Шаран Іван Миронович — Вікіпедія

Зовнішні відеофайли
	«Пізній ранок шоу». Іван Шаран «UA: Культура»

Іван Шаран
Ім'я при народженні	Іван Миронович Шаран
Народився	20 січня 1995 (29 років); Борислав, Львівська область, Україна
Національність	українець
Громадянство	Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	2015 — донині
IMDb	ID 8700897

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шаран.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шаран.

Іван Миронович Шаран (нар. 20 січня 1995, Борислав, Львівська область, Україна) — український актор театру, кіно та телебачення, найбільш відомий за роллю Богдана у стрічці «Шляхетні волоцюги».

Життєпис[ред. | ред. код]

Іван Шаран народився 20 січня 1995 року в місті Борислав^[1]. Мати — економіст, працює в банку, батько веде власну невелику справу. Закінчив гімназію та художню дитячу школу мистецтв у Бориславі.

У 2012 році вступив на факультет театрального мистецтва Київського державного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, майстерня Олега Шаварського^[2]. Під час навчання був членом студради університету^[3].

Іван Шаран у 2016 році був одним з кураторів театрального фестиваль «Румбарбар» у місті Бориславі^[4]^[5].

З 2017 року, одразу після закінчення КНУТКіТ, Іван Шаран — актор Київського академічного театру «Золоті ворота»^[6].

12 липня 2018 року Іван Шаран увійшов до складу трупи Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка^[7]. Також є актором Центру Сучасного Мистецтва «ДАХ»^[8].

У листопаді 2018 року був серед запрошених гостей VII-го кінофестивалю «Корона Карпат»^[9].

Іван Шаран був серед номінантів IV театральної премії «Дзеркало сцени» у номінації «Акторська харизма»^[10].

У 2019 році на 27-й церемонії вручення нагород премії «Київська пектораль» був номінантом у категорії «Найкраще виконання чоловічої ролі другого плану» за роль Юнія Брута у виставі «Коріолан»^[11].

Театр[ред. | ред. код]

Навчальний театр КНУТКТ

2016 — «Побожна» Василя Стефаника; реж. Олег Шаварський — Семен
2017 — «Панахидна молитва» Григорія Горіна; реж. Олег Шаварський — Войцек

Київський академічний театр «Золоті ворота»

2017 — «Сьогодні вечері не буде» за мотивами третьої частини п’єси «Хворі» Антоніо Аламо; реж. Жуль Одрі (Франція) — Йосип Сталін^[12]

Центру Сучасного Мистецтва «ДАХ»

2017 — «Сиротливий захід» Мартіна Мак-Дони; реж. Давид Петросян^[13]
2018 — «Буна» Віри Маковій; реж. Давид Петросян — Митро^[14]
2018 — «Володар мух» В. Ґолдінґа; реж. Давид Петросян — Джек^[15]

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

2018 — «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основьяненко; реж. Петро Ільченко — слуга / солдат (введення)
2018 — «Бременські музиканти» братів Ґрімм; реж. Дмитро Чирипюк — блазень (введення)
2018 — «Земля» Ольги Кобилянської; реж. Давид Петросян — Сава^[16]
2018 — «Ідіот» Федора Достоєвського; реж. Юрій Одинокий — Микола Ардалійонович Іволгін^[17]
2018 — «Буна» Віри Маковій; реж. Давид Петросян — Митро^[14]
2018 — «Коріолан» Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов — Юній Брут, народний трибун^[18]
2019 — «Verba» за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки; реж. Сергій Маслобойщиков — Той, що…^[19]

Фільмографія[ред. | ред. код]


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
2022	ф	«Памфір»		Віктор, молодший брат Памфіра
2019	кф	«Людина з фотоапаратом»		головна роль^[20]
2019	с	«Актор»	рос. «Артист»	наркоман
2017	с	«Невиправні»	рос. «Неисправимые»	дільничий
2017	с	«Субота»	рос. «Суббота»	хам
2018	ф	«Шляхетні волоцюги»		Богдан, головна роль^[21]^[22]
2016	с	«Останній москаль.Судний день»		Дзюньо^[23]
2015	с	«Останній москаль»		Дзюньо

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

2018 — Номінація III медійної театральної премії «Дзеркало сцени — 2018» (Кращі роботи молодих акторів у київських виставах 2017 року — вік акторів — до 30 років) за роль Йосипа Сталіна у виставі «Сьогодні вечері не буде», Київський академічний театр «Золоті ворота»^[12]