Координати: 41°26′24″ пн. ш. 43°14′24″ сх. д. / 41.44000000002777284° пн. ш. 43.24000000002777711° сх. д. / 41.44000000002777284; 43.24000000002777711
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Іберія.
Ібе́рія (грец. Ἰβηρία, лат. iberia) — стародавнє грузинське царство Картлі (груз. ქართლი), згадуване античними і візантійськими авторами. На рубежі IV–III ст. до н. е. на території Іберії утворилася держава. Частина об'єднаних в общини землеробів була вільною, інші підкорялися царському роду і знаті. Праця рабів (в основному з військовополонених) використовувалася на будівельних і інших важких роботах, а також в палацовому господарстві.
Найзначнішим містом була столиця Іберії Мцхета. У ній, а також в містах Урбніси, Уплісцихе та в інших процвітали ремесла і торгівля. У перших століттях н. е. в Іберії застосовували грецьку і арамійську писемність. В цей же час відбувається значне посилення Іберії, особливо під час правління Фарсмана II (II ст. н. е.).
У IV столітті в Іберії починають розвиватися феодальні відносини; у 319 християнство було оголошено державною релігією. В кінці VI століття Іберія була підпорядкована Персії і обкладена важкою данню. У V столітті на чолі повстання проти влади Сасанідів став цар Іберії Вахтанг I Горгасалі. Після придушення повстання перси скасували царську владу в Іберії, перетворивши її на свою провінцію.
- История Грузии, т. 1. Тб., 1962; (рос.)
- Мцхета, Итоги археологических исследований, т. 1, Тб., 1958; (рос.)
- Болтунова А. И., Описание Иберии в «Географии» Страбона, «Вестник древней истории», 1947, № 4; (рос.)
- Меликишвили Г. А., К истории древней Грузии, Тб., 1959. (рос.)
|
---|
| Незалежні грузинські держави | Стародавні часи | |
---|
| Раннє середньовіччя | |
---|
| Пізнє середньовіччя | |
---|
| Новітні часи | |
---|
| |
---|
|
|
---|
| | | * провінції, що існували короткий час |
|