French
DeutschЄлизаветпольська губернія — Вікіпедія
| Єлизаветпольска губернія | ||||
 Герб | ||||
 | ||||
| Центр | Єлизаветполь | |||
|---|---|---|---|---|
| Утворено | 1868 | |||
| Площа | 38 782,5 верст² (44 136 кв.км) | |||
| Населення | 878 415[1] осіб (1897) | |||
| Історія Азербайджану | |
|---|---|
 | |
| Історичні області | |
| Арран • Карабах¹ • Мугань • Чухур-Саад • Шабран • Ширван | |
| Середньовіччя | |
| Кара-Коюнлу • Ак-Коюнлу • Сефевідська держава | |
| Новий час | |
| Азербайджанські ханства Закатальський округ | |
| Новітній час | |
| Бакинська комуна • Диктатура Центрокаспію | |
| Сучасність | |
| Азербайджанська РСР ¹ Більша частина області перебуває під контролем невизнаної НКР | |
Портал «Азербайджан» |
Єлизаветпольска губернія була утворена найвищим указом «Про перетворення управління Кавказького та Закавказького краю» від 9 грудня 1867 року [2]. До складу губернії ввійшли Єлізаветпольський, Нухінський, Шушинський повіти і частина скасованого Ордубадського округу. Цим же указом у складі губернії були утворені Казахський і Зангезурський повіти. У 1873 році, у зв'язку з розукрупненням повітів, у складі губернії було утворено три нові повіти — Ареський, Джебраїльский і Джеванширський [3]. Губернське місто — Єлизаветпіль.
Географічне положення[ред. | ред. код]
Це була одна з найзначніших за розміром губерній Закавказзя, розташована в східній його частині, приблизно між 38 ° 50 'і 41 1 / 2 ° північної широти та 44 ° 21' і 48 ° 21 'східної довготи (від Гринвіча), на заході — з Еріванською і Тифліською губернією, на півночі вона межує з Тифліською губерніями, Закатальським округом і Дагестанської областю, на сході — з Бакинської губернією, а на півдні — з Персією по річці Аракс, яка становила тут державний кордон Росії. У зазначених межах Єлизаветпольська губернія займала площу в 38 782,5 кв. версти або 44 136 км² (за Стрельбицьким).
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
На початку XX століття до складу губернії входило 8 повітів:
| № | Повіт | Повітове місто | Площа, верст² | Населення[1] (1897), чол. |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Ареський | с. Агдаш (528 чол.) | 2 829,6 | 67 277 |
| 2 | Джеванширський | с. Тертер (752 чол.) | 4 818,4 | 72 719 |
| 3 | Елизаветпольський | м. Елизаветпіль (33 625 чол.) | 7 695,7 | 162 788 |
| 4 | Зангезурський | с. Гьоруси (1 450 чол.) | 6 829,7 | 137 871 |
| 5 | Казаський | с. Казах (1 769 чол.) | 6 024,2 | 112 074 |
| 6 | Джебраїльський | с. Джебраїл | 2 922,6 | 66 360 |
| 7 | Нухинський | м. Нуха (24 734 чел.) | 3 346,7 | 120 555 |
| 8 | Шушинський | м. Шуші (25 881 чол.) | 4 315,6 | 138 771 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 8 березня 2011.
- ↑ Полное собрание законов Российской империи, собрание 2-е, т. XLII, ч.2, ст. 45259(рос.)
- ↑ Мильман А. Ш. Политический строй Азербайджана в XIX—начале XX веков (административный аппарат и суд, формы и методы колониального управления). — Баку, 1966, с. 157(рос.)
 | Це незавершена стаття про Росію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії Азербайджану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії Вірменії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |