Франсуа́ Дюпейро́н (фр. François Dupeyron; 14 серпня 1950, Тартас, Франція —25 лютого 2016) — французький кінорежисер, сценарист, оператор. Закінчив IDHEC. Починаючи з 1977 року як режисер зняв 17 фільмів. Двічі, у 1985 та 1989 роках, отримував премію Сезар у категорії за найкращий короткометражний фільм[2]. Його фільм «Палата для офіцерів» брав участь у конкурсній програмі Каннського кінофестивалю у 2001 році[3].
Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]
Рік | Фільм | Оригінальна назва | Примітки |
1988 | Дивне місце для зустрічі | Drôle d'endroit pour une rencontre | режисер |
1991 | Серце, яке б'ється | Un coeur qui bat | режисер |
1994 | Машина | La machine | режисер, сценарист |
1994 | Улюблений син | Le fils préféré | сценарист |
1996 | Любов має бути придумана наново | L'@mour est à réinventer | міні-серіал, режисер |
1999 | Що є життя? | C'est quoi la vie? | режисер, сценарист |
1999 | Міст між двох берегів | Un pont entre deux rives | сценарист |
2001 | Не потрібно історій! | Pas d'histoires! | режисер, сценарист |
2001 | Палата для офіцерів | La chambre des officiers | режисер, сценарист |
2003 | Месьє Ібрагім і квіти Корану | Monsieur Ibrahim et les fleurs du Coran | режисер, сценарист |
2004 | Інгелезі | Inguélézi | режисер, сценарист |
2006 | Маленькі секрети | Perl oder Pica | сценарист |
2008 | Допоможи собі сам, тоді Бог тобі допоможе | Aide-toi, le ciel t'aidera | режисер, сценарист |
2009 | Трезор | Trésor | режисер |
2013 | Єдиний у своєму роді | Mon âme par toi guérie | режисер |
|
---|
| 1996—2009 | |
---|
| 2010—2019 | |
---|
| 2020—нині | |
---|
|
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
| Генеалогія та некрополістика | |
---|
| Література та бібліографія | |
---|
| Довідкові видання | |
---|
| Нормативний контроль | |
---|
|