Ігнобелівська премія — Вікіпедія

Ігнобелівська премія або Шнобелівська премія[1][2][3][4][5] також Антинобелівська премія[3][6] (англ. IgNobel Prize) — пародія на престижну міжнародну нагороду — Нобелівську премію. Назва премії походить від англійського слова ignoble, тобто негідний. Українською її також іноді називають «Антинобелівська премія» або «Шнобелівська премія». Десять Ігнобелівських премій вручаються на початку жовтня (тобто, в той час, коли називаються лауреати Нобелівської премії) — за досягнення, які «спочатку викликають сміх, а потім роздуми» (first make people laugh, and then make them think). Премія заснована Марком Абрагамсом і гумористичним журналом Annals of Improbable Research («Аннали неймовірних досліджень»).

Історія премії[ред. | ред. код]

Присудження першої Ігнобелівської премії було започатковане у 1991 році Марком Абрагамсом, редактором і співзасновником Анналів неймовірних досліджень, який був ведучим на всіх наступних церемоніях нагородження. Спочатку нагороди вручалися за відкриття «того, що не може бути або не повинно бути відтворене».

Щороку присуджується 10 премій у багатьох категоріях, зокрема, таких, як і в Нобелівській премії: з фізики, хімії, медицини, літератури та миру. Крім того, є й інші категорії — такі, як охорона здоров'я, машинобудування, біологія та міждисциплінарні дослідження. За винятком трьох премій, які були присуджені в перший рік (таких глузливих категорій, як Administratium тощо), сучасні Ігнобелівські премії присуджуються за справжні досягнення. Іноді нагороди являють собою завуальовану критику, інші, однак, привертають увагу до наукових досягнень, які мають деякий гумористичний або несподіваний аспект. Одним із таких відкриттів було дослідження впливу присутності людей на сексуальність страусів тощо. У 2010 році Андрій Гейм став першим призером, що став лауреатом як Нобелівської, так і Ігнобелівської премій[7][8].

Церемонія нагородження[ред. | ред. код]

Церемонія вручення премій відбувається у Гарвардському університеті

Призи Ігнобелівської премії вручають справжні лауреати Нобелівської премії — спочатку на церемонії в лекційному залі Массачусетського технологічного інституту, а тепер у Театрі Сандерса в Гарвардському університеті. Церемонія нагородження супроводжується декількома відомими жартами. Так, наприклад, маленька дівчинка з залу традиційно вигукує: «Будь ласка, припиніть! Мені нудно». Іншою традицією нагородження є запускання на сцену паперових літачків, які потім мусять прибирати професори з фізики. Церемонія нагородження традиційно закінчується словами: «Якщо ви не отримали премії — і особливо, якщо ви отримали її — бажаємо успіху у наступному році!». Церемонія нагороди завершується парадом лауреатів, у якому також беруть участь спонсори[9].

Значення[ред. | ред. код]

У деяких публікаціях Ігнобелівська премія розцінюється позитивно. Оглядачі звертають увагу на те, що, хоча Ігнобелівська премія є завуальованою критикою Нобелівської премії та тривіальних і непотрібних досліджень, історія показує, що тривіальні дослідження часом призводять до важливих відкриттів. Наприклад, 2006 року була присуджена Ігнобелівська премія за відкриття того, що малярійних комарів (Anopheles gambiae) однаково приваблюють запахи лімбурзького сиру та людських ніг. У результаті цих, на перший погляд, тривіальних досліджень були розроблені наживки з цим сортом сиру в небезпечних для захворювання малярією регіонах Африки з метою успішнішої боротьби проти епідемії малярії[10][11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Українські науковці отримали “Шнобелівську” премію з фізики. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
  2. ↑ Українці отримали Шнобелівську премію за черв'яків. Нагородили також Путіна, Лукашенка і Трампа. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
  3. ↑ а б Трамп, Лукашенко і Путін отримали Шнобелівську премію за реакцію на COVID-19. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 23 листопада 2020.
  4. ↑ Лукашенко, Путін, Трамп і не тільки: назвали лауреатів Шнобелівської премії-2020. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
  5. ↑ Ніж із фекалій і зв'язок поцілунків з економікою: за що цьогоріч вручали "Шнобеля". ТСН.ua (укр.). 18 вересня 2020. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
  6. ↑ Антинобелівська премія 2020: переможці тестували рев алігатора і ножі з людського калу. LIGA (укр.). 18 вересня 2020. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
  7. ↑ Overbye, Dennis (5 жовтня 2010). Physics Nobel Honors Work on Ultra-Thin Carbon. New York Times. Архів оригіналу за 5 жовтня 2010. Процитовано 5 жовтня 2010.
  8. ↑ Ig Nobel announcement about Geim. Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 30 жовтня 2012.
  9. ↑ The Guardian: «Infinity and so much more». Архів оригіналу за 27 серпня 2006. Процитовано 30 жовтня 2012.
  10. ↑ Ig Nobel Prize list of past winners. Архів оригіналу за 30 серпня 2009. Процитовано 30 жовтня 2012.
  11. ↑ Knols, B. G. J.; R. De Jong, R. (April 1996). Limburger cheese as an attractant for the malaria mosquito Anopheles gambiae s.s. Parasitology Today. 12 (4): 159—161. doi:10.1016/0169-4758(96)10002-8.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Люди
Жарти
Релігія
В культурі
Визнання
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ігнобелівська_премія&oldid=41898896