Єнківці — Вікіпедія

село Єнківці
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Громада Новооржицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA53040050110094217
Основні дані
Населення 321
Поштовий індекс 37524
Телефонний код +380 5361
Географічні дані
Географічні координати 50°06′52″ пн. ш. 32°52′45″ сх. д. / 50.11444° пн. ш. 32.87917° сх. д. / 50.11444; 32.87917Координати: 50°06′52″ пн. ш. 32°52′45″ сх. д. / 50.11444° пн. ш. 32.87917° сх. д. / 50.11444; 32.87917
Середня висота
над рівнем моря
132 м
Водойми Вільшанка
Місцева влада
Адреса ради 37500, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Бієвці
Карта
Єнківці. Карта розташування: Україна
Єнківці
Єнківці
Єнківці. Карта розташування: Полтавська область
Єнківці
Єнківці
Мапа
Мапа

CMNS: Єнківці у Вікісховищі

Єнкі́вці — село в Україні, у Новооржицькій громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 321 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Бієвецька сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Єнківці знаходиться на правому березі річки Вільшанка, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Губське, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Біївці.

Історія[ред. | ред. код]

В період Гетьманщини село входило до Лубенської першої сотні Лубенського полку.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 428 осіб, з яких 179 чоловіків та 249 жінок[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 321 особа[2].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 98,13 %
російська 1,56 %
білоруська 0,31 %

Економіка[ред. | ред. код]

  • ТОВ «Удай».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Клуб.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Село відоме Криницею Коцюбинського.

Про криницю згадували в 1847 році в "Записках «Південно-Західного відділу Географічного товариства» є коротенька публікація із заголовком «Щось стихійне, чудесний хаос звуків …». Писали про криницю і «Полтавские губернские ведомости» і «Киевский телеграф».

В 1883 р. журнал «Киевская старина» під заголовком «Незвичайний ярмарок» вмістив велику статтю О. Левицького, який зазначив, що він вирішив написати про «…таке явище народного життя, яке являє не один етнографічний, але разом і історичний, і, якщо хочете, частково навіть археологічний інтерес».

«Якщо ви заговорите з лубенським обивателем про місцеві визначні пам'ятки, то він насамперед запитає вас: а ви були в „Криниці“? І одержавши негативну відповідь, настійно почне радити Вам відправитись туди на „десяту п'ятницю“ і побувати на тамтешньому ярмарку» (О. Левицький). Мова йшла про традиційний ярмарок біля цілющої «чудотворної криниці». Джерела виникнення криниці і ярмарку біли неї — у сивій давнині. Але в 18-19 ст. та й на початку 20 ст. ярмарки тут досить відомі. До всього це ще і співучий ярмарок, на який збиралися хори з усієї округи.

Докладно описав «криничний» ярмарок В. Милорадович в 1900 році в «Лесной Лубенщине». В 1908 році на ньому побував М. Коцюбинський, який проживав тоді в с. Кононівна Пирятинського повіту (тепер Черкаська область).

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання[ред. | ред. код]