Єппе Кофод — Вікіпедія

Єппе Кофод
дан. Jeppe Kofod
Міністр закордонних справ Данії
27 червня 2019 — 15 грудня 2022
Монарх Маргрете II
Прем'єр-міністр Метте Фредеріксен
Попередник Андерс Самуельсен
Наступник Ларс Люкке Расмуссен
Народився 14 березня 1974(1974-03-14) (50 років)
Копенгаген, Данія
Відомий як політик, консультант
Місце роботи Q123424543?[1][2], Q123424600?[2] і Q123424606?[2]
Країна Королівство Данія
Alma mater Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді і Університет Роскілле
Політична партія Соціал-демократи (Данія)
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня

Єппе Кофод (14 березня 1974(1974-03-14), Копенгаген) — данський політик, соціал-демократ, Міністр закордонних справ Данії з 27 червня 2019 до 15 грудня 2022 року.

З 1998 року є депутатом данського парламенту, Folketing. Також він був депутатом Європарламенту з 2014 року. Там він був заступником голови Делегації зі зв'язків зі Сполученими Штатами та членом Комітету з питань промисловості, досліджень та енергетики. У 2019 році він був переобраний до Європарламенту, але не зміг використати свій мандат, оскільки раніше був призначений міністром закордонних справ Данії.

Освіта[ред. | ред. код]

2006—2007 — навчався у Школі державного управління ім. Кеннеді Гарвардського університету, отримав ступінь магістра державного управління.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Член данського парламенту, 1998—2014[ред. | ред. код]

Єппе Кофод був членом данського парламенту, Фолькетинг, вперше обраний після загальних виборів у Данії 1998 року від виборчого округу Борнхольм. Під час свого перебування у данському парламенті він був головою Комітету із закордонних справ.

У 2008 році Кофод пішов з посади офіційного представника соціал-демократів із зовнішньої політики після того, як було виявлено, що він займався сексом із 15-річним членом молодіжного крила політичної партії. Кофоду тоді було 34 роки. Вік згоди у Данії — 15 років. На той час він прокоментував, що продемонстрував «недолік судження» у «морально недоречних відносинах». Інцидент стався на афтепаті під час заходу Соціал-демократичної молоді Данії 21 березня 2008 року в Університеті Південної Данії.[3][4][5]

Член Європейського парламенту, 2014—2019[ред. | ред. код]

Кофод був головою данської делегації соціалістів і демократів та віце-президентом Прогресивного альянсу соціалістів та демократів у Європейському парламенті. Відбувши свій перший термін, його було обрано до Європейського парламенту на виборах до Європейського парламенту 2014 року, набравши загалом 170 739 особистих голосів. Він був переобраний у 2019 році.

Міністр закордонних справ з 2019[ред. | ред. код]

Кофод (крайній зліва) на зустрічі (зліва направо) з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, прем'єр-міністром Гренландії Муте Буруп Егеде та міністром закордонних справ Гренландії Пеле Бробергом у Кангерлуссуаку, Гренландія, 2021 р.

27 червня 2019 року Кофод був призначений міністром закордонних справ у уряді Фредеріксен.

На початку свого перебування на посаді Кофод і Фредеріксен зіткнулися з дипломатичним інцидентом, коли президент США Дональд Трамп підтвердив свою зацікавленість у покупці Гренландії у Данії; Тоді Кофод сказав, що острів не можна купити «за долари, юані чи рублі». Пізніше він схвалив створення консульства США у столиці Гренландії Нууке, що було широко сприйнято як частину ширшого кроку США щодо розширення своєї дипломатичної та комерційної присутності в Гренландії та Арктиці. У 2020 році він привітав пакет економічної допомоги на $12,1 млн від уряду США для Гренландії.

Кофод та Україна[ред. | ред. код]

Після бучанської різанини у квітні 2022 року Кофод вислав 15 російських дипломатів та співробітників посольства з Копенгагена, приєднавшись до інших країн Європейського Союзу у відповідь на військові злочини російських військ в Україні.

Як міністр закордонних справ відвідав Україну тричі під час вторгнення Росії в Україну. Перший раз разом з прем'єр-міністром Данії Метте Фредеріксен 21 квітня. Другий раз відвідав Україну 2 травня, вже окремо.

1 вересня 2022 Кофод як Глава МЗС Данії відвідав Київ у третій раз, метою візиту було вказано підтримку України[6].

Скандали[ред. | ред. код]

Секс-скандал із неповнолітньою[ред. | ред. код]

На Великдень 2008 року тодішній 34-річний Єппе Кофод з'явився у ЗМІ, бо з'ясувалося, що ввечері після лекції для Соціал-демократичної молоді Данії він займався сексом із 15-річною дівчиною з ДСУ. Пізніше повідомлялося, що вони не використовували презерватив, і що дівчині довелося прийняти таблетку наступного ранку. Цей епізод привів, серед іншого, до того, що Кофод пішов у відставку зі своїх постів у комітеті та з посади офіційного представника соціал-демократів із закордонних справ. Голова DSU Джейкоб Бьєррегаард заявив, що Кофод порушив правила DSU і що йому більше не раді в DSU.

У 2020 році на Кофода звернувся до поліції за звинуваченням у зґвалтуванні активіст Ларс Краг Андерсен. Після доповіді поліція провела юридичну оцінку справи, щоб визначити, чи є підстави нового розслідування справи 12-річної давності.

Нагороди[ред. | ред. код]

Президент України Володимир Зеленський вручив Єппе Кофоду орден «За заслуги» І ступеня, 1 вересня 2022 рік
  • Орден «За заслуги» І ступеня (Україна, 23 серпня 2022) — за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://kofodglobal.com/front-page-2/
  2. а б в https://www.altinget.dk/christiansborg/artikel/fhv-udenrigsminister-opretter-to-selskaber
  3. Jeppe Kofod trækker sig efter sex med 15-årig. B.T. (дан.). 25 березня 2018. Процитовано 23 серпня 2019.
  4. Jeppe Kofod fældet i sex-skandale. Århus Stiftstidende (дан.). 25 березня 2008. Процитовано 22 серпня 2019.
  5. Beswick, Emma (14 листопада 2017). How do different European countries define the age of sexual consent?. Euronews. Процитовано 23 серпня 2019.
  6. Глава МЗС Данії прибув до Києва. РБК-Украина (рос.). Процитовано 1 вересня 2022.
  7. Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 595/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання[ред. | ред. код]