Єфремівка (Лозівський район) — Вікіпедія

село Єфремівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Лозівський район
Громада Олексіївська сільська громада
Облікова картка Єфремівка 
Основні дані
Засноване 1723
Населення 325
Площа 1,436 км²
Густота населення 226,32 осіб/км²
Поштовий індекс 64112
Телефонний код +380 5748
Географічні дані
Географічні координати 49°27′04″ пн. ш. 36°03′16″ сх. д. / 49.45111° пн. ш. 36.05444° сх. д. / 49.45111; 36.05444Координати: 49°27′04″ пн. ш. 36°03′16″ сх. д. / 49.45111° пн. ш. 36.05444° сх. д. / 49.45111; 36.05444
Середня висота
над рівнем моря
197 м
Водойми р. Орілька
Відстань до
районного центру
16 км
Найближча залізнична станція Трійчате
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 64122, Харківська обл., Лозівський р-н, с. Олексіївка, вул. Центральна, 18
Сільський голова Страхов Анатолій Анатолійович
Карта
Єфремівка. Карта розташування: Україна
Єфремівка
Єфремівка
Єфремівка. Карта розташування: Харківська область
Єфремівка
Єфремівка
Мапа
Мапа

Єфре́мівка — село в Україні, у Лозівському районі Харківської області. Входить до складу Олексіївської сільської громади. Поблизу села бере початок одна з найбільших приток Дніпра — Оріль.

Географія[ред. | ред. код]

Село Єфремівка знаходиться недалеко від витоків річки Оріль, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Нова Семенівка.

До села примикає село Семенівка.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване 1723 року.

Вже 1731 року відома як слобода Єфремівка в верхів'ях річки Орелі під назвою фортеці «Трійчастий байрак» Старо-Української лінії. 1731 року російська імператриця Анна Іванівна перейменувала її в фортецю Єфремівську. В фортеці, включаючи найближчі редути, налічувалося 400 ландміліціонерів і гренадерська піврота.

За даними на 1864 рік у казеному селі Берецької волості Зміївського повіту мешкало 1145 осіб (589 чоловічої статі та 566 — жіночої), налічувалось 148 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 2000 осіб[2].

Під час Другої світової війни село було місцем запеклих боїв, кілька разів переходило з рук у руки. Населення активно протидіяло нацистам, тому 18 лютого 1943 року, коли гітлерівці втретє зайняли село, вони зігнали 240 осіб до церкви та підпалили її. Нацисти майже дощенту спалили село.

Економіка[ред. | ред. код]

  • Фермерське господарство «Візир».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Поруч із селом розташовується Єфремівський заказник — гідрологічний заказник місцевого значення.

Постаті[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1351)(рос. дореф.)
  2. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)