Єзиди у Вірменії — Вікіпедія

Єзиди у Вірменії
Кількість 40,620[1]
Ареал Арагацотн
Близькі до: курди
Мова курдська мова,
вірменська мова
Релігія єзидизм

Єзиди у Вірменії є найбільшою етнічною меншиною в країні. Єзиди, в основному є етнічними курдами, які живуть у західній частині Вірменії. Відносини між єзидами та вірменами різноманітні, але переважно позитивні, у зв'язку з забезпеченням свободи віросповідання і невтручанням у їх культурні традиції.

Історія[ред. | ред. код]

Початок ХХ століття[ред. | ред. код]

Багато єзидів переїхало до Вірменії та Грузії протягом ХІХ і початку ХХ століття, рятуючись від релігійних переслідувань з боку Османської імперії і сунітських курдів, які намагалися навернути їх в іслам. Єзидів убивали разом з вірменами під час Геноциду вірмен, у результаті чого багато єзидів перебралося до російської частни Вірменії.[2] Перша єзидська школа була відкрита у Вірменії у 1920 році.[3]

Карабаська війна[ред. | ред. код]

У зв'язку з етнічною напруженістю, що виникла в результаті війни з Азербайджаном, громади єзидів відмовилися від своїх зв'язків з мусульманськими курдами, які втекли з країни, і позиціонують себе як окрему етнічну групу. Єзиди показали вірменський патріотизм під час Карабаської війни, коли багато хто з них загинув в процесі бойових дій.[3]

Традиції[ред. | ред. код]

Єзидська громада Вірменії відзначає Новий рік не 31 грудня, а в першу середу, наступну після 13 квітня і називають його «чаршшама сарі салі». Вони називають його не новим роком, а початком року. Цього дня єзиди ходять на кладовище, оскільки вважають, що померлі разом з ними святкують. Після цього продовжують веселитися.

Новий рік езидські громади зв'язують з днем народження Малака Таоса, посланцем Господа. У єзидів часто Новий рік і Різдво відзначається в один і той же день. У Різдво езидська громада фарбує також яйця, в основному в червоний, білий, жовтий і зелений кольори. Червоний та білий символізують прапор єзидів, жовтий — сонце, а зелений — символ павича.

У єзидів забороняється ставити на новорічний стіл капусту і свинину, оскільки їх вживання вважається гріхом. У билинах, коли голова єзидського племені тікав від ворогів, його виявили і вбили через свиней. Не використання свинини в їжу, проте, має і наукове обґрунтування. Був час, коли була поширена хвороба свиней, через яку померло багато єзидів.

За законом і за єзидською релігією забороняється ставити на стіл і коноплю.

Під час свята Малак Таос (новий рік єзидів) прийнято дарувати одне одному подарунки.[4]

Серед єзидів дуже поширені дитячі шлюби. Дівчатка, як правило, залишають школу вже у 14 років, щоб підготуватися до шлюбу. Хлопчики навчаються трохи довше і залишають школу для того, щоб стати пастухами. Це — традиційне заняття єзидів у Вірменії[5].

Сучасність[ред. | ред. код]

За даними офіційного перепису 2001 року, у Вірменії нараховується близько 40,620 єзидів, тим самим єзиди складають найбільшу етнічну меншину Вірменії.[1] Найбільше єзидів проживає у марзі (області) Арагацотн. Вони є громадою, чисельність якої зростає, в якій сім'ї мають по 8-10 дітей. За даними 2007 р. у доповіді про права людини Державного департаменту США зазначалося[6]:

«Як і в попередні роки, лідери єзидів не скаржаться, що поліція, чи місцева влада піддають їх спільноту дискримінації».

Відомі вірменські єзиди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б National Statistical Service of the Republic of Armenia — 2001 Armenian National Census (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2010. Процитовано 4 липня 2010.
  2. A Conditional Coexistence:Yezidi in Armenia. Архів оригіналу за 23 грудня 2007. Процитовано 4 липня 2010.
  3. а б The Organization for Security and Co-operation in Europe (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 липня 2007. Процитовано 4 липня 2010.
  4. Єзидська громада Вірменії святкує Новий рік у квітні. Архів оригіналу за 2 січня 2011. Процитовано 31 грудня 2010.
  5. Армения: езидские девочки обречены на ранний брак. Інститут висвітлення війни та миру[en]. 16.12.2011. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 27.11.2021. (рос.)
  6. Country Reports on Human Rights Practices in Armenia. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  7. а б ЕЗИДЫ – ДОСТОЙНЫЕ ГРАЖДАНЕ АРМЕНИИ. Ноев Ковчег. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 27.11.2021. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]