Іван Білицький — Вікіпедія

Іван Білицький
Іван Білецький (Білицький)
Народився невідомо
Помер 1788
Країна  Гетьманщина
Знання мов українська
Суспільний стан козак

Іва́н Біле́цький (Біли́цький) (р., м. н. невід. — пом. 1788) — український військовий діяч, військовий осавул, кошовий отаман запорозького козацтва Олешківської Січі та Нової Січі (1733, 1735, 1738, 1760, 1765).

Білецький став засновником Січі на Підпільній. Очолював Військо Запорозьке у війні проти польських військ короля Станіслава Лещинського. Діючи на підпорядкованій Речі Посполитій Правобережній Україні, підтримував гайдамацький рух. Розбив татарську орду під час нападу її на Україну в 1738 р.

Імовірно український шляхтич Гербу Янина[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Герб Яніна. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]