Ельфріде Єлінек — Вікіпедія

Ельфріде Єлінек
Elfriede Jelinek
Народився 20 жовтня 1946(1946-10-20)[1][2][…] (77 років)
Мюрццушляґ, Штирія, Окупація Австрії союзниками[1]
Країна  Австрія
Діяльність драматург, письменниця
Сфера роботи поезія
Alma mater Pamerd і Віденська консерваторія[d]
Мова творів німецька[4][5]
Роки активності 1967-зараз
Напрямок фемінізм, соціальна критика
Magnum opus Піаністка (нім. Die Klavierspielerin), (1983)
Членство Німецька академія мови і поезії
Партія Комуністична партія Австрії
Батько Friedrich Jelinekd
Родичі Walter Felsenburgd
У шлюбі з Gottfried Hüngsbergd
Автограф
Премії Нобелівська премія з літератури (2004)
Сайт: elfriedejelinek.com

CMNS: Ельфріде Єлінек у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ельфрі́де Єлі́нек (нім. Elfriede Jelinek; нар. 20 жовтня 1946, Мюрццушляґ) — австрійська письменниця та феміністка, нагороджена Нобелівською премією з літератури в 2004 році за «музичний потік голосів і протиголосів у романах і п'єсах, які з надзвичайною мовною ревністю розкривають абсурдність кліше суспільства та їх підкорюючу силу».

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у місті Мюрццушляґ (Штирії). Батькові чесько-єврейського походження вдалося уникнути переслідувань під час Другої світової, оскільки він працював на стратегічно важливих хімічних підприємствах. Кілька десятків інших рідних стали жертвами Голокосту. Мати, яка жила в родині письменниці навіть коли та подорослішала, походила з колись процвітаючої віденської родини.

Сама Єлінек вважає, що дитиною постраждала від занадто обмежувальної освіти у віденській католицькій школі при монастирі. Мати планувала кар'єру доньки як музичного вундеркінда, тому з раннього віку Ельфріде навчалася у класах фортепіано, органа, скрипки, гітари та альта. Єлінек продовжила музичну освіту у Віденській консерваторії, яку закінчила як органістка. Також вивчала історію мистецтва та драми у Віденському університеті, але змушена була покинути навчання через нервовий зрив.

Єлінек почала писати вірші у ранньому віці. Літературний дебют письменниці відбувся у 1967 році зі збірки «Тіні Лізи» (нім. «Lisas Schatten.»)

На початку 1970-х бере шлюб з Готтфідом Хюнсбергом.

Українською мовою перекладено романи «Коханки», «Піаністка», «За дверима», «Хіть», збірку «Смерть і діва».

Роман «Піаністка» екранізовано в 2001 р. австрійським режисером Міхаелем Ганеке. Головні ролі виконали Ізабель Юппер (Еріка Когут) та Анні Жірардо (мати).

Романи[ред. | ред. код]

  • 1970 — «Ми — принада, дитинко!» (Wir sind Lockvögel baby!)
  • 1979 — «bukolit. hörroman»
  • 1972 — «Міхаель. Книга для молоді інфантильного суспільства» (Michael. Ein Jugendbuch für die Infantilgesellschaft)
  • 1975 — «Коханки» (Die Liebhaberinnen)
  • 1980 — «Зневажені» («За дверима» в українському перекладі) (Die Ausgesperrten)
  • 1983 — «Піаністка» (Die Klavierspielerin)
  • 1985 — «Oh Wildnis, oh Schutz vor ihr»
  • 1989 — «Хтивість» («Хіть» в українському перекладі) (Lust)
  • 1997 — «Діти мерців» (Die Kinder der Toten)
  • 2000 — «Пожадливість» (Gier)

П'єси[ред. | ред. код]

  • 1977 — «Що сталося після того, як Нора покинула свого чоловіка, або Підпори суспільств» (нім. Was geschah, nachdem Nora ihren Mann verlassen hatte, перекладено українською у 2012 році)
  • 1981 — «Клара Ш.» (Clara S.)
  • 1983 — «Міський театр» (Burgtheater)
  • 1984 — «Хвороба, або Сучасні жінки»
  • 1987 — «Президент Абендвінд» (Präsident Abendwind)
  • 1988 — «Хмари. Дім» (Wolken. Heim)
  • 1991 — «Totenauberg»
  • 1994 — «Ресторан для туристів» (Raststätte)
  • 1996 — «Stecken, Stab und Stangl»
  • 1998 — «Ein Sportstück»
  • 1998 — «Він як не він» (er nicht als er)
  • «В Альпах» (In den Alpen)
  • «Das Werk»
  • «Драми принцес» (Prinzessinnendramen)
  • 2003 — «Bambiland»
  • 2007 — «Заздрість: Приватний роман» (Neid: Privatroman)

Нагороди[ред. | ред. код]

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Єлінек Е. Піаністка : роман: лауреат Нобел. премії з л-ри 2004 р. / Ельфріда Єлінек; пер. з нім. Наталки Сняданко. — Х.: Фоліо, 2011. — 381 с. — (Бібліотека нобелівських лауреатів). — ISBN 978-966-03-5824-9.
  • Єлінек Е. Що сталося після того, як Нора покинула свого чоловіка, або Підпори суспільств / Ельфріде Єлінек; пер. з нім. Тимофій Гаврилів. — Львів: ВНТЛ-Класика, 2012.
  • Єлінек Ельфріда, Х.: Коханки; Фоліо; 2012; 223 с. (Карта світу)
  • Єлінек Ельфріда, Х.: Хіть; Фоліо; 2012; 287 с. (Карта світу)
  • Єлінек, Ельфріде. «За дверима» / Ельфріде Єлінек; з нім. пер. О. Курилас. — К.: Вид-во Жупанського, 2013. — 216 с. ISBN 978-966-2355-41-3
  • Єлінек, Ельфріда. "Смерть і Діва" / Ельфріде Єлінек; з нім. пер. Олександри Григоренко. - Чернівці: Книги ХХІ, 2015. - 128 с. ISBN 978-617-614-093-1

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119001802 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. CONOR.Sl

Посилання[ред. | ред. код]