Іваненко Олександр Олександрович — Вікіпедія

Іваненко Олександр Олександрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 16 грудня 1984(1984-12-16)
Іванопіль, Бондарівська сільська рада, Коростенський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 7 вересня 2015(2015-09-07) (30 років)
Новоград-Волинський, Житомирська область, Україна
(помер від поранень)
Поховання Іванопіль
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви

Олекса́ндр Олекса́ндрович Іване́нко (нар. 16 грудня 1984(19841216) — 7 вересня 2015, м. Новоград-Волинський) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1984 року в селі Іванопіль Житомирської області, навчався в Бондарівській школі, після її закінчення працював на різних підприємствах. Останнє місце роботи — Гулянецький щебеневий завод.

12 квітня 2014 року мобілізований, солдат, стрілець 30-ї ОМБр, 1-й батальйон 1-го ракетно-зенітного взводу 1-го відділення.

30 липня 2014-го, виконуючи бойове завдання, група солдатів 30-ї бригади на 2-х машинах МТЛБ потрапила у засідку терористів між селами Степанівка та Дмитрівка Шахтарського району. Олександр Іваненко з численними осколковими пораненнями потрапив у полон, від серпня 2014 року був у списках полонених, однак офіційно вважався зниклим безвісти. В полоні пережив знущання на так званому «параді полонених» у Донецьку 24 серпня 2014 року. 12 вересня звільнений з полону терористів за обміном.

Довгий час лікувався у шпиталях; при оформленні інвалідності йому повідомили, що потрібно дочекатись висновку МСЕК, перебуваючи у військовій частині. Кінцем серпня 2015 року повернувся до військової частини, де помер вранці 7 вересня — організм не витримав навантаження.

Похований в Іванополі Коростенського району.

Без Олександра лишилися батьки, дружина Яна, син Денис 2012 р.н.

Вшанування[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]