Єдлічка Алоїз Венцеславович — Вікіпедія

Єдлічка Алоїз Венцеславович
нім. Alois Jedliczka
Основна інформація
Дата народження 14 грудня 1821(1821-12-14) або 14 грудня 1819(1819-12-14)[1]
Місце народження Kuklenyd, Градець-Кралове, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія
Дата смерті 1894[1][2][3]
Місце смерті Полтава, Російська імперія
Громадянство Російська імперія
Професії композитор
Освіта Празька консерваторія
Діти Єдлічка Ернст Алоїзович[4]

Є́длічка Алоїз Вячеславович[5] (Венцеславович[6]) (нім. Alois Jedliczka; нар. 14 грудня 1821, Куклені — пом. 27 вересня 1894, Полтава) — український композитор, фольклорист, педагог, піаніст та хоровий диригент[5]. Чех за походженням. Брат піаніста Венцеслава Єдлічки, батько піаніста Ернста Єдлічки

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 грудня 1821 року у місті Кукленах (тепер у складі міста Градець-Кралове, Чехія). 1837 року вступив до Празької консерваторії[5], учень Діоніса Вебера і Джованні Баттіста Гордіджані. У 1842 році закінчив консерваторію та прибув до України й викладав гру на фортепіано в Полтавському інституті шляхетних дівчат[5].

1845 року працював учителем музики у маєтку магнатів Родзянків на Полтавщині, де працював його брат — Венцеслав. 1848 року Єдлічка викладав гру на фортепіано в Чоловічій гімназії та інституті шляхетних дівчат[5]; серед його учениць була і майбутня оперна співачка Олександра Сантагано. Брати Єдлічки пропрацювали у Полтавському інституті шляхетних дівчат понад чотири десятиліття: Венцеслав обіймав посаду старшого викладача музики з 1848 по 1879 рік, Алоїз був його помічником та вчителем італійського співу з 1848 по 1892 рік.[7]

Помер 27 вересня 1894 року в Полтаві.

Творчість[ред. | ред. код]

Основою творчої діяльності було збирання і обробка українських народних пісень[5]. Підсумком величезної роботи композитора у цьому напрямі вважається збірка «100 малоросійських народних пісень» (у 2-х частинах; видавці: M.І. Бернард (1861) та П. І. Юргенсон (1862)), що містить багато цінних зразків української народно-пісенної творчості. Попурі «Квітоньки України» на теми улюблених українських пісень являє спробу автора представити українську народно-пісенну творчість в фортепіанному викладі. Мабуть, не випадково А. Єдлічка саме так назвав свій твір, адже, як зазначав відомий музикознавець Микола Гордійчук, «пісні народні… — це квітки».

Написав музику до відомої пісні «Гей була в мене коняка» (на слова Якова Щоголіва). Алоїз Єдлічка є автором фантазії «Спогад про Полтаву», зробив редакцію музики Опанаса Марковича до «Наталки Полтавки» Івана Котляревського. Записи українського фольклору Алоїза Єдлічки використовували Микола Лисенко, Ф. Колесса та інші українські композитори й музикознавці.

Твори
  • Собрание малороссийских народных песен, ч. 1-2. СПБ, 1861.
  • Сто малороссийских народных песен. СПБ, 1869.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database
  2. NUKAT — 2002.
  3. MAK
  4. В. Едличка // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 505.
  5. а б в г д е Степаненко М. Б. Єдлічка Алоїз Вячеславович [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  6. Т. П. Пустовіт (2009). Єдлічки. Енциклопедія сучасної України, електрона версія (вебсайт). Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
  7. Як чех-полтавець закохався в український фольклор: композитор Алоїз Єдлічка - poltava-trend.in.ua (укр.). Процитовано 20 грудня 2022.

Література[ред. | ред. код]