Югославія, Італія, Франція) :: поет Ганстік (роль Мірко Бома)
  • 1965 — Місто майстрів :: Караколь (роль Георгія Лапето)
  • 1967 — Фокусник :: Саша / бородань в окулярах на зустрічі студенти в гуртожитку
  • 1967 — Скоро прийде весна :: Гио (роль Нугзара Мачаваріані)
  • 1968 — Жінки і берсальєри | Donne … botte e bersaglieri (Італія)
  • 1968—1969 — Битва за Рим | Fight for Rome, The | Kampf um Rom I, II (Румунія, Західний Берлін, Італія) :: Нарсес роль Майкла Данна
  • 1969 — Заморожений | Hibernatus (Франція, Італія)
  • 1969 — У цьому південному місті ‎ | Bir cənub şəhərində :: Бабаш роль Садихов Гусейнова
  • 1970 — Вкрали Старого Тоомаса | Varastati Vana Toomas :: юнак
  • 1970 — Михайло Хоробрий | Mihai Viteazul (Італія, Румунія, Франція)
  • 1970 — Легенда в'язниці Павіак :: Мансур роль Ісфандіера Гулямова
  • 1970 — Заблукалі | Valge laev :: Ольов (роль Аго Роо)
  • 1971 — Перед світанком
  • 1972 — Айрік :: Карапет (роль Сергія Чрчяна)
  • 1974 — Загадкова планета (анімаційний) :: Галактіон
  • 1974 — Чарівник Смарагдового міста (мультфільм)
  • 1975 — Концерт для двох скрипок :: Гриша (роль Володимира Валуцького)
  • 1975 — Варіант «Омега» :: Вальтер
  • 1978 — Театр | Teātris :: лорд Чарльз Таммерлі роль Валентинас Скулме
  • 1978 — Ще п'ять днів :: Атаян роль Ерванда Манаряна
  • 1978 — Д'Артаньян і три мушкетери :: Араміс (роль Ігоря Старигіна)
  • 1978 — Особливих прикмет немає
  • 1978 — Владика долі | Muqaddar Ka Sikandar (Індія) роль Рама П. Сетхі)
  • 1979 — Маленькі трагедії :: Мефістофель / герцог Тільки в «Сцені з Фауста». В «Кам'яному господарі» (один з товаришів по чарці Лаури) і в «Бенкеті під час чуми» говорить сам.
  • 1980 — Хитра ворона (анімаційний)
  • 1980 — Укол парасолькою | Umbrella Coup | Coup du parapluie, Le (Франція)
  • 1980 — Скупий | Miser, The | Avare, L '(Франція)
  • 1980 — По сірники | Borrowing Matchsticks | Tulitikkuja lainaamassa (СРСР, Фінляндія) :: Пекка Туртіайнен роль Пеккі Аутіовуорі
  • 1981 — Капелюх :: звукооператор-музикант
  • 1981 — Три дні спекотного літа :: Рамаз роль Ерлом Ахвледіані
  • 1981 — Професіонал |The Professional | Professionnel, Le (Франція) :: Пікар (роль Гі Мересс)
  • 1981 — Лис і Пес |The Fox and the Hound (США, анімаційний)
  • 1981 — Дорожня пригода :: Паша роль Кяміл Магеррамова
  • 1982 — Маленький рижик (анімаційний)
  • 1982 — Бюро знахідок (анімаційний) Фільм 4-ий
  • 1982 — Знахар | Quack, The | Znachor (Польща) :: Павлицький (роль Анджея Копічіньского)
  • 1983 — Сад з привидом :: електрик роль Петеріса Лиепиньш
  • 1983 — Запалений ліхтар :: Вано Ходжабеков роль Володимира Кочаряна
  • 1983 — Зараз поза закону | Le Marginal (Франція)
  • 1984 — Хочу місяць
  • 1984 — Фаворити Місяця | Favourites of the Moon | Favoris de la Lune, Les (Італія, СРСР, Франція)
  • 1984 — Саффі | Szaffi (Угорщина, Канада, ФРН, анімаційний)
  • 1984 — Перемога | Sieg, Der (СРСР, НДР) :: Вільям Аверелл Гарриман роль Вальдаса Ятаутіса
  • 1986 — Школа помічників (анімаційний) :: Лялька-директор
  • 1986 — Чичерін :: Воровський (роль Олександра Граве)
  • 1986 — Сім криків в океані :: старий (роль Е. Геллера)
  • 1986 — Кін-дза-дза! :: Босий Мандрівник / ецілопп «в штатському» (роль Анатолія Серенко / роль Геннадія Яловичі)
  • 1986 — Детективи Агати Крісті: Загадка мерця (США)
  • 1986 — Втікачі | Fugitifs, Les (Франція) :: Франсуа Піньон (П'єр Рішар)
  • 1987 — Інше життя :: Гасанов (роль Гаджи Ісмайлова)
  • 1988 — Олівер і компанія | Oliver & Company | Oliver and the Dodger (США, анімаційний) :: Фейджин
  • 1989 — Притча про артиста (анімаційний) 1989 Відсторонені (кіноальманах) :: Нестор
  • 1989 — Не залишай… :: катеринщик з папугою
  • 1989 — Вхід до лабіринту  :: Кальвін (роль Мати Клоорена)
  • 1990 — Рятувальники в Австралії | Rescuers Down Under, The (США, анімаційний) :: доктор
  • 1990 — Воно | It (США, Канада) 1990 Містер Доля | Mr. Destiny (США)
  • 1990 — Суничний дощик (анімаційний) 1989 Казка про старому відлуння (анімаційний)
  • 1992 — Танцюючі примари :: викладач в хореографічному училищі
  • 1992 — Мушкетери двадцять років потому :: Араміс (роль Ігоря Старигіна)
  • 1993 — Троцький :: Генріх Ягода роль Георгія Склянський
  • 1993 — Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років потому :: Араміс роль Ігоря Старигіна
  • 1993 — Список Шиндлера | Schindler's List (США)
  • 1993 — Останній кіногерой | Last Action Hero (США)
  • 1995 — Я — російський солдат :: скрипаль Рувіль / заручник Юде, роль А.Арнтгольца /
  • 1995 — На розі біля Патріарших :: Стасик роль Валерія Носика 1994 Богатенький Річі | Richie Rich (США)
  • 1997 — П'ятий елемент | Fifth Element, The (Франція)
  • 1998 — Підйом з глибини | Deep Rising | Tentacle (США) :: Капітан Атертон (Деррік О'Коннор)
  • 1998 — Вам лист | You've Got Mail (США)
  • 2001 — Мажестик | Majestic, The (США)
  • 2004 — Шрек 2 | Shrek 2 (США, анімаційний)
  • 2004—2012 — Гора самоцвітів (анімаційний)
  • 2007 — Шрек Третій | Shrek the Third (США, анімаційний)
  • 2007 — Хеллоуїн | Halloween | Hall9ween (США)
  • 2007 — Стрілець | Shooter (США, Канада)
  • 2007 — Роллі та Ельф: неймовірні пригоди (анімаційний)
  • 2009 — Повернення мушкетерів :: Араміс роль Ігоря Старигіна
  • 2011 — Забутий

