Єфименко Родіон Родіонович — Вікіпедія

Єфименко Родіон Родіонович
Дата народження 6 листопада 1934(1934-11-06)[1]
Місце народження Одеса, Українська СРР, СРСР
Дата смерті 18 березня 2008(2008-03-18) (73 роки)
Місце смерті Київ, Україна
Поховання Дарницьке кладовище
Громадянство  СРСР
 Україна
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія кінорежисер, сценарист
Членство НСКУ
Нагороди
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Заслужений працівник культури УРСР
IMDb ID 7830240

Єфименко (Юхименко) Родіон Родіонович — радянський, український кінорежисер, сценарист. Заслужений працівник культури УРСР (1976). Член Національної спілки кінематографістів України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 6 листопада 1934 р. в Одесі в родині театрального режисера Р. Д. Єфименка і актриси Є. В. Селецької. Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1957).

Працював у театрах, на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка. З 1958 р. — на студії «Укртелефільм».

Викладав у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (керівник курсу, 1969—1974).

Помер після тривалої хвороби 18 березня 2008, похований поруч з могилами свого батька і матері на Дарницькому кладовищі Києва.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Поставив стрічки:

  • «Місто, в якому ми живемо» (1959),
  • «Наші зустрічі» (1960),
  • «Карнавал юності» (1961),
  • «Прогулянка по Києву» (1962),
  • «Майстри мистецтв» (1962),
  • «Свіччине весілля» (1962),
  • «Останні» (1963),
  • «Сторінка життя» (1964),
  • «Ми з України» (1964),
  • «Добридень, Києве» (1965),
  • «Кобзар» (1965),
  • «Джерело натхнення» (1966),
  • «Тут жив Кобзар» (1966, перший кольоровий український т/ф, диплом і приз СК СРСР),
  • «77 тромбонів» (1966),
  • «Тридцять три хвилини мовчання» (1967),
  • «Філіпінки в Києві» (1967),
  • «Година над планетою» (1968),
  • «Будинок 25/69» (1969),
  • «Ятрань» (1969, Приз за зображальне рішення СК СРСР),
  • «Пізнай себе» (1971, співавт. сцен. з А. Делендіком. Гран-прі і Золота медаль Міжнародного кінофестивалю фільмів, присвячених медицині, Варна, 1973),[недоступне посилання з червня 2019]
  • «Перший шторм» (1972),
  • «Хто за? Хто проти?» (1977, Приз журналу «Новини кіноекрану» IV Республіканського кінофестивалю «Людина праці на екрані», Кременчук, 1978),
  • «Наталка Полтавка» (1978),
  • «Пісні Ігоря Шамо» (1984),
  • «Українські посиденьки» (1986),
  • «Вісімнадцятирічні» (1987, 2 а)],
  • «Злука»,
  • «Січ. 500-ліття козацтва»,
  • «А що ми за народ такий?» (1990),
  • «Я в політику пішов»,
  • «Голгофа України» (1991),
  • «Михайлова гора. …Жадаю, жадаю, жадаю…»,
  • «Михайлова гора. Марія» (1994),
  • «Маестро Сергій» (1995),
  • «Олександра» (1996),
  • «Від Подолу до Золотих воріт» (1998, відео).

Автор сценаріїв телефільмів «Джерело натхнення», «Тут жив Кобзар», «Філіпінки в Києві», «Будинок 25/69» тощо.

Література[ред. | ред. код]

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.57;
  • Кино. Знциклопедический словарь. М., 1987. — С.138;
  • Мистецтво України. К., 1997. — С.237;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.498.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]