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Умер актер Игорь Ясулович — 2023.
  2. Умер народный артист России Игорь Ясулович. Российская газета (рос.). 19 серпня 2023. Процитовано 19 серпня 2023.
  3. Москва для всех. Новая газета. 24 грудня 2010. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 4 травня 2016.
  4. Игорь Ясулович «Я приду на Болотную 6 мая». YouTube. 2 травня 2013. Процитовано 4 травня 2016.
  5. 21 сентября в Москве пройдет Марш мира. Уральская неделя. 19 вересня 2014. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 4 травня 2016.
  6. Открытка в крытку. Грани.ру. 15 грудня 2014. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 4 травня 2016.
  7. Зоя Светова (23 травня 2015). Давай разрушим эту тюрьму. Эхо Москвы. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 4 травня 2016.
  8. Евгений Шипилов (6 березня 2008). Свобода пресечена. Новые Известия. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 4 травня 2016.
  9. Андрей Козенко (7 жовтня 2011). В Москве простились с Василием Алексаняном. Коммерсантъ. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 4 травня 2016.
  10. Людмила Васина (2 березня 2009). Третья попытка Светланы Бахминой. Радио «Свобода». Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 4 травня 2016.
  11. Открытое письмо деятелей культуры в защиту Светланы Бахминой. Пресс-центр Михаила Ходорковского и Платона Лебедева. 11 листопада 2008. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 4 травня 2016.
  12. а б И. Ясулович: «Страна, в которой я живу, в таких процессах не нуждается». Пресс-центр Михаила Ходорковского и Платона Лебедева. 2 листопада 2009. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 4 травня 2016.
  13. а б Деятели искусства, учёные и журналисты потребовали признать Ходорковского узником совести. NEWSru.com. 14 березня 2011. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 4 травня 2016.
  14. Интеллигенция призывает освободить Pussy Riot. Эхо Москвы. 27 червня 2012. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 4 травня 2016.
  15. Кто из деятелей культуры подписал письма за и против Pussy Riot. 812'Online. 1 серпня 2012. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 4 травня 2016.
  16. Игорь Ясулович: «Амнистию политзаключённым!». Эхо Москвы. 15 листопада 2013. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 травня 2016.
  17. Ходатайство по мукам. Грани.ру. 5 листопада 2013. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 4 травня 2016.
  18. Юрий Тимофеев (23 квітня 2013). Публичные слушания по «болотному делу» прошли в Москве. Совершенно секретно. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 травня 2016.
  19. Болотное дело: итоги расследования. Грани.ру. 22 квітня 2013. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 4 травня 2016.
  20. Обращение сторонника. Ясулович Игорь Николаевич. Общественная приёмная. YouTube. 16 січня 2012. Процитовано 4 травня 2016.
  21. Иван Голунов, Олег Кашин, Дмитрий Великовский (24 січня 2012). Кандидатский минимум. Большой город. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 4 травня 2016.
  22. Михаил Касьянов (14 вересня 2012). Заявление участников «Круглого стола 12 декабря». Эхо Москвы. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 4 травня 2016.
  23. Протестное движение. Круглый стол 12 декабря. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 4 травня 2016.
  24. Обращение инициативной группы по проведению Конгресса интеллигенции «Против войны, против самоизоляции России, против реставрации тоталитаризма» и письмо деятелей культуры в поддержку позиции Владимира Путина по Украине и Крыму. Новая газета. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 4 травня 2016.
  25. Интеллигенция выступила против войны, самоизоляции России и реставрации тоталитаризма. Colta.ru. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 травня 2016.
  26. Российская интеллигенция выступила против войны и реставрации тоталитаризма: «Не прогибаться. Не поддаваться лжи». NEWSru.com. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 4 травня 2016.
  27. Мы с вами! Ответ российских кинематографистов украинским коллегам. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 15 січня 2020.

Література[ред. | ред. код]

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.524;
  • Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.456—457.

Джерела[ред. | ред. код